Код суду 0527
№2-а-293/10
18 березня 2010 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
судді Божини Л.І.
при секретарі Максимової І.М.
за участю
позивача
представника відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костянтинівка Донецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Костянтинівка, Донецької області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення пенсії, як дитині війни, -
15 січня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управлiння Пенсійного фонду України у м.Костянтинівка, Донецької області про визнання неправомірними дій відповідача по ненарахуванню та невиплаті підвищення пенсії, як дитині війни та зобов'язання здійснити нарахування та виплати, як дитині війни підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з січня 2006 року по 31 грудня 2007 року на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», вказавши, що має зазначений статус, але відповідач ухиляється від сплати пенсії в розмірі, передбаченому зазначеним законом. Просила поновити строк звернення до суду, оскільки він пропущений з поважних причин.
В судове засiдання позивачка не явилася , надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність , позовні вимоги просила задовольнити.
Представник вiдповiдача управління Пенсійного фонду України в Костянтинівському районі в судове засідання не з»явився та надав заперечення проти позову , просив розглянути позов за відсутності представника відповідача.
Дослідивши матерiали справи, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних пiдстав:
Позивачка відноситься до соціальної групи «Діти війни» відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується посвідченням № 117536 (а.с.4).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачені зазначені виплати на 2006 рік було зупинено Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року, №3235-4, який не визнавався Конституційним Судом України неконституційним, внаслідок чого у стягненні недоплачених сум за 2006 рік слід відмовити.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., ст.111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ( 3551-12 ) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. положення ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнане неконституційним.
Згідно з вказаним рішенням Конституційного Суду України та ч.2 ст. 152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають силу з моменту прийняття рішення про їх неконституційність.
Судом встановлено, на користь позивача у 2007 році підвищення пенсії у зазначених розмірах не проводилось (а.с.16).
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо зазначених виплат.
Крім того, згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вишу юридичну силу у відповідності до пункту 2 Указу Президента України «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів» від 27.06.1996 року (зі змінами) стосовно преюдиційності нормативних актів.
Враховуючи викладене, керуючись таким принципом адміністративного судочинства як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, суд вважає за необхідним задовольнити позовні вимоги в частині визнання дій відповідача незаконними щодо невиплати позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, у період з 09 липня 2007 року (з дня винесення Рішення Конституційним Судом України № 6-рп від 09.07.2007 р.) по 31 грудня 2007 року , зобов'язавши у правління Пенсійного фонду України в Костянтинівському районі здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком , виходячи з наступних розрахунків:
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, що діяв на час зазначених виплат, розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Щодо пропуску позивачкою строку звернення до суду з адміністративним позовом, на чому наполягає представник відповідача як на підставі для відмови у задоволенні позову, то дійсно у відповідності до ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод, і інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна з сторін.
Позивачка просила поновити пропущений строк звернення до суду, посилаючись на те, що її права були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів, Законів України, грубе порушення її конституційних прав тривало певний час та позивачка в силу свого похилого віку не знала про зазначені порушення щодо неї. Згідно ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі. Суд вважає, що позивачці слід поновити пропущений строк для звернення до суду, оскільки прийшов до висновку про поважність причини його пропуску, так як вона має похилий вік, її конституційні права грубо порушувались державою тривалий час.
На підставі ч.1ст.94 КАС України, задовольняючи позовні вимоги позивачки, яка не є суб'єктом владних повноважень, слід присудити на її користь судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. з Державного бюджету України.
На підставі ст.3, ч.2 ст.19, ч.3 ст.51 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», к еруючись ст.ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України у м. Костянтинівна, Донецької області про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення пенсії, як дитині війни задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у м.Костянтинівка, Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року .
Зобов'язати у правління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівна, Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року .
В іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови суду заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя