Справа №766/8110/20
н/п 1-кс/766/4986/20
18.06.2020 року Херсон
Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення слідчого Другого СВ СУТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі від 30.04.2020 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42020000000000655 від 02.04.2020 року, -
Представник скаржника звернувся до слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області зі скаргою на рішення слідчого Другого СВ СУТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі від 30.04.2020 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42020000000000655 від 02.04.2020 року, в якій вона просить: скасувати постанову слідчого Другого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі ОСОБА_5 від 30.04.2020 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42020000000000655. Зобов'язати слідчого Другого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі ОСОБА_5 визнати потерпілим у кримінальному провадженні №42020000000000655 ОСОБА_4 , вручити йому пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого.
В обґрунтування скарги представником скаржника зазначено, що слідчим управлінням ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020000000000655 від 02.04.2020 року за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 371 ч. 3, 374 ч. 2, 375 ч. 2, 376 ч. 2 КК України.
Представник скаржника вказує, що під час розслідування у кримінальному провадженні розслідуються факти протиправних дій судді Бериславського районного суду Херсонської області щодо:
- завідомо незаконного тримання під вартою ОСОБА_4 , яке спричинило тяжкі наслідки або були вчинені з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах;
- порушенні права ОСОБА_4 на захист, яке призвело до засудження невинної у вчиненні кримінального правопорушення особи або вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що спричинили інші тяжкі наслідки;
- постановлення суддею завідомо неправосудного вироку відносно ОСОБА_4 , що спричинило тяжкі наслідки або вчинені з корисливих мотивів, в інших особистих інтересах;
- втручання в діяльність судових органів, вчинені особою з використанням свого службового становища.
Як зазначає представник скаржника, 30.04.2020 року ОСОБА_4 слідчому СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі подано заяву про залучення до провадження як потерпілого у кримінальному провадженні №42020000000000655 у зв'язку з тим, що протиправними діями судді Бериславського районного суду Херсонської області саме йому було заподіяно шкоду. 30.04.2020 року слідчим СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі винесено постанову про відмову у визнанні потерпілим з мотивуванням, що відсутні очевидні та достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 заподіяна моральна, фізична або майнова шкода. Вказана постанова 06.05.2020 отримана ОСОБА_4 .
Представник скаржника зазначає, що із заяви ОСОБА_4 про вчинені злочини, короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, відомостях внесених до ЄРДР цілком очевидно та зрозуміло, що в результаті вчинення злочинів порушені права ОСОБА_4 та саме йому заподіяна шкода, зокрема моральна шкода. В результаті незаконного тримання під вартою ОСОБА_4 , порушенні його права на захист, яке призвело до засудження невинної у вчиненні кримінального правопорушення особи, постановлення суддею завідомо неправосудного вироку відносно нього заподіяло тривалі страждання ОСОБА_4 . Так, через притягнення його кримінальної відповідальності, засудження, тримання під вартою та порушення під час судових дій його права на захист, ОСОБА_4 було звільнено з роботи в УМВС України в Херсонській області, внаслідок чого він був позбавлений заробітної плати, яка була для нього єдиним джерелом доходів для існування, а отже він був позбавлений засобів існування для себе. ОСОБА_4 через порушення його прав зазнав душевних страждань, кардинально був змінений його спосіб життя, можливість навчатися та працювати, втратив коло спілкування зі знайомими. Крім того, внаслідок протиправних дій судді Бериславського районного суду Херсонської області, які є предметом доказування у кримінальному провадженні № 42020000000000655, були порушені конституційні права ОСОБА_4 - право на вільний розвиток своєї особистості (ст. 23 Конституції України), право на повагу до його гідності (ст. 28 Конституції України), право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29 Конституції України), право на свободу пересування, вільний вибір місця проживання (ст. 33 Конституції України), право на працю (ст. 43 Конституції України).
Посилаючись на те, що постанова слідчого СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі від 30.04.2020 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_4 є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку із чим представник скаржника просить скаргу задовольнити.
Скаржник та його представник у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись у відповідності до норм діючого законодавства. Від представника скаржника надійшла заява про розгляд справи без її участі, вимоги скарги підтримала в повному обсязі посилаючись на підстави зазначені у ній. Просила скаргу задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлявся у відповідності до норм діючого законодавства. Від останнього надійшла заява про розгляд справи без його участі, проти задоволення скарги заперечував посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість, просив відмовити у її задоволенні.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, приходить до наступного.
Судом встановлено, що слідчим управлінням ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42020000000000655 від 02.04.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 371 ч. 3, 374 ч. 2, 375 ч. 2, 376 ч. 2 КК України.
30.04.2020 року ОСОБА_4 слідчому СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі подано заяву про залучення до провадження як потерпілого у кримінальному провадженні №42020000000000655.
Постановою слідчого СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_5 від 30.04.2020 року відмовлено у задоволенні заяви про визнання потерпілим у зв'язку із тим, що наявність будь-якої шкоди, яка не заподіяна кримінальним правопорушенням, не може слугувати підставою про залучення до кримінального провадження як потерпілого. Крім того, слідчий зазначає, що постановлення неправосудного вироку та ухвали про зміну запобіжного заходу, не вказує на події кримінального правопорушення, а тільки має формальні ознаки такої.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язанні всебічно, повно і неупереджено дослідити усі обставини кримінального провадження. Лише за такої умови можливе виконання завдань кримінального судочинства. Усебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення, винуватість особи; а-по друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу. Повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Згідно з ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, прокурора складається з: вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; Мотивувальної частини, яка містить відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; резолютивної частини, яка повинна містити відомості про зміст прийнятого процесуального рішення, місце та час (строки) його виконання; особу, які належить виконати постанову, можливість та порядок оскарження постанови.
У відповідності до ч. 2 ст. 220 КПК України, про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
А отже, постанова слідчого про відмову у визнанні потерпілим має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які передують вчиненню такої процесуальної дії як відмова у визнанні потерпілим.
Враховуючи зазначене вище слідчий суддя вважає, що скарга підлягає задоволеною частково, оскільки постанова слідчого є дійсно не обґрунтована та не вмотивована, в ній повно та всебічно не зазначені обставини та мотиви відмови у задоволені заяви, що суперечить вимогами ст.ст. 9, 220 КПК України, а посилання слідчого на не завдання моральної, фізичної або майнової шкоди заявнику є безпідставними та передчасними.
Що стосується вимоги представника скаржника про зобов'язання слідчого Другого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі ОСОБА_5 визнати потерпілим у кримінальному провадженні №42020000000000655 ОСОБА_4 , вручити йому пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого, слідчий суддя вважає що у їх задоволені необхідно відмовити, оскільки виходячи з положень кримінального процесуального законодавства, воно не передбачає прийняття процесуального рішення про визнання потерпілим, у зв'язку із чим у цій частині скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст.42,46,220, 283, 303, 304, 305, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення слідчого Другого СВ СУТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі від 30.04.2020 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №42020000000000655 від 02.04.2020 року - задовольнити частково.
Скасувати постанову слідчого Другого СВ СУТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_5 від 30.04.2020 року про відмову у визнанні потерпілим.
Зобов'язати слідчого Другого СВ СУТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_5 розглянути заяву ОСОБА_4 про залучення у якості потерпілого у кримінальному провадженні №42020000000000655 від 02.04.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 371 ч. 3, 374 ч. 2, 375 ч. 2, 376 ч. 2 КК України в порядку передбаченому ст. 220 КПК України.
В іншій частині скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддяОСОБА_1