73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"11" грудня 2009 р. Справа № 2-а-9785/08/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кравченко К.В.,
при секретарі: Михайленко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бериславської районної державної адміністрації про зобов'язання до вчинення дій,
встановив:
В грудні 2008 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом, в якому просить зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Бериславської районної державної адміністрації в Херсонській області (далі - відповідач) провести виплату недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 7762,41 грн. та здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ст.. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який згідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» складав: з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн., а в 2008р. згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» становить: з 1 січня - 526 грн., з 1 квітня - 538 грн., з 1 липня - 540грн., з 1 жовтня - 557грн.. Позивач посилається на те, що рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року зупинення дії ч.1 ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми" визнано неконституційним, а згідно ст.. 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих свобод при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Оскільки розмір вказаної допомоги, який виплачував відповідач, не відповідає вказаним положення Закону, у зв'язку з чим вона недоотримала з травня 2007 р. по листопад 2008 р. вказаної допомоги на загальну суму 7762,41 грн..
Відповідач направив суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що управління праці та соціального захисту населення Бериславської райдержадміністрації може робити необхідні перерахунки та збільшувати розміри державної допомоги у спосіб та порядок, визначений законами України або на основі розпорядчих актів центральних та інших органів виконавчої влади відповідно до затвердженого порядку. 09 липня 2007 року рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 було визнано неконституційними окремі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". Проте інші нормативно-правові документи (постанови Кабінету Міністрів України, Закони України про внесення змін до діючого законодавства), додаткові субвенції з Державного бюджету України, які б давали підставу для реалізації даного рішення Конституційного Суду України стосовно перерахунку державної допомоги, відсутні. Питання врегулювання діючої нормативно-правової бази не входить до компетенції районного управління. Самостійно змінити розмір виплат для проведення перерахунку немає повноважень і технічної можливості. Грошових коштів на виплату допомоги у розмірі, передбаченому ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми", редакція якої була чинною у 2007 році, не виділено. Посилається на пропуск позивачем визначеного ст.. 99 КАС України строку звернення до суду.
Позивач направила суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі.
Відповідач явку свого представника в судовому засіданні не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи у свою відсутність не надав, про причини відсутності не повідомив.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Позивач являється матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1
З травня 2007 року Позивач знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Підстави, порядок та умови призначення, нарахування та виплати соціальної допомоги сім'ям з дітьми регулюються Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 1 листопада 1992 року N 2811-ХII (далі - Закон № 2811- ХІІ).
Згідно з ч.1 ст.1 вказаного Закону, громадяни України, у сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Статтями 4 та 5 цього ж Закону передбачено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є одним з видів державної допомоги сім'ям з дітьми, розмір якої визначений у ст.15 даного Закону.
Відповідно до позовної заяви виплата позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється відповідачем з травня 2007 року. Позивач зазначає, що нею отримано вказаної державної допомоги у 2007 році: з травня по серпень - 123,05 грн. щомісячно, у вересні - 131,67 грн., у жовтні - 131,33 грн., у листопаді - 135,11 грн., у грудні - 139,02 грн.; у 2008 році: січні - 139,02 грн., з лютого по червень - 126,04 грн. щомісячно, у липні - 290,59 грн., з серпня по листопад - 144, 10 грн. щомісячно.
Відповідач не заперечує проти наведених позивачем сум отриманої допомоги.
На момент призначення позивачу вказаної допомоги редакція частини 1 ст.. 15 Закону № 2811- ХІІ передбачала надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Проте дія цієї норми була зупинена на 2007 рік пунктом 14 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року зупинення дії ч.1 ст.15 Закону № 2811-ХІІ на 2007 рік визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09.07.2007р. дія ст. 15 Закону № 2811- ХІІ була відновлена, а тому з 09.07.2007р. по 31.12.200р. позивач мала право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який визначений ст.62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" - з 1 квітня в сумі 463 грн., а з 1 жовтня в сумі 470 грн..
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого статтею 5 Закону № 2811-ХІІ покладено обов'язок призначати і виплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, права позивача не забезпечив, у зв'язку з чим у 2007 році позивач отримала вказану допомогу в меншому розмірі ніж було передбачено ч.1 ст.15 Закону № 2811-ХІІ.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. N 107-VI (далі Закон - № 107-VІ) частину 1 ст. 15 Закону № 2811-ХІІ викладено у наступній редакції: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Пунктом 2 Закону № 107-VІ встановлено, що розділ II цього Закону набирає чинності з 1 січня 2008 року.
Пунктом 3 Розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону № 2811-ХІІ визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Як встановлено судом, у 2008 році позивач щомісячно отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, який перевищує 130 грн.
Не погоджуючись з сумами отриманої допомоги, позивач в той же час не заперечує проти того, що сплачені відповідачем у 2008 році суми допомоги були розраховані з дотриманням вимог ст. 15 Закону № 2811-ХІІ у редакції Закону № 107-VI.
Таким чином, відповідач дотримався вимог діючого законодавства при нарахуванні та виплаті позивачу у 2008 році допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Слід зазначити, що суд перевіряє правомірність дії відповідача при нарахуванні та виплаті державної допомоги, зокрема, й у частині розрахунків, і не може самостійно нарахувати цю допомогу.
З врахуванням встановлених обставин справи суд вважає за необхідне на підставі ч.2 ст. 11 КАС України захистити права позивача шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період часу з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. на підставі ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в редакції чинній до 31.12.2007р., у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Також відсутні підстави і для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виплачувати у майбутньому допомогу по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, оскільки права позивача стосовно цього питання не порушені, порядок та підстави нарахування допомоги можуть бути змінені законодавством, і суд не може застосувати такий спосіб захисту прав на майбутнє.
Посилання відповідача на відсутність необхідних бюджетних асигнувань для виплат зазначеної допомоги у таких розмірах суд до уваги не приймає, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, і органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Така позиція була висловлена Європейським Судом з прав людини у справі "Кечко проти України".
Згідно із вимогами ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З урахуванням встановлених обставин (строк звернення до суду, догляд за новородженою дитиною), суд вважає посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, як на підставу для відмови в задоволені позову, безпідставними.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 19, 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд -
постановив :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Бериславської районної державної адміністрації в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період часу з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кравченко К.В.