справа № 415/3869/20
провадження № 3/415/1052/20
22.06.20 р. місто Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Військової служби правопорядку Луганський зональний відділ Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Арбузинка, Арбузинського району Миколаївської області, військовослужбовця за контрактом, не є особою з інвалідністю, розлученого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -
22 травня 2020 року, о 20 годині 00 хвилин, сержант ОСОБА_1 , який являється військовослужбовцем за контрактом ВЧ НОМЕР_2 , яка розташована у м. Лисичанськ, виконував обов'язки військової служби, відповідно до ч. 13 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», в умовах особливого періоду у нетверезому стані.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, з доданої до матеріалів адміністративної справи заяви вбачається, що у зв'язку з виконанням службових обов'язків в зоні ООС, прибути в судове засідання не має можливості, свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав та щиро розкаявся, просив справу розглядати без його участі.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді: крім визнання своєї провини правопорушником, як у письмових поясненнях, наданих ним після вчинення адміністративного правопорушення, так і дослідженими в судовому засіданні доказами, які, відповідно до ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими, та які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі:
-протоколом медичного огляду для факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння № 444 від 22 травня 2020 року, проведеного відносно військовослужбовця ОСОБА_1 (а.с. 3), яким підтверджується факт перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння проведеного за допомогою спеціального пристрою алкотестеру (1,96%).
Статус військовослужбовця, підтверджується дослідженим в судовому засіданні, військовим квитком серії НОМЕР_3 , виданим 04.04.2019 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6-7).
Згідно вимог ч. 5 ст. 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно - правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Таким чином, враховуючи вищенаведене суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки останній, являючись військовослужбовцем за контрактом виконував обов'язок військової служби в умовах особливого періоду у нетверезому стані. Інших доказів, які б ставили під сумнів кваліфікацію дій правопорушника, суду надано не було.
Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд керується ст. 23 КУпАП, відповідно до якої, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
При призначенні стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 являється військовослужбовцем, не є особою з інвалідністю, розлучений, свою провину визнав, у вчиненому щиро розкаявся, згідно протоколу про адміністративне правопорушення раніше не притягувався до адміністративної відповідальності.
В якості обставин, що, згідно зі ст. 34 КУпАП, пом'якшують відповідальність правопорушника, суд визнає повне визнання своєї провини, щире розкаяння останнього.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно зі ст. 35 КУпАП, суд не вбачає.
Суд не визнає в якості обставини, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжує відповідальність правопорушника, вчинення правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, оскільки дана обставина є кваліфікуючою ознакою складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника - військовослужбовця ОСОБА_1 , враховуючи пом'якшуючи обставини та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника, характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу передбаченого санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, що, на думку суду, є достатньою мірою відповідальності з метою виховання, а також, запобіганню вчинення нових правопорушень.
Підстав для призначення правопорушнику стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, суд не вбачає.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Керуючись ст. 33, ст.172-20, ст. 221, ст. 284, ст. 289, ст. 294 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 215 (двохсот п'ятнадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3655 (три тисячі шістсот п'ятдесят п'ять) гривень.
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.
Суддя М.М. Старікова