Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м. Харків
17.12.2009 р. Справа № 2а- 43652/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.
при секретарі судового засідання -Нікітенко Л.Ю..,
за участю представника позивача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
ОСОБА_2
до Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в Харківській області
про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії- , -
Позивач, ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області, в якому просить: скасувати рішення УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області від 25.06.2009 р. про скасування посвідки на постійне місце проживання в Україні та обмеження терміну перебування громадянки СРВ ОСОБА_2 в Україні; зобов'язати УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області поновити посвідку на постійне місце проживання в Україні.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач прибув в Україну в 1986 році з метою навчання. Позивачу 07.05.2004 р. видано посвідку на постійне місце проживання серії НОМЕР_1. УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області 25.06.2009 р. прийнято рішення про скасування посвідки на постійне місце проживання в Україні.
Зазначене рішення є незаконним, необґрунтованим та такими що порушують права та свободи позивача.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відповідно до ст. 35 КАС України відповідач є належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання. Відповідач відзив на позов не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ОСОБА_2 у 1986 році прибув в Українську РСР відповідно до Міжурядової Угоди “Про направлення і прийняття в'єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємства і в організації СРСР” від 02.04.1981 року. Після навчання, залишилася проживати в Україні. З 1986р. по 1992р. працював у м. Луганськ на тонкосуконному комбінаті.
ГУ МВС України в Харківській області посвідкою на постійне місце проживання в Україні від 07.05.2004 р. на підставі п.4 прикінцевих положень Закону України “Про імміграцію” ОСОБА_2 надано дозвіл на імміграцію та видана посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_1.
Рішенням УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області від 25.06.2009 р. прийнято рішення про скасування посвідки на постійне місце проживання та вилучено посвідку на постійне проживання на території України для анулювання, в зв'язку з тим, що посвідку на постійне проживання в Україні оформлено у порушення абзацу 4 п.4 Прикінцевих положень Закону України “Про імміграцію”, а саме посвідку ОСОБА_2 видано вперше після закінчення встановленого терміну її оформлення для осіб, які прибули в Україну до 1998 року за Угодою між Урядом СРВ та Урядом СРСР.
Стаття 12 Закону України “Про імміграцію” передбачає, що дозвіл на імміграцію може бути скасовано органом, який його видав, якщо: 1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.
Відповідач при винесенні висновку від 25.06.2009 р. про скасування дозволу на імміграцію в Україні ОСОБА_2 керувався п.6 ст.12 Закону України “Про імміграцію”. Як підставу для скасування дозволу на імміграцію позивач зазначає абз.4 п.4 Прикінцевих положень Закону України “Про імміграцію”.
Відповідно до вказаної вимоги Закону, вважаються такими, що мають дозвіл на імміграцію в Україну іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну до 6 березня 1998 року за Угодою між Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам та Урядом СРСР про направлення і прийняття в'єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємства і в організації СРСР від 2 квітня 1981 року, залишилися проживати в Україні і звернулися протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом із заявою про видачу їм посвідки на постійне проживання в Україні.
Зазначена норма регулює відносини, які виникають між уповноваженим органом та іноземцем при наданні дозволу на імміграцію, та не передбачає випадків скасування посвідки на постійне проживання в Україні.
Суд зазначає, що при наданні посвідки на постійне місце проживання в Україні ОСОБА_2, управління МВС України в Харківській області керувалося п. 4 Розділу V “Прикінцеві положення” Закону України “Про імміграцію”, тобто проводило перевірку підстав залишення на постійне проживання на території України позивача, підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію не виявило, та надало посвідку на постійне місце проживання в Україні ОСОБА_2. Цією ж нормою Закону відповідач обґрунтовує прийняття протилежного рішення -висновку про скасування посвідки на постійне проживання від 25.06.2009 р.
Судом не встановлено, що за визначений проміжок часу з'явилися обставини, які б тягли за собою обґрунтування скасування дозволу на імміграцію.
Відповідно до п.п. 21-24 “Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень”, затвердженого Постановою КМ України № 1983 від 26.12.2002р., дозвіл на імміграцію скасовується органом, який його видав. Для започаткування процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію відповідне подання надсилається до органу, який приймав рішення про надання такого дозволу. Департамент, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти. Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію".
Суд прийшов до висновку, що висновок УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області про скасування посвідки на постійне проживання ОСОБА_2 від 25.06.2009 р., прийнятий з порушенням вимог ст.2 КАС України, а саме: без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення -позивач проживає на території України з 1986 р.; без урахування принципу пропорційності, тобто при прийнятті рішення мало місце відсутність досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямоване рішення та дії, та інтересами позивача; без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, чим порушено положення “Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень”, затвердженого Постановою КМ України № 1983 від 26.12.2002р..
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовані та позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186, 256 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в Харківській області про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії- задовольнити в повному обсязі.
Скасувати висновок Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в Харківській області від 25.06.2009 року в частині скасування посвідки на постійне проживання громадянину СРВ ОСОБА_2.
Зобов'язати Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в Харківській області поновити посвідку на постійне проживання на ім'я громадянина СРВ ОСОБА_2.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 21 грудня 2009р.
Суддя Шевченко О.В.