Дата документу 05.06.2020
ЄУ № 420/525/19
Провадження №2/942/17/20
05 червня 2019 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Чалого А.В.
за участю секретаря Сіренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В березні 2019 року позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування вимог зазначив, що відповідно до укладеного договору б/н від 02.02.2011 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 4700,00 грн.у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг»,«Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ складає між нею та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.
Внаслідок порушення договірних зобов'язань відповідачем, позивач просивстягнути зі ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 02.02.2011 року у розмірі 124314,87 грн., з яких: 4545,04 грн. - заборгованість за кредитом; 119769,83 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом з 02.02.2011 року по 29.06.2018 року.
Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 08 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, в позовній заяві просить справу розглядати без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач до судового засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзив на позовну заяву не подала.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ст. 281 ЦПК України, судом постановлена ухвала про заочний розгляд справи.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.02.2011 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку та отримала кредит у розмірі 4700,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 02.02.2011 року, за ОСОБА_1 перед позивачем станом на 31.01.2019 року виникла заборгованість у розмірі 211799,19 грн., з яких: 4545,04 грн. - заборгованість за кредитом, 202061,46 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом., 5192,69 - нарахована комісія. Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 124314,87 грн., з яких: 4545,04 грн. - заборгованість за кредитом, 119769,83 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом з 02.02.2011 року по 29.06.2018 року.
До кредитного договору Банк додав довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 55 днів пільгового періоду» від 02.02.2011 року, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року №СП-2010-256 та Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна».
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Умови і правила надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.
Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитом.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Довідку про Умови кредитування та Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Суд звертає увагу, що зміст Довідки про Умови кредитування від 02.02.2011 року дослідити неможливо, у зв'язку з чим 29.03.2019 року судом була постановлена ухвала про залишення позовної заяви без руху, а також ухвалою суду від 05.12.2019 року явка представника позивача в судове засідання була визнана обов'язковою. Позивач вимоги суду не виконав, а тому зазначена довідка до уваги судом не береться.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору 02.02.2011 року зі ОСОБА_1 ПАТ КБ «Приватбанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 02.02.2011 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Тому вимоги банку про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4545,04 грн. обґрунтовані.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із п. 36 постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 № 10 із змінами та доповненнями, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом).
Позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1921,00 грн. Враховуючи, що задовольняється 3,7% позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 71,08 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, 263-268,280-288, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізадовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»заборгованість за кредитним договором б/н від 02.02.2011 року у розмірі 4545 (чотири тисячі п'ятсот сорок п'ять) гривень 04 коп.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»судові витрати у розмірі 71 (сімдесят одна) гривня 08 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ - 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МФО 305299, адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 30.02.2005 року Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України зазначений строк продовжується на строк дії карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями).
Суддя
Новопсковського районного суду
Луганської області підпис. А.В. Чалий