Справа № 428/14268/19
Провадження №3/428/667/2020
24 березня 2020 року м. Сєвєродонецьк
Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Харківського управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 163-1 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, паспорт НОМЕР_1 , виданий Алчевським МВ УМВС України в Луганській області 20.07.1998 року, РНОКПП НОМЕР_2 , головний бухгалтер ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 130 від 16.12.2019 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, за результатами камеральної перевірки своєчасності надання податкової звітності ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» було встановлено, що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою - головним бухгалтером ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», допустила порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, в результаті чого несвоєчасно подано до контролюючого органу податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2019 року.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, надала суду письмові пояснення, в яких просила розглянути справу без її участі, провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення та вказала, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «АМК» має місцезнаходження на території Луганської області, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, 20 А. Натомість, основні виробничі потужності ПАТ «АМК» розташовані у місті Алчевську Луганської області, тобто на території, непідконтрольній українській владі. 18.12.2017 року Корпорація «Індустріальна Спілка Донбасу» зробила заяву, в якій констатувала, що менеджмент і акціонери Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» втратили управлінський контроль над виробничими активами у м. Алчевську. 29 грудня 2017 року ПАТ «АМК» звернувся до ГУНП в Луганській області про вчинення кримінального правопорушення, в якій зазначив, що починаючи з 18 грудня 2017 року майно ПАТ «АМК», яке розташовано за адресою вул. Шмідта, 4, м. Алчевськ, перебуває у незаконному володінні та під контролем невстановлених осіб, представників так званої «Луганської народної республіки». Інформацію внесено до ЄРДР та почато досудове розслідування. ПАТ «АМК» надіслав на адресу державних установ, в тому числі на адресу Державної фіскальної служби, Повідомлення про втрату контролю над виробничими активами, які належить ПАТ «АМК» від 18 січня 2018 року № 337/04. Вказані незаконні дії порушують майнові права ПАТ «АМК» щодо вільного володіння, користування та розпорядження своєю власністю, унеможливлюють доступ до програмного забезпечення та первинної бухгалтерської звітної документації, необхідної для складання фінансової звітності, у зв'язку з чим ПАТ «АМК» не має можливості складати податкову звітність. Крім того, зазначила, що 14 серпня 2019 року нею на ПАТ «АМК» була направлена заява про звільнення за власним бажанням, яку було отримано ПАТ «АМК» 20.08.2019 року, отже відповідно до ст. 38 КЗпП з 04 вересня 2019 року трудовий договір між ПАТ «АМК» та ОСОБА_1 вважається розірваним. Таким чином, її провини у несвоєчасності надання податкової звітності не вбачається.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких в передбаченому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Так, за викладених в протоколі № 130 від 16.12.2019 року обставин вказано про несвоєчасне подання до контролюючого органу податкових декларації з податку на додану вартість за жовтень 2019 року.
Вказані дії уповноваженою особою Харківського управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби кваліфіковані за ч. 2 ст. 163-1 КУпАП.
Диспозиція вказаної норми передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.
Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори. Об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), зокрема, митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.
Об'єктивною стороною правопорушення є: а) відсутність податкового обліку; б) порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Відповідно до норм чинного законодавства ведення податкового обліку включає в себе фіксування всіх господарських операцій, своєчасне складання та подання декларацій та звітів до податкових органів, сплата податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Правила ведення податкового обліку зазначенні в Главі 2 «Податкова звітність» Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року. Як вбачається із змістової частини згаданої норми КУпАП, об'єктивна сторона саме цього складу адміністративного правопорушення не прирівнює заниження суми податку на прибуток та на додану вартість, до ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку. Помилка або неправильність дій, спрямованих на формування податкового кредиту, складом зазначеного правопорушення не охоплюється. Значення має порушення самого порядку або процедури ведення податкового обліку (неподання, несвоєчасне подання певних документів, звітів і т. ін.).
Однак, як вбачається з матеріалів справи та доданих до матеріалів справи письмових пояснень ОСОБА_1 зазначено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «АМК» має місцезнаходження на території Луганської області, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, 20 А. Натомість, основні виробничі потужності ПАТ «АМК» розташовані у місті Алчевську Луганської області, тобто на території, непідконтрольній українській владі. 18.12.2017 року Корпорація «Індустріальна Спілка Донбасу» зробила заяву, в якій констатувала, що менеджмент і акціонери Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» втратили управлінський контроль над виробничими активами у м. Алчевську. 29 грудня 2017 року ПАТ «АМК» звернувся до ГУНП в Луганській області про вчинення кримінального правопорушення, в якій зазначив, що починаючи з 18 грудня 2017 року майно ПАТ «АМК», яке розташовано за адресою вул. Шмідта, 4, м. Алчевськ, перебуває у незаконному володінні та під контролем невстановлених осіб, представників так званої «Луганської народної республіки». Інформацію внесено до ЄРДР та почато досудове розслідування. ПАТ «АМК» надіслав на адресу державних установ, в тому числі на адресу Державної фіскальної служби, Повідомлення про втрату контролю над виробничими активами, які належить ПАТ «АМК» від 18 січня 2018 року № 337/04. Вказані незаконні дії порушують майнові права ПАТ «АМК» щодо вільного володіння, користування та розпорядження своєю власністю, унеможливлюють доступ до програмного забезпечення та первинної бухгалтерської звітної документації, необхідної для складання фінансової звітності, у зв'язку з чим ПАТ «АМК» не має можливості складати податкову звітність. Також ОСОБА_1 зазначила, що 14 серпня 2019 року нею на ПАТ «АМК» була направлена заява про звільнення за власним бажанням від 14 серпня 2019 року, яка була направлена Укрпоштою цінним листом з описом вкладення та відповідно до Інтернет-сервісу відстеження поштових відправлень Укрпошти відправлення № 0217505832328 було отримано ПАТ «АМК» 20 серпня 2019 року. Отже, на підставі ст. 38 КЗпП України якщо працівник розриває безстроковий трудовий договір з власної ініціативи з попередженням за два тижні, то згода роботодавця на його звільнення не потрібна. У зв'язку з чим з 04 вересня 2019 року трудовий договір між ПАТ «АМК» та ОСОБА_1 вважається розірваним. Таким чином, ОСОБА_1 вказує, що оскільки вона є звільненою з ПАТ «АМК» її вини у несвоєчасності надання податкової звітності не вбачається та просить провадження по справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 163-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Крім того, ч. 2 ст. 163-1 КУпАП є бланкетною, тобто такою, що посилається на певні норми права, які встановлюють саме порядок ведення податкового обліку.
Відтак, в даному випадку відсутні докази обов'язкової ознаки складу вказаного правопорушення, оскільки суб'єктивна сторона цього правопорушення за ст. 163-1 КУпАП полягає у формі умислу за порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
Інших доказів щодо вчиненням ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, суду не надано.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про неможливість прийняття рішення про визнання головного бухгалтера ПАТ «АМК» ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, оскільки відсутні докази умисного вчинення адміністративного правопорушення та будь-які інші належні докази, враховуючи те, що суб'єктивною стороною вказаної статті є наявність вини у формі умислу повторного протягом року порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Крім того, судом встановлено, що наказом № 224/к від 19.05.1999 року ОСОБА_1 призначено головним бухгалтером ВАТ «Алчевський металургійний комбінат».
14 серпня 2019 року ОСОБА_1 на адресу ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» Укрпоштою була направлена заява про звільнення за власним бажанням з 15.08.2019 року.
Вказана заява про звільнення була отримана 20.08.2019 року, про що свідчить роздруківка з офіційного веб-сайту Укрпошти.
Отже, ОСОБА_1 вважається такою, що звільнена з ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» за власним бажанням.
З акту про результати камеральної перевірки своєчасності надання податкової звітності ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» з податку на додану вартість за жовтень 2019 року від 28.11.2019 року № 214/28-10-54-08-10/05441447, вбачається, що порушення в галузі фінансів і підприємницької діяльності щодо несвоєчасного подання до контролюючого органу податкової декларації з податку на додану вартість, мало місце у жовтні 2019 року.
Отже, вивчивши докази, додані до протоколу про адміністративне правопорушення, встановлено, що правопорушення, викладені в протоколі, мали місце після звільнення ОСОБА_1 з посади головного бухгалтера ПАТ «Алчевський металургійний комбінат».
Наведені обставини вказують на відсутність у діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного порушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Частиною 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». За рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії», в розумінні суду принцип презумпції невинуватості полягає в наступному. Тягар доведення вини обвинуваченого покладається на обвинувачення, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. Обвинувач повинен повідомити обвинуваченому про докази, що маються проти нього для того, щоб він міг підготувати та надати доводи в свій захист, і, в решті-решт, обвинувачення повинно надати докази, достатні для визнання його винуватим.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не знайшло підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, та в діях ОСОБА_1 за обставин зазначених в протоколі, відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю.
Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 23, 26, 33-35, 163-1, 247, 268, 278, 280-287 КУпАП,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, закрити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги до Сєвєродонецького міського суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя Н. В. Бойко