Справа № 753/17310/19
іменем України
(заочне)
19 червня 2020 року , Сватівський районний суд
Луганської області
У складі головуючого судді Половинки В.О.
за участю секретаря судового засідання Концур А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні зала суду міста Сватове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявоюпро позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов обґрунтувала тим, що з відповідачем за даним позовом з 16 листопада 2013 року перебувала у шлюбі, який за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17 березня 2016 року було розірвано. Від даного шлюбу позивач народила сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільна дитина з моменту народження проживає з матір'ю та зареєстрована за адресою матері: АДРЕСА_1 . Відповідач вже багато років ухиляється від виконання своїх обов'язків по утриманню та вихованню сина, не спілкується та не бачиться з ним, не цікавиться його життям та станом здоров'я. Добровільно надавати допомогу на утримання сина відповідач відмовляється. Має заборгованість по сплаті аліментів. Матір'ю ОСОБА_1 створені всі умови для життя та розвитку дитини, мати займається вихованням сина, для дитини створені всі належні умови. Вона виховує хлопчика сама, батько участі у житті та вихованні сина не приймає.
В судове засідання позивач не з'явився, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, на задоволені позову наполягає, не проти розгляду справи в заочному порядку.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, а саме, відповідно до положень ч.11 ст. 128 ЦПК України та ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окуповані території України» - шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідач про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, відзив на позов не подав, а тому суд відповідно до ст. 280 ЦПК України за наявності згоди представника позивача розглядає справу при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Представник третьої особи - Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника.
Зі згоди позивача суд ухвалює проводити заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
03 квітня 2020 року від третьої особи - Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації до Сватівського районного суду Луганської області надійшов висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .(а.с.64)
Суд, беручи до уваги заяву позивача, представника третьої особи, дослідивши в судовому засіданні надані докази, оцінивши їх у сукупності, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивача посилається, як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача до ОСОБА_2 у повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі зареєстрованому 16.11.2013 року Лівобережним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №2268 (а.с.25). Від шлюбу подружжя має малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою матері: АДРЕСА_1 . (а.с.26, 27, 28).
Відповідно до копії рішення Дарницького районного суду м. Києва від 17 березня 2016 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний (а.с.29-30).
Цим же рішенням було стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2000 гривень щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.11.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.(а.с.29-30)
Відповідно до довідок про неотримання аліментів від 05.07.2018 та 21.05.2019 року, ОСОБА_1 не отримувала аліменти за період з 12.11.2015 по 21.05.2019 року та 18.04.2016 по 22.05.2018. (а.с.32, 33)
Відповідно до довідки-розрахунок заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_2 за період 12.11.2015 по 21.05.2019 року становить 84 621, 49 гривень.(а.с.31)
Згідно відповіді КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 Дарницького району м. Києва №958 від 31.05.2019, вбачається, що за медичною допомогою дитині звертається мама - ОСОБА_1 , яка приділяє достатньо уваги здоров'ю дитини, виконує всі рекомендації лікарів. (а.с.34)
Відповідно до характеристики, наданої керівником початкової школи № 332 Дарницького району м. Києва ОСОБА_3 почав навчання в школі з першого класу у гімназії « Київська Русь» з 03.09.2018 року. Вихованням сина займається виключно мама, з якою проживає дитина, і яка приділяє достатньо уваги навчанню та розвитку сина. За період навчання батько дитини до школи не приходить, заходи за участі батьків не відвідував, дитину не приводив і не забирав. (а.с.35).
Як вбачається з висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23 березня 2020 року, орган опіки та піклування Дарницької районної в місті Києві державна адміністрація з метою захисту майбутнього та інтересів дитини, вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.64-65)
Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Ассамблеєю 20 листопада 1959 року, дитина, якщо це можливо, повинна рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в атмосфері любові та матеріального забезпечення.
Відповідно до ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини , яка діє на Україні з 27.07.1991 року та ратифікована Україною, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні для її благополуччя, приймаючи до уваги права та обов'язки їх батьків, опікунів та інших осіб, які відповідають за них по закону і з цією метою приймати всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи.
Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (пункт 47 рішення Європейського Суду з прав людини (далі Європейський Суд) у справі «Савіни проти України», пункт 49 рішення у справі «Хант проти України»).
Тобто, в даному випадку вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у його право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, а в силу статті 9 Конституції України Конвенція є частиною національного законодавства і закріплює мінімальні гарантії в галузі прав людини, які можуть бути розширені в національному законодавстві, яке в свою чергу в силу взятих на себе Україною зобов'язань не може суперечити положенням Конвенції (стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори» від 29 червня 2004 року № 1906-ІV).
Відповідно до ст.51 Конституції України обов'язок кожного громадянина України піклуватися про дітей.
Перелік обов'язків батьків по вихованню дитини викладений в ст.150, 151, 153-156 СК України .
За ч.2 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст.155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та людської гідності. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
За приписами п. п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Позивач просить позбавити батьківських прав відповідача відносно їх спільної дитини, так як останній злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.Відповідач в судове засідання не з'явився та не спростував доводів позивача.
Суд вважає, що наданими по справі доказами достовірно установлено, що відповідач неналежно виконує батьківські обов'язки відносно малолітньої дитини, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що погано впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з сином.
При розгляді даної категорії справ держава має позитивний обов'язок вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз'єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою. (пункт 52 згаданого вище рішення Європейського Суду у справі «Савіни проти України»).
Однак реалізація таких обов'язків держави також вимагає від відповідачів активних дій, які б свідчили про їх бажання скористатись такою допомогою держави.
Відповідач ОСОБА_2 взагалі не бачиться з сином. Суд розцінює такі дії відповідача, як ухилення від виховання дитини, свідомого нехтування своїми батьківськими обов'язками і не бажанням виконувати їх, що є підставою для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
Таким чином, в даній конкретній ситуації існують виключні обставини, за яких відповідач може бути позбавлений батьківських прав, що не суперечить статті 9 Конвенції про права дитини і в такому випадку судом на перше місце ставляться «якнайкращі інтереси дитини».
Із наданих суду доказів встановлено, що дитина належно забезпечена, має гарні побутові умови проживання, проживає разом з матір'ю, яка турбується про його розвиток та забезпечує всім необхідним.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений нею при зверненні з позовом до суду судовий збір у розмірі 768, 40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265 280-282 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації - задовольнити. Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно його сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768, 40 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Луганського апеляційного суду або через Сватівський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Сватівського
районного суду В.О. Половинка