Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
21 грудня 2009 р. № 2-а- 43116/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого -судді Зінченко А.В.,
при секретарі - Лишняк І.В.
Представника позивача -не прибув
відповідача -ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно -господарських санкцій та пені, -
встановив :
Харківське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача адміністративно -господарські санкції та пеню у розмірі 4161,90 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21.03.1991 року (в редакції від 06.10.2005 року), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст.19 і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Статтею 20 Закону України встановлено „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. У відповідності до ч.2 ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами, відповідач до 16.04.2009 року повинен був самостійно сплатити адміністративно -господарські санкції у розмірі 3920,00 грн.
Згідно форми 10-ПІ №1076 від 23.01.2009 р. "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2008 рік, що наданий відповідачем до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у 2008 році становила 10 осіб. Відповідно до ст. 19 Закону, у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у 2008 році норматив для працевлаштування інвалідів складає 1 робоче місце. Фактично, згідно даних, наданих відповідачем у звіті, середньооблікова чисельність інвалідів -штатних працівників на підприємстві становить 0 осіб. Отже, відповідачем не виконано норматив 1 робоче місце по працевлаштуванню інвалідів.
Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві за 2008 рік становить 7840,0 грн. Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2008 році, становить 3920,0 грн.
За несвоєчасну сплату відповідачу було нараховано пеню у сумі 241,90 грн., так як підприємством було прострочено 205 днів сплати адміністративно-господарських санкцій (з 16.04.09р. по 06.11.09 р. включно).
Представник позивача в судове засідання не прибув, але надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив справу розглядати за його відсутністю.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала, та зазначила , що на даний час нею виконано вимоги діючого законодавства та працевлаштовано інваліда.
Дослідивши матеріали справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:
Статтею 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Після самостійного розрахунку кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вищевказаної статті, здійснюється та забезпечується працевлаштування інвалідів.
В ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.
З аналізу положень Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” суд робить висновок, що на підприємстві лежить лише обов'язок щодо подачі до державної служби зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.
Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.2005 року затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН „Звіт про наявність вакансій”, яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.
Судом встановлено, що відповідачем протягом 2008 року кожного місяця не було належним чином виконано свій обов'язок щодо інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на її підприємстві та потребу у направленні їй центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.
Не виконання відповідачем вимог щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів” та належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування передбачає як наслідок застосування до неї адміністративно-господарських санкцій та пені.
Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані за порушення правил, встановлених законодавчими актами, а також, якщо не приймались заходи, спрямовані на недопущення порушення.
Крім того, ч.11 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.
Розмір середньорічної заробітної плати у Відповідача за 2008 рік становить 7840,0 грн. грн. Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2008 році, становить 3920,0 грн.
Пунктом 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно -господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. №70, передбачено, що суми адміністративно -господарських санкцій перераховуються роботодавцями на рахунок, відкритий в органах Державного казначейства до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
За несвоєчасну сплату відповідачу було нараховано пеню у сумі 241,90 грн., так як підприємством було прострочено 205 днів сплати адміністративно-господарських санкцій (з 16.04.09р. по 06.11.09 р. включно).
На момент звернення до суду адміністративно -господарських санкцій Відповідачем не сплачено.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно -господарської санкції та пені за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2008 році в сумі 4161,90 грн. нормативно та документально обґрунтовані, не суперечать діючому законодавству, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163,167, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно -господарських санкцій та пені - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, 61184, АДРЕСА_1) на користь Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., кім. 16, р/р 31219230700003 управління Держказначейства у Дзержинському районі, код 24134567, МФО 851011 ГУДК у Харківській області) адміністративно -господарську санкцію за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в 2008 році, в розмірі 3920 (три тисячі дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 241 (двісті сорок одну) грн. 90 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 22 грудня 2009 року.
Суддя А.В. Зінченко