Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
26 листопада 2009 р. № 2-а- 40518/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.
за участю:
представника позивача -не прибув
представника відповідача -Власов О.І., діє за дорученням від 31.08.09р.
представника третьої особи 1 -не прибув
представника третьої особи 2 -не прибув
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом
Державної податкової інспекції в Краснокутському районі Харківської області
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива», треті особи - Управління Державного казначейства України в Краснокутському районі Харківської області, Управління агропромислового розвитку Краснокутської районної державної адміністрації
про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість з наданої фінансової допомоги в розмірі 60257,82 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем в позові зазначено наступне. Відповідачеві була надана фінансова допомога в розмірі 59386,30 грн. для придбання сільськогосподарської техніки згідно Договору № 94 від 26.03.1996р., укладеного між відповідачем та Відділенням Державного казначейства України в Краснокутському районі. 21 серпня 2002 року був складений протокол № 6 про «урегулювання заборгованості за бюджетними позичками…», відповідно до якого було зменшено заборгованість за бюджетною позичкою на 1700 грн. і борг склав 57616,3 грн. Надання фінансової допомоги проводилося у відповідності до вимог Постанови КМ України № 40 від 10.01.1996 року. Управлінням Державного казначейства в Краснокутському районі надана інформація (подання) про розмір заборгованості підприємства станом на 01.03.2009 року за надану фінансову допомогу, де зазначено, що Підприємство має основний борг в сумі 56843,00 грн. та пеню у розмірі 3414,82грн. Таким чином, загальна сума боргу Підприємства за надану матеріальну допомогу становить 60257,82 грн.
Представник позивача в судове засідання, призначене на 26.11.2009р. не прибув, до суду надав заяву з проханням слухати справу без його участі (а.с. 88).
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував посилаючись на наступне. Відповідний договір про надання допомоги між відповідачем та УДКУ в Краснокутському районі не укладався, фінансова допомога не надавалась, а тому заборгованість у відповідача - відсутня.
Представник третьої особи 1 - Управління Державного казначейства України в Краснокутському районі Харківської області, в судове засідання, призначене на 26.11.2009р. не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою в матеріалах справи (а.с. 87), до суду надав письмові пояснення (а.с. 61-62), відповідно до яких КСП «Нива» була надана техніка, а саме 2 трактори Т-150 на суму 90,00 тис. грн. Вказана техніка включена до договору закупівлі зерна за державним контрактом 1996року № 94 від 26.03.1996р. Станом на 01.01.2001року КСП « Нива» погашено бюджетну позичку за дану техніку в сумі 31387грн., заборгованість склала 58613грн. Крім того зазначив, що документальних даних виділення відповідачеві фінансової допомоги у нього не має, докази, які б свідчили про надання відповідачеві матеріальної допомоги або грошових коштів на виконання Постанови КМ України № 40 від 10.01.1996 року відсутні.
Представник третьої особи 2 - Управління агропромислового розвитку Краснокутської районної державної адміністрації, в судове засідання, призначене на 26.11.2009р. не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою в матеріалах справи (а.с. 86). В судовому засіданні пояснив, що доказів надання вказаних документів відповідачем не має.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Нива» зареєстровано як юридична особа Краснокутською районною державною адміністрацією 10.03.2000р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 5).
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Нива» перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби, що підтверджується довідкою від 17.03.2000р. за № 120 (а.с. 6).
Згідно з п. 1 Постанови КМ України "Про забезпечення технікою та обладнанням сільськогосподарських товаровиробників у 1996 році" від 10.01.1996р. за № 40 міністерству сільського господарства і продовольства, як виняток, використовувати у 1996 році до 50 відсотків сум повернення бюджетної позички, наданої для фінансування державного контракту на сільськогосподарську продукцію 1994-1995 років, але не більш як 25 трлн. крб., на закупівлю енергонасичених тракторів, зерно-, кормо- та бурякозбиральних комбайнів, переважно вітчизняного виробництва, і передачу їх у довготермінову оренду.
Відповідно до п. 2 Постанови КМ України "Про забезпечення технікою та обладнанням сільськогосподарських товаровиробників у 1996 році" від 10.01.1996р. за № 40 установлено, що розрахунки за енергонасичені трактори, зерно-, кормо- та бурякозбиральні комбайни провадяться шляхом поставки продовольчого зерна і насіння до державних ресурсів за ціною 100 доларів США за тонну м'якої пшениці третього класу рівномірно протягом трьох років, а за іншу сільськогосподарську техніку та обладнання - протягом одного року.
Як зазначалось в позові позивачем, відповідачеві була надана фінансова допомога в розмірі 59386,30 грн. для придбання сільськогосподарської техніки згідно Договору № 94 від 26.03.1996р.
З дослідженої в судовому засіданні оборотно-сальдової відомості по СТОВ «Нива», в якості активів у відповідача трактори Т-150 не значаться (а.с. 80).
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001р. за № 2542-III у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.
Згідно з ст. 1046 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. за № 435-IV за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. за № 435-IV договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно з ст. 1051 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. за № 435-IV якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
Як встановлено судом з пояснень представників позивача та третьої особи, підставою виникнення спірних правовідносин був Договору № 94 від 26.03.1996р., укладений між відповідачем та Відділенням Державного казначейства України в Краснокутському районі. Жодних документальних підтверджень наявності та укладення зазначеного договору представниками позивача та третьої особи до суду не надано. Документів на підтвердження отримання відповідачем державної позики (фінансової допомоги) позивачем суду не надано.
З огляду на зазначене, та керуючись ст. 1051 ЦК України, суд приходить до висновку, що належних доказів існування та укладення Договору № 94 від 26.03.1996р., отримання відповідачем фінансової допомоги у вигляді державної позички, представниками позивача та третьої особи до суду не надано.
Враховуючи, що позивачем в судовому засіданні не доведено жодними належними та допустимими доказами наявності у відповідача заборгованості по відшкодуванню наданої фінансової допомоги у вигляді державної позички у розмірі 60257,82 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Крім того, суд приходить до висновку, що трирічний термін, визначений п. 2 Постанови КМ України "Про забезпечення технікою та обладнанням сільськогосподарських товаровиробників у 1996 році" від 10.01.1996р. за № 40 для розрахунків за наданими позичками, сплив 26.03.1999р.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений строк звернення до адміністративного суду. Частиною 2 зазначеної норми встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Представником відповідача в судовому засіданні було заявлено клопотання про застосування вимог ч. 1 ст. 100 КАС України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що зазначений адміністративний позов, що був поданий Державною податковою інспекцією в Краснокутському районі Харківської області до суду 30.07.2009р., був поданий поза межами строку позовної давності, який скінчився 26.03.2000р., а тому він не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1046, 1047, 1051 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. за № 435-IV, ст. 17 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001р. за № 2542-III, Постановою КМ України "Про забезпечення технікою та обладнанням сільськогосподарських товаровиробників у 1996 році" від 10.01.1996р. за № 40, ст.ст. 94, 99, 100, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції в Краснокутському районі Харківської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива», треті особи - Управління Державного казначейства України в Краснокутському районі Харківської області, Управління агропромислового розвитку Краснокутської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості - відмовити в повному обсязі.
2. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 01 грудня 2009 року.
Суддя Волкова Л.М.