Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
01 грудня 2009 р. № 41585/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Білової О.В.,
за участю секретаря судового засідання Карамушко І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом
Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з земельного податку,-
Державна податкова інспекція у Краснокутському районі Харківської області звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь державного бюджету заборгованість з земельного податку в сумі 176,38 грн., обґрунтовуючи свої вимоги наступним.
Відповідач має у власності земельну частку (пай) в розмірі 4,7945 га, що підтверджено державним актом № 002619 серії ХР.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про плату за землю»об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частинами другою і третьою цієї статті.
Пунктом 2 Рішення XIII сесії XXIV скликання Рябоконівської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 06 січня 2005 року затверджені ставки земельного податку за земельні ділянки, отримані в рахунок земельних частик (паїв) в розмірі за 1 га ріллі - 10,88 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про плату за землю»нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.
Згідно з вимогами ст. 15 вищевказаного Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У відповідності з вимогами ст. 17 зазначеного Закону земельний податок, а також орендна плата і земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.
Відповідачу відповідно до вимог чинного законодавства України податковим органом нараховане податкове зобов'язання зі сплати за землю в розмірі 52,16 грн., про що 16 червня 2005 року винесене рішення № 0092191700. 20 липня 2005 року рішення було вручене боржнику. Сума податкового боргу є узгодженою.
Відповідно до п. 6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим органом 17 березня 2008 року вручена перша податкова вимога № 1/280, 10 липня 2008 року вручена друга податкова вимога № 2/582.
Податковий борг відповідача з земельного податку на час звернення до суду становить 134,04 грн.
Відповідач Веретільник С.А. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань не надав.
Представник позивача - Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області - в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав до суду заяву про слухання справи без участі представника, а також про відмову від позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій та пені.
Ухвалою суду від 01 грудня 2009 року закрито провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з земельного податку в частині позовних вимог, а саме: про стягнення штрафних санкцій та пені.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
Згідно довідки Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області Веретільник С.А. має у власності земельну частку (пай) в розмірі 4,7945 га, що підтверджено державним актом № 002619 серії ХР. (а.с.5)
Рішенням XIII сесії XXIV скликання Рябоконевської сільської ради Краснокутського району Харківської області від 06 січня 2005 року затверджені ставки земельного податку за земельні ділянки, отримані в рахунок земельних частик (паїв), в розмірі за 1 га ріллі - 10,88 грн. (а.с.6)
Відповідачу Державною податковою інспекцією у Краснокутському районі Харківської області нараховане податкове зобов'язання з плати за землю в розмірі 52,16 грн., про що 16 червня 2005 року винесене рішення № 0092191700, яке 20 липня 2005 року було вручене боржнику (а.с.7), сума податкового боргу є узгодженою.
Державна податкова інспекція у Краснокутському районі Харківської області на загальну суму боргу направила першу податкову вимогу № 1/280 від 17 березня 2008 року про сплату боргу в загальній сумі в розмірі 98,55 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 65,74 грн., яка була вручена відповідачу 21 березня 2008 року. (а.с.8)
Державна податкова інспекція у Краснокутському районі Харківської області на загальну суму боргу направила другу податкову вимогу № 2/582 від 10 липня 2008 року про сплату боргу в загальній сумі в розмірі 98,55 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 65,74 грн., яка була вручена відповідачу 14 липня 2008 року. (а.с.8)
Судом встановлено, що згідно даним облікової картки відповідача загальна сума податкового боргу за основним платежем станом на 04 вересня 2009 року становить 134,04 гривень.
На час розгляду справи заборгованість відповідачем не була сплачена.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року № 509-XII до функцій органів державної податкової служби входить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів обов'язкових платежів).
Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про плату за землю»від 03 липня 1992 року № 2535-XII об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату на землю»від 03 липня 1992 року №2535 використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Згідно із ч. 4 ст. 7 Закону України «Про плату на землю»ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частиною другою і третьою цієї статті.
Згідно із ч. 3 ст. 14 Закону України «Про плату на землю» нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.
Відповідно до ст.ст. 26, 27 Закону України «Про плату на землю» за порушення Закону України «Про плату на землю»платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України. Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Згідно з п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Згідно із п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст.. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Приписами абзацу 3 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»-«в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податковим органом було додержано процедуру визначення суми податкового зобов'язання, здійснено заходи щодо погашення податкового боргу у встановленому законодавством порядку. Рішення про визначення суми земельного податку та податкові вимоги про сплату боргу відповідачем отримані та оскаржені не були, а отже, є дійсними.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідно до п.п. 15.2.1. п. 15.2 ст. 15 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.
Суд зазначає, що відповідач не наполягав на застосуванні пропуску позивачем строку звернення до суду, як підставі для відмови в задоволенні позову в частині стягнення плати за землю з громадян в розмірі 52,16 гривень, сума якої була узгоджена 20 липня 2005 року (а.с.7)
Із врахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 19, 67 Конституції України ст. ст. 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року N 509-XII, ст. ст. 1, 5, 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III, ст. ст. 2, 5, 7, 13, 14, 26, 27 Закону України «Про плату за землю» від 03 липня 1992 року № 2535-XII, ст. ст. 8-14, 71, 94, 99, 100, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з земельного податку задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (62034, АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету заборгованість з земельного податку в розмірі 134.04 (сто тридцять чотири) гривні 04 копійки шляхом перерахування вказаної суми на розрахунковий рахунок № 33212813700328 в УДК в Краснокутському районі Харківської області, МФО 851011, код 24134395.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.
У повному обсязі постанова виготовлена 04 грудня 2009 року.
Суддя Білова О.В.