73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"11" грудня 2009 р. Справа № 2-а-11181/08/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кравченко К.В.,
при секретарі: Михайленко О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Голопристанської районної державної адміністрації, третя особа - Головне управління державного казначейства України у Херсонській області про зобов'язання до вчинення дій та стягнення коштів,
встановив:
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Голопристанської районної державної адміністрації (надалі-відповідач), в якому просить зобов'язати відповідача зробити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.06.2007р. по 01.10.2008р. відповідно до ст.. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням» у розмірі 100 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.06.2007р. по 01.10.2008р. в сумі 7492,67 грн.
Відповідач направив суду заперечення на позовну заяву, в яких просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи відсутністю підстав для збільшення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується позивачу.
Третя особа по справі направила свої письмові пояснення, в яких просить суд прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Оскільки сторони та третя особа просили розглянути справу без їхньої участі, розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Позивач являється матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 і є особою, яка підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.1991 року № 2240-ІІІ зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2240-ІІІ).
Позивач знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
З тексту позовної заяви та наданих довідок відповідача вбачається, що виплата позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється відповідачем з червня 2007 року у таких розмірах: 2007 рік - у червні 129,03 грн., у липні 129,03 грн., у серпні 132,64 грн., у вересні 134,45 грн., у жовтні 136,13 грн., у листопаді 140,05 грн., у грудні 144,10 грн.; 2008 рік - з січня по вересень включно у сумі 144,10 грн. щомісячно.
Ці обставини сторонами не заперечуються.
До 01.01.2008р. на осіб, застрахованих в системі державного соціального страхування, які мали право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, розповсюджувалася дія ст. 43 Закону № 2240-ІІІ, яка передбачала, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Зазначена норма закону була введена в дію з 01.01.2002 р. Законом України від 11.01.2001 року № 2213-ІІІ.
Пунктом 7 статті 71 Закону України від 19.12.2006р. № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 43 Закону № 2240-ІІІ була зупинена на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року зупинення дії ст..43 Закону № 2240-ІІІ на 2007 рік визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином з 09.07.2007р. дія ст.. 43 Закону № 2240-ІІІ була відновлена, а тому з 09.07.2007р. по 31.12.200р. позивач мала право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менш ніж прожитковий мінімум, який визначений ст.62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 квітня - в сумі 561 грн., а з 1 жовтня - в сумі 568 грн..
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI (далі - Закон № 107-VІ) в назві та тексті Закону України № 2240-ІІІ було виключено право на отримання застрахованими особами зазначеної допомоги та з нього виключені статті 42 та 43 (підпункт 12 пункту 25 розділу II Закону № 107-VI).
Крім того, Законом № 107-VI були внесені зміни до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 1 листопада 1992 року N 2811-ХII (далі - Закон № 2811- ХІІ), з якої було виключено слово незастрахованим.
Такі зміни розповсюджують з 01.01.2008р. дію статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» як на застрахованих осіб, так і на незастрахованих в системі державного соціального страхування.
Законом № 107-VI частину 1 ст. 15 Закону № 2811-ХІІ викладено у наступній редакції: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Пунктом 2 Закону № 107-VІ встановлено, що розділ II цього Закону набирає чинності з 1 січня 2008 року.
Пунктом 3 Розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону № 2811-ХІІ визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом № 107-VI до Закону № 2240-ІІІ визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Разом з тим, внесені Законом № 107-VІ зміни до ст.. 15 Закону № 2811-ХІІ щодо визначення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 не були визнані неконституційними, тобто є чинними на час розгляду даної справи.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Внаслідок ухвалення рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 склалась така ситуація, коли питання порядку та розміру виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам одночасно регулюються статтями 42,43 Закону № 2240-ІІІ та статтею 15 Закону № 2811-ХІІ.
Вирішуючи питання, яким законом слід керуватися при визначені у 2008 році розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам, суд виходить з того, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше. Така позиція була викладена Конституційним судом України в рішенні від 03.10.1997р. №4-зп.
Внесені Законом № 107-VI зміни до Законів № 2240-ІІІ та № 2811-ХІІ направлені в тому числі і на врегулювання такої сфери суспільних відносин, як надання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Результатом таких змін повинно бути надання вказаної допомоги всім категоріям громадян, які мають на неї право (застрахованим та незастрахованим в системі в системі державного соціального страхування), на підставі одного закону, одним державним органом, за рахунок коштів Державного бюджету.
З метою втілення таких змін Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова від 11.01.2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми», якою внесені відповідні зміни до Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751, а також затверджено Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У 2008 році Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова від 22.02.2008 р. № 57 «Питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми», якою визнано нечинним Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 р. № 13, та внесені зміни до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751.
На виконання цих змін також направлені і наказ виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 06.12.2006 року № 218-ос «Про передачу органам праці та соціального захисту населення документів для продовження виплати допомоги застрахованим особам» та наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 06.12.2006 року № 453 «Про передачу функцій призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення».
Таким чином, держава в особі вищого законодавчого органу та органів виконавчої влади врегулювала таку сферу суспільних відносин, як надання державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, шляхом внесення Законом № 107-VI про державний бюджет на 2008 рік змін до законів України № 2240-ІІІ та № 2811-ХІІ та прийняття на виконання цих змін підзаконних нормативно-правових актів, і в результаті яких з 2008 року був визначений єдиний закон, що регулює виплату такої допомоги - це Закон № 2811-ХІІ, та визначений єдиний порядок для її виплати, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751, а функції органів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності по призначенню та виплаті такої допомоги застрахованим особам були передані територіальним органам праці та соціального захисту населення.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що у 2008 відповідач повинен був виплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі Закону № 2811-ХІ, який є спеціальним законом по відношенню до Закону № 2240-ІІІ у сфері надання державної допомоги сім'ям з дітьми, у тому числі і допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
З початку виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку функції по нарахуванню та виплаті цієї допомоги застрахованим особам вже були повністю передані територіальним органам праці та соціального захисту населення, а тому Управління праці та соціального захисту населення Голопристанської районної державної адміністрації є належним відповідачем у даній справі як по вимогам позивача за 2007 рік, так по вимогам і за 2008 рік.
Судом встановлено, що у 2008 році відповідач щомісячно виплачував позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 144,10 грн., що відповідає ч.1 ст. 15 Закону № 2811-ХІІ у редакції Закону № 107-VI.
Враховуючи, що відповідач дотримався вимог діючого законодавства при нарахуванні та виплаті позивачу у 2008 році допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тому підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок допомоги позивачу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік та в частині стягнення заборгованості по виплаті цієї допомоги за 2008 рік відсутні.
При вирішені позовних вимог, які стосуються перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнення цієї допомоги за 2007 рік, суд враховує, що з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. позивач отримувала вказану допомогу у розмірі меншому ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений ст.62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", а тому права позивача на отримання вказаної допомоги з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. в належному розмірі підлягають захисту.
Разом з тим слід зазначити, що суд перевіряє правомірність дій відповідача при нарахуванні та виплаті державної допомоги, зокрема, й у частині розрахунків, але суд не може самостійно нарахувати цю допомогу замість відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне захистити права позивача в цій частині шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період часу з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. на підставі ст.. 43 Закону № 2240-ІІІ у розмірі прожиткового мінімуму, встановленому для працездатних осіб статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Посилання відповідача на відсутність необхідних бюджетних асигнувань для виплат зазначеної допомоги у таких розмірах суд до уваги не приймає, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, і органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Така позиція була висловлена Європейським Судом з прав людини у справі "Кечко проти України".
Згідно із вимогами ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З урахуванням встановлених обставин (строк звернення до суду, догляд за новородженою дитиною), суд вважає посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, як на підставу для відмови в задоволені позову, безпідставними.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 19, 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Голопристанської районної державної адміністрації в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період часу з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. у розмірі прожиткового мінімуму, встановленому для працездатних осіб.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кравченко К.В.