Справа №766/753/20
н/п 1-кс/766/5569/20
16.06.2020 року слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна та захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , власника мийна ОСОБА_6 , розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого 2-го відділу СУ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12017010000000059 від 06.11.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 15, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України, -
Старший слідчий 2-го відділу СУ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить накласти арешт на наступне майно, яке належить батькові підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_6 , перебувало в його володінні та користуванні, та було вилучене за адресою: АДРЕСА_1 .
- речі, схожі на грошові кошти, а саме українські гривні в сумі 148 600 (сто сорок вісім тисяч шістсот) гривень, купюрами по 500 грн. у кількості 160 шт., купюрами 200 грн. у кількості 305 шт., купюрами 100 грн. у кількості 76 шт., з метою забезпечення його збереження, із позбавленням права на його відчуження, розпорядження та користування, а також з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Мотивуючи клопотання, слідчий вказує, що слідчим управлінням ГУНП в АР Крим та м. Севастополі проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017010000000059 від 06.11.2017 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 15, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України.
Проведеним на даний час досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 , за допомогою здійснення поштових відправлень ТОВ «Нова пошта» через термінал самообслуговування, збуває особливо небезпечні наркотичні засоби та психотропні речовини.
Так, ОСОБА_5 приймає замовлення особливо небезпечного наркотичного засобу через телеграм канал « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розрахунки здійснює у криптовалюті «біткоін» або через платіжний сервіс EasyPay, грошові кошти виводить через банківські картки, що зареєстровані на інших осіб. Також ОСОБА_5 є адміністратором сайту ІНФОРМАЦІЯ_3 , на якому здійснюється продаж психотропної речовини - «сіль».
Крім того, під час проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 замовив вбивство мешканця Херсонської області, яке було попереджено працівниками правоохоронних органів.
11.06.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , у будинку рідного дядька ОСОБА_5 , на підставі ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області, проведено обшук в ході якого виявлено та вилучено наступне майно, яке належить батькові підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_6 , перебувало в його володінні та користуванні:
- речі, схожі на грошові кошти, а саме українські гривні в сумі 148 600 (сто сорок вісім тисяч шісот) гривень, купюрами по 500 грн. у кількості 160 шт., купюрами 200 грн. у кількості 305 шт., купюрами 100 грн. у кількості 76 шт., які були в переліку ухвали слідчого судді від 18.05.2020 року Херсонського міського суду, серед речей і документів, які підлягають вилученню під час проведення обшуку, оскільки отримані грошові кошти від незаконної діяльності могли навмисно приховуватися підозрюваним ОСОБА_6 у різних місцях, окремих від його місця проживання, з метою їх приховування та конспірації своїх протиправних дій.
Під час обшуку присутній ОСОБА_6 , який сказав, що вказані гроші належать йому, не зміг пояснити їх походження, та лише відповів, що на початку 2020 року сховав їх у вказаному місці від сина.
Окрім цього встановлено, що останні п'ять років ОСОБА_6 перебуває на пенсії та не міг мати вказану суму, що вказує на можливість отримання вказаних грошових коштів саме підозрюваним ОСОБА_5 від злочинної діяльності.
11.06.2020 постановою слідчого, зазначені речі і документи визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.
11.06.2020 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 15, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України. Частина 2 статті 307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.
Враховуючи те, що вищезазначені речі і документи були об'єктом кримінально-протиправних дій, є доказом злочину та зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, набути кримінально протиправним шляхом, у сторони кримінального провадження з боку обвинувачення виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою забезпечення його збереження, із позбавленням права на його відчуження, розпорядження та користування, а також з метою конфіскації майна як виду покарання з наступних підстав.
У даному випадку та у зв'язку з тим, що підозрюваним ОСОБА_5 під час вчинення кримінальних правопорушень вживались усілякі види конспірації, невжиття заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, призведе до його втрати, використання, перетворення, пересування, передачі, а тому потреби досудового розслідування на цій стадії кримінального провадження, виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, як накладення арешту на майно.
Посилаючись на вищевикладені обставини, слідчий просить клопотання задовольнити.
Слідчий у судовому засіданні вимоги клопотання підтримав в повному обсязі та просить його задовольнити з підстав зазначених у ньому.
Підозрюваний, захисник та представник власника майна, власник майна у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Зазначили, що грошові кошти належать батькові підозрюваного та були ним отримані в наслідок вчинення правочину, а саме під час укладання договору дарування, який фактично був договором купівлі-продажу та іншими доходами отриманими останнім законним шляхом.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 КПК України, у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено:
1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог;
2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого задоволенню не підлягає, оскільки у судовому засіданні було доведено, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий, належить ОСОБА_6 , який не є підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, фізичною чи юридичною особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження, а отже застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна буде порушувати його законні права та інтереси. Крім того, з огляду на матеріали клопотання та пояснення надані у судовому засіданні, слідчим не доведено, що батько підозрюваного набув зазначене майно безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знав або повинен був знати, що таке майно одержане внаслідок вчинення злочину та є доходами від нього, або воно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 2-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України, у зв'язку із чим у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого 2-го відділу СУ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12017010000000059 від 06.11.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 15, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України - залишити без задоволення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено в приміщенні суду 22.06.2020 року о 12 год. 30 хв.
Слідчий суддяОСОБА_1