662/541/20
2/662/228/2020
22 червня 2020 року Новотроїцький районний суд
Херсонської області
в складі головуючого судді Тимченко О. В.
секретар судового засідання Овсяннікова Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Новотроїцьке Херсонської області цивільну справу за позовом адвоката Зайцева Миколи Павловича в інтересах ОСОБА_1 до фермерського господарства «НИКО» про стягнення збитків від безпідставного набуття земельної ділянки завданих самовільним зайняттям земельної ділянки
Позивач адвокат Зайцев К.М. звернувся в інтересах ОСОБА_1 до суду із позовом про стягнення збитків від безпідставного набуття земельної ділянки завданих самовільним зайняттям земельної ділянки.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 має в приватній власності дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 11,57 га, які розташовані та території Подовської сільської ради Новотроїцького району, що підтверджуються свідоцтвом про право на спадщину за законом серії НОМЕР_1 від 30.08.2016 року, кадастровий номер 6524483300:03:017:0005 та державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ХС №026434 від 26.12.2002 року, кадастровий номер 6524483300:03:017:0004.
В травні 2017 року строк дії договору оренди закінчився. З цього часу та по листопад 2018 року відповідач безпідставно використовував вказані земельні ділянки, незважаючи на те, що 26.06.2018 року постановою Апеляційного суду Херсонської області, вказані земельні ділянки повернуті ОСОБА_1
12 березня 2019 року та 3 березня 2020 року ОСОБА_1 з метою визначення розміру збитків, які йому завдані самовільним зайняттям земельної ділянки фермерським господарством «НИКО» звернувся до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області із письмовою заявою, в якій просив провести обстеження належної йому земельної ділянки у відповідності із Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року(далі-Методика) та здійснити Розрахунок завданої шкоди. Розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначив за слідуючим розрахунком:
для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою:
Шс = Пс х Нп х Кф х Кі (1),
де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;
Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів= 11,57 га
Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і = 882 грн.
Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4= 1.
Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. N 783 ( 783-2000-п) (Офіційний вісник України, 2000 р., N 20, ст. 823=2,340
Розмір шкоди - 11,57 х 882 х 1х 2,34х2= 47758,00 гривень. Просив позовні вимоги на суму 47758 гривень задовольнити а також відшкодувати понесені судові витрати на оплату судового збору та правничу допомогу у сумі 10000 гривень.
Позивач та його представник адвокат Зайцев М.П. позовні вимоги підтримали та висловили прохання задовольнити позовні вимоги повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Представник відповідача ФГ «НИКО»в судове засідання не з'явився, належним чином завчасно про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок загальною площею 11,57 га, що знаходяться на території Подовської сільської ради Новотроїцького району Херсонської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастрові номера 6524483300:03:017:0004, 6524483300:03:017:0005), якими на підставі договорів оренди від 15.12.2011 року, які зареєстровані 11.05.2012 року користувалося ФГ «НИКО», строк дії договору 5 років, тобто до 11.05.2017 року .
Отже, починаючи з 11.05.2017 року за відсутності укладеного договору оренди на подальший строк за згодою сторін або на підставі рішення суду, припинилися підстави для договірних відносин з приводу оренди.
Однак фермерське господарство «Берельох» продовжувало використовувати земельну ділянку позивача, завдаючи йому збитків, які повинно відшкодувати на підставі діючого законодавства, що наводиться нижче.
26.06.2018 року постановою Апеляційного суду Херсонської області, постановлено зобов2язати ФГ «НИКО» повернути ОСОБА_1 земельні ділянки загальною площею 11,57 га. кадастрові номера 6524483300:03:017:0004, 6524483300:03:017:0005.
Свобода договору, передбачена ст.627 ЦК, не є абсолютною. Сторони договору мають враховувати вимоги законодавства, які визначені для них як обов'язкові, та не можуть змінити дію таких вимог законодавства договором, якщо це прямо не передбачено законодавством.
Згідно із ч.1 ст.631 ЦК строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
За змістом ст.ст.18 та 20 Закону України «Про оренду землі», в редакції чинній на час виникнення договірних правовідносин, та які підлягають застосуванню до договору оренди земельної ділянки згідно з вимогами ст.792 ЦК України та ст.93 ЗК України, укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації та набирає чинності після такої реєстрації, що узгоджується з положеннями ч.1 ст.210 ЦК.
Набрання договором чинності є момент у часі, коли починають діяти права та обов'язки за договором, тобто коли договір як підстава виникнення правовідносин, виражена (оформлена) у письмовій формі, в якій зафіксовані умови договору, породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні цього договору.
Відповідно до частин другої, третьої статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ст.1166 ЦК України).
Пунктом «д» частини першоїст.156ЗК України передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Згідно з частинами першою, третьою ст.157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.
Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963, затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі Методика).
Відповідно достатті 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.
Частиною першою статті 36 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі невиконання зобов'язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.
Самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними (стаття 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»).
Відповідно до ст.12 ч.3, 4 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст.13 ч.1,2 ЦПК України).
За таких встановлених обставин слід позовні вимоги задовольнити повністю в межах заявлених позовних вимог на суму 47758,00 гривень. Суд враховує, що в «Методиці» не зазначено, що такий розрахунок не може здійснювати зацікавлена особа. Представник позивача довів, що орган, який повенен скласти розрахунок, на запит представника адвоката його не надав.
Судові витрати сторін на підставі вимог ст.ст.137,141 ЦПК України пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За правилами ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонамиу справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності. Велика Палата Верховного Суду, постановою ухваленою 13 листопада 2019 року, визначає, що при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважає за необхідне надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких позивач має заперечення.
Судом встановлено, що з метою отримання правової допомоги щодо ведення вказаної справи позивачем було укладено Угоду про надання правової допомоги від 14.11.2019 року з адвокатом Зайцевим П.Ф.. Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, слід з відповідача на користь позивача стягнути судові витрати в порядку та на підставах ст.137 ЦПК України повністю на правничу допомогу в розмірі 10000,00 гривень, враховуючи складність справи та її тривалий розгляд, судовий збір в розмірі 840,800 грн. стягнути повністю.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги адвоката Зайцева Миколи Павловича в інтересах ОСОБА_1 до фермерського господарства «НИКО» про стягнення збитків від безпідставного набуття земельної ділянки завданих самовільним зайняттям земельної ділянки - задовольнити повністю.
Стягнути ФГ «НИКО», юридична адреса вул.Гоголя,24 смт.Велика Лепетиха Великолепетиського району Херсонської області, інд.податковий номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 збитки заподіянні внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 47758,00 гривень (сорок сім тисяч сімсот п'ятдесят вісім гривень) та кошти на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000, 00 гривень, та судовий збір в розмірі 840,80 гривень, всього 58598,80( п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот дев'яносто вісім гривень 80 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Тимченко