Справа № 417/659/20
Провадження № 3/417/246/20
"23" червня 2020 р. смт Марківка Луганської області
Суддя Марківського районного суду Луганської області Шкиря В. М., розглянувши адміністративний протокол № 154 від 28.05.2020 та додані до нього докази, що надійшли із Головного управління Державної Фіскальної Служби у Луганській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Луганськ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КпАП України,-
10.06.2020 до Марківського районного суду Луганської області із Головного управління ДФС у Луганській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 154 від 28.04.2020 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КпАП України.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення 28.04.2020 о 15 годині 00 хвилин особою, що склала протокол було встановлено порушення зайняття господарською діяльністю без реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності та зайняття діяльністю, що підлягає ліцензуванню, а саме виробництво пива за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_1 .
Згідно додатку до адміністративного протоколу № 154 від 28.05.2020 у ОСОБА_1 вилучені та передані йому на відповідальне зберігання відповідно до акту прийому -передачі ТМЦ на загальну суму 189510 гривень, а саме: холодильні камери 5 штук вартістю по 5500 гривень кожна, що дорівнює - 27500 гривень; пиво у ємностях 1 літр 180 бутилок вартістю по 17 гривень кожна, що дорівнює - 6660 гривень; домашня пивоварня 2 штуки вартістю по 23000 гривень кожна, що дорівнює - 46000 гривень; ємності для зберігання пива 17 штук вартістю 1350 гривень кожна, що дорівнює - 22950 гривень; система очищення води 1 штука вартістю 5400 гривень; солод ржаной (50) кг 27 штук вартістю по 3000 гривень кожна, що дорівнює 81000 гривень)
ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, вину у вчиненні інкримінуємого йому адміністративного правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП не визнав та пояснив суду наступне.
28.05.2020 приблизно о 14-15 годині він перебував за адресою АДРЕСА_2 коли почув, що в двері та вікна хтось настирливо стукає та намагається проникнути до приміщення. Відкривши двері він побачив приблизно 8 осіб у масках та з автоматами, які повідомили, що є співробітниками налогової поліції та на їх думку тут ведеться незаконна господарська діяльність - вариться та продається пиво населенню с.Марківка. Оскільки таких дій він не вчиняв, то надав добровільну згоду на огляд приміщення. Він пояснював, що ніякої господарської чи підприємницької діяльності він не веде, пиво нікому не продає, а варить іноді на свята для власного вжитку та друзів. Ліцензій він ніяких не брав, оскільки підприємництвом з продажу алкоголю не займається. Вилучене майно у нього на зберіганні. Просить суд закрити провадження по справі, оскільки його дій не містять складу адміністративного правопорушення за інкримінуємою йому частиною статті, а вилучене майно повернути йому.
Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи та відповідно до ст.252 КУпАП, оцінивши докази повно та об'єктивно, не вбачаю у діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 164 КУпАП виходячи з наступного.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку встановленим законом.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
За положеннями ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП фактичні дані, що стосуються справи, зокрема наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні, інші обставини, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими документами.
При цьому відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно диспозиції ч. 1ст. 164 КУпАП, притягненню до адміністративної відповідальності підлягають особи за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативних актів,а саме до: Господарського кодексу України, Закону України"Про ліцензування видів господарської діяльності; інших актів законодавства.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає у здійснені діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Так згідно протоколу №154 від 28.05.2020 ОСОБА_1 інкримінується:
- порушення зайняття господарською діяльністю без реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності;
- зайняття діяльністю, що підлягає ліцензуванню;
тобто два самостійні види правопорушення передбачені ч.1 ст.164 КУпАП.
Щодо порушення зайняття господарською діяльністю без реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності суд виходить з наступного.
Згідно додатку до адміністративного протоколу № 154 від 28.05.2020 у ОСОБА_1 вилучені та передані йому на відповідальне зберігання ТМЦ на загальну суму 189510 гривень, а саме: холодильні камери 5 штук вартістю по 5500 гривень кожна, що дорівнює - 27500 гривень; пиво у ємностях 1 літр 180 бутилок вартістю по 17 гривень кожна, що дорівнює - 6660 гривень; домашня пивоварня 2 штуки вартістю по 23000 гривень кожна, що дорівнює - 46000 гривень; ємності для зберігання пива 17 штук вартістю 1350 гривень кожна, що дорівнює - 22950 гривень; система очищення води 1 штука вартістю 5400 гривень; солод ржаной (50) кг 27 штук вартістю по 3000 гривень кожна, що дорівнює 81000 гривень)
Факт вилучення вказаного не свідчить про ведення ОСОБА_1 господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання виходячи з наступного.
Згідно ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.55 Господарського Кодексу України суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
В п. 4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. №23-рп/2010 у справі щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП зазначено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7). Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30.05.2013 р.», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції.
При цьому суд враховує, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 р., «Коробов проти України» від 21.10.2011 р. ЄСПЛ звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, вважаю, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, "поза розумним сумнівом", провадження ОСОБА_1 самостійно, систематично і на власний ризик господарської діяльності пов'язаної із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, хоча в нього і вилучено товарно матеріальні цінності, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Щодо зайняття діяльністю ОСОБА_1 , що підлягає ліцензуванню, то суд виходить з наступного.
Ліцензія - право суб'єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;(п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII ).
При цьому п7 ч.1 ст. 7 цього Закону України визначено перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, зокрема, ліцензуванню підлягають: виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального
Оскільки ОСОБА_1 не є суб'єктом господарювання, то він не є суб'єктом адміністративного правопорушення предбаченого ч.1 ст.164 КУпАП щодо зайняття діяльністю, що підлягає ліцензуванню, а отже і в цій частині відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП необхідно закрити.
Згідно ч.6 ст.283 КУпАП постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі та документи
Згідно додатку до адміністративного протоколу № 154 від 28.05.2020 у ОСОБА_1 вилучені та передані йому на відповідальне зберігання ТМЦ на загальну суму 189510 гривень, а саме: холодильні камери 5 штук вартістю по 5500 гривень кожна, що дорівнює - 27500 гривень; пиво у ємностях 1 літр 180 бутилок вартістю по 17 гривень кожна, що дорівнює - 6660 гривень; домашня пивоварня 2 штуки вартістю по 23000 гривень кожна, що дорівнює - 46000 гривень; ємності для зберігання пива 17 штук вартістю 1350 гривень кожна, що дорівнює - 22950 гривень; система очищення води 1 штука вартістю 5400 гривень; солод ржаной (50) кг 27 штук вартістю по 3000 гривень кожна, що дорівнює 81000 гривень).
Оскільки суд приймає рішення про закриття справи на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП вилучені речі підлягають поверненню ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 40-1 КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає, оскільки на нього не накладається стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.62 Конституції України, ст.7, 10, 251, п. ч.1 ст.247, ст.ст. 283-285, ст. 294 КУпАП, суд, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Вилучені та та передані ОСОБА_1 на відповідальне зберігання товарно-матеріальні цінності на загальну суму 189510 гривень, а саме: холодильні камери 5 штук вартістю по 5500 гривень кожна, що дорівнює - 27500 гривень; пиво у ємностях 1 літр - 180 бутилок вартістю по 17 гривень кожна, що дорівнює - 6660 гривень; домашня пивоварня 2 штуки вартістю по 23000 гривень кожна, що дорівнює - 46000 гривень; ємності для зберігання пива 17 штук вартістю 1350 гривень кожна, що дорівнює - 22950 гривень; система очищення води 1 штука вартістю 5400 гривень; солод ржаной (50) кг 27 штук вартістю по 3000 гривень кожна, що дорівнює 81000 гривень) повернути ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Марківський районний суд Луганської області.
Суддя В.М.Шкиря