Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"30" листопада 2009 р. № 2а- 38668/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Спірідонова М.О.
за участю секретаря судового засідання Букар Х.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м Харкова Головного управління Державного казначейства України у Харківській області
про про визнання протиправною бездіяльності та зобов"язання вчинити певнідії ,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, головного управління Державного казначейства України у Харківській області в якому просив суд визнати бездіяльність Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова у частині неповернення мені надміру сплаченої суми податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. у розмірі 253,52 грн. протиправною; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Харкова підготувати "а надати висновок до Головного управління Державного казначейства України у Харківській області щодо моєї заяви про повернення з бюджету надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. на суму 253,52 грн. ; визнати бездіяльність Головного управління Державного казначейства України у Харківській області у частині неприйняття рішення про нарахування на мою користь штрафу у розмірі 516,07 грн. за несвоєчасне повернення з вини податкового органу суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб протиправною; зобов'язати Головне управління Державного казначейства України у Харківській області прийняти рішення про нарахування на мою користь штрафу у розмірі 516,07 грн. за несвоєчасне повернення з вини податкового органу суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб, надіслати мені другий примірник такого рішення про нарахування штрафу на мою поетову адресу та перерахувати штраф у розмірі 516,07 грн. за несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб поштовим переказом на мою поштову адресу; зобов'язати Головне управління Державного казначейства України у Харківській області компенсувати за рахунок коштів бюджету, до якого зараховується податок з доходів фізичних осіб, понесені мною витрати на сплату комісії банку в розмірі 10,32 грн. шляхом перерахування цієї суми поштовим переказом на мою поштову адресу; зобов'язати Головне управління Державного казначейства України у Харківській області після отримання від Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова висновку, зазаначеного в п. 2 цих позовних вимог, прийняти рішення про нарахування на мою користь штрафу у розмірі 253,52 грн., що становить 100 відсотків від суми несвоєчасно поверненого з вини податкового органу із затримкою на срок більше 90 календарних днів податку з доходів фізичних осіб у розмірі 253,52 грн., надіслати мені другий примірник такого рішення про нарахування штрафу на мою поштову адресу та перерахувати штраф у розмірі 253,52 грн. за несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб поштовим переказомм на мою поштову адресу.
В обґрунтування позову позивач вказав, що 19.03.2008 р. позивачем відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. N 889-IV з метою реалізувати свого право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова було надіслано поштою річну податкову декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2007 року, а також заяву про повернення з бюджету суми податку з доходів фізичних осіб у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту у розмірі 1285,65 грн. та зарахування зазначеної суми на його банківський рахунок (копія декларації з додатками 1 і 2 та копія заяви додаються).
До декларації, крім заяви, було додано всі необхідні документи, що підтверджують витрати, які дозволено включити до складу податкового кредиту. Відповідно до поштового повідомлення про вручення (копія повідомлення додається) поштове відправлення надійшло Відповідачу 1 20.03.2008 р.
Як вказав позивач листом від 05.05.2008 р. № 578/17-114 відповідач 1 повідомив його, що оскільки фінансовий кредит на придбання житла було одержано ним у банківській установі у іноземній валюті, то такий кредит не може розглядатися як іпотечний кредит, за яким згідно із Законом № 889 передбачено реалізацію права платника податку на податковий кредит, тому права на податковий кредит згідно наданої мною річної податкової декларації я не маю.
Згодом у листі від 18.07.2008 р. № 859/Х/17-117 відповідач 1 погодився повернути йому надміру сплачений податок з фізичних осіб згідно наданої мною річної податкової декларації за 2007 рік, але без зазначення конкретного розміру суми, яку відповідач 1 бажає повернути. та без будь-яких заперечень щодо правильності визначення такої суми у наданій мною податковій декларації за 2007 р. Натомість як вказав позивач відповідач 1 додатково запропонував повідомити йому повний перелік реквізитів банку, на які необхідно зарахувати кошти, що підлягають поверненню, хоча такі реквізити були зазначені мною у заяві на ім'я відповідача 1 від 19.03.2008 р.
04.08.2008 р. від Управління Державного казначейства України у Жовтневому районі м. Харкова, що згідно з абз. другим п. 2. Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 p. N 332, є відокремленим структурним підрозділом без статусу юридичної особи Головного управління Державного казначейства України у Харківській області (далі - Відповідач 2), на транзитний рахунок Комунального відділення Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" згідно платіжного доручення від 04.08.2008 р. № 925 з призначенням платежу було зараховано грошові кошти у сумі 1032,13 гри. для подальшого зарахування на картковий рахунок, відкритий на моє ім'я. Зазначене підтверджується довідкою Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" від 10.02.2009 р. № 25-4-04-01/96-362 .
Як вказав позивач, з невідомих йому причин та на порушення його прав розмір податку з фізичних осіб, що належав мені до повернення згідно наданої ним відповідачу 1 річної податкової декларації за 2007 рік, виявився заниженим на 253,52 грн.
Крім того, позивач вказав, що із суми, що надійшла від відповідача 2, обслуговуючим банком було утрамано комісійну винагороду у розмірі 10,32 грн. що підтверджується тією самою довідкою Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" від 10.02.2009 р. № 25-4-04-01/96-362. Отже, за вирахуванням зазначеної комісійної винагороди як вказав позивач він отримав на свій банківський рахунок кошти у сумі 1021,81 грн. замість очікуваних коштів у сумі 1285,65 грн., що у загальному підсумку на 263,84 грн. менше належної мені до повернення суми надміру сплаченого податку.
Позивач вказав, що листом від 20.02.2009 р. він звернувся до відповідача 1 з заявою , у якій з огляду на викладене та враховуючи, що згідно з п.п. 20.4.3 п. 20.4 ст. 20 Закону № 889 повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, здійснюється органом державного казначейства з рахунку, на який зараховується цей податок до його розподілу між рівнями відповідних місцевих бюджетів, просив відповідача 1:
1. Підготувати та надати висновок до Головного управління Державного казначейства України в Харківській області (тобто Відповідачу 2) щодо повернення мені з бюджету надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за період з 1 січня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. на суму 253,52 грн. на яку відповідачем 1 було безпідставно занижено належну мені до повернення суму цього податку, визначену мною у річній податковій декларації за 2007 рік.
2. У разі існування законних підстав, згідно з якими Відповідачем 1 було повернуто мені надміру сплачений податок з фізичних осіб у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту у сумі 1032,13 коп. замість 1285,65 грн., тобто на 253,52 грн. менше, ніж визначено мною у річній податковій декларації за 2007 рік, письмово повідомити мене про такі підстави із посиланням на відповідні норми чинного законодавства.
У відповідь на його заяву відповідач 1 листом від 05.03.2009 р. № 267/Х/17-110 повідомив його, що на підставі наданої ним річної податкової декларації за 2007 рік розмір належної йому до повернення суми податку з доходів фізичних осіб внаслідок застосування права на податковий кредит визначено ним у висновку від 31.07.2008 р. № 848 та, на його думку, ця сума має становити 1032,13 грн.
Позивач зазначив, що як вважає відповідач 1, до розрахунку податкового кредиту слід включати суму нарахованої протягом звітного податкового року заробітної плати, яку було зазначено мною у п. 1.1 розділу 1 наданої декларації, у сумі 51134,67 грн., що підтверджено довідкою про доходи від 01.02.2008 р. № 01/02, виданою ""Видавничий Будинок "Фактор", та суму понесених витрат у розмірі 85570.90 грн.
Враховуючи вищенаведене, позивач вказав, що суму надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1032,13 грн. було визначено відповідачем 1 таким чином:
(51134,67-8570,90) х 15% - 7416,70 = - 1032,13 грн.,
де 7416,70 грн. - сума податку з доходів фізичних осіб, утриманого протягом 2007 року за основним місцем роботи.
На додаток до цього відповідач 1 вважає, що оскільки Законом № 889 право на податковий кредит надано усім платникам податку незалежно від розміру їх доходу (заробітної плати), то застосований Відповідачем 1 підхід у прийнятті за основу під час розрахунку саме нарахованої заробітної плати відповідає принципу рівності всіх платників податку незалежно від того, користувалися вони протягом року податковою соціальною пільгою чи ні та які розміри внесків до соціальних фондів було відраховано з їх заробітної плати.
Крім цього позивач вказав, що листом від 20.02.2009 р. він звернувся до відповідача 2 з заявою у якій з посиланням на п.п. 20.4.2 п. 20.4 ст. 20 Закону № 889, пункт 4 Порядку нарахування штрафів за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 p. N 127, та пункт 11 Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.02.2005 p. N 58/78/22, просив Відповідача 2:
1. Прийняти рішення про нарахування на мою користь штрафу у розмірі 516,07 грн. (П'ятсот шістнадцять грн. 07 коп.), що становить 50 відсотків від суми несвоєчасно поверненого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1032,13 грн., за несвоєчасне повернення з вини податкового органу суми такого податку та надіслати мені другий примірник такого рішення про нарахування штрафу на поштову адресу, зазначену в заяві.
2. Перерахувати штраф у розмірі 516,07 грн. (П'ятсот шістнадцять грн. 07 коп.) за несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб поштовим переказом на мою поштову адресу, зазначену в заяві.
3. Компенсувати понесені мною витрати на сплату комісії банку в розмірі 10,32 грн. (Десять грн. 32 коп.) шляхом перерахування цієї суми поштовим переказом на мою поштову адресу, зазначену в заяві.
У відповідь на його заяву Відповідач 2 листом від 20.03.2009 р. № 3.1-23/279 (копія листа додається) повідомив його, що йому було надано висновок Відповідача 1 про повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб на мою користь у сумі 1032,13 грн. У цьому листі також повідомлялося, що 05.08.2008 р. до Відповідача 2 надійшов лист від Відповідача 1 з поясненням щодо несвоєчасного повернення податку з доходів фізичних осіб, у якому Відповідачем 1 зазначалося, що питання повернення мені надміру сплаченого податку було на додатковому опрацюванні, і рішення з цього питання прийнято Відповідачем 1 лише 13.06.2008 р.
Також, позивач зазначив, що на думку Відповідача 2, висловлену у листі від 20.03.2009 р. № 3.1-23/279, на момент повернення мені 04.08.2008 р. суми надміру сплаченого податку термін 60 календарних днів не минув, тому у нього не було підстави для нарахування штрафу. Щодо підстав незадоволення висловленого мною у заяві прохання про компенсацію понесених витрат на сплату комісії банку в розмірі 10,32 грн. Відповідач 2 не надав жодних пояснень.
Такі дії Відповідача 1 та Відповідача 2 позивач вважає незаконними, а також такими, що порушують його права, передбачені Законом № 889.
Позивач в судове засідання з'явився та підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник першого та другого відповідачів в судове засідання з'явились та з позовними вимогами не погодились у повному обсязі вказавши, що прийняті ними рішення є законними та в їх діях відсутні будь-які порушення вимог чинного законодавства України, а тому просили суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ст.. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1.16 ст. 1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. № 889-IV (із змінами та доповненнями) передбачено, що податковий кредит - сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.
Згідно із п. п. 5.1.1. п.5.1. ст. 5 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб"платник податку має право на податковий кредит по результатах звітного року.
Згідно із п.п.5.3.3. п.5.3. ст.5 цього ж Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб"„сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної у п.п. 6.5.1. п.6.5. ст.6 цього Закону, у розрахунку на кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року". Підпунктом а) п. п. 5.З.З. визначено, що витрати по оплаті за навчання включаються до податкового кредиту одного із членів сім 'ї першого ступеня споріднення за їх вибором. Вибір вважається здійсненим, якщо платник податку подає податкову декларацію, у якій визначається сума таких витрат.
Пунк 5.4 ст. 5 цього ж Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" встановлює обмеження права на нарахування податкового кредит, а саме: податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер; загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата; якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Як було встановлено судом 19.03.2008 р. позивачем було надіслано поштою річну податкову декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2007 року, а також заяву про повернення з бюджету суми податку з доходів фізичних осіб у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту у розмірі 1285,65 грн. та зарахування зазначеної суми на його банківський рахунок.
Суд зазначає, що до декларації, крім заяви, було додано всі необхідні документи, що підтверджують витрати, які дозволено включити до складу податкового кредиту. Відповідно до поштового повідомлення про вручення поштове відправлення надійшло відповідачу 1 20.03.2008 р.
Листом від 05.05.2008 р. № 578/17-114 відповідач 1 повідомив позивача, що оскільки фінансовий кредит на придбання житла було одержано ним у банківській установі у іноземній валюті, то такий кредит не може розглядатися як іпотечний кредит, за яким згідно із Законом № 889 передбачено реалізацію права платника податку на податковий кредит, тому права на податковий кредит згідно наданої мною річної податкової декларації я не маю.
Потім листом від 18.07.2008 р. № 859/Х/17-117 відповідач 1 погодився повернути позивачу надміру сплачений податок з фізичних осіб згідно наданої ним річної податкової декларації за 2007 рік.
Щодо суми надміру сплачений податок з фізичних осіб згідно наданої ним річної податкової декларації за 2007 рік визначеної позивачем, то з вказаною сумою суд погодитись не може оскільки, положення п. 3.5 ст. З Закону № 889 визначає порядок визначення об'єкту оподаткування податком з доходів фізичних осіб. Так в Законі вказано, що при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
Отже, аналізуючи вище зазначене положення суд приходить до висновку, що даний припис повинен враховуватися - бухгалтером підприємства, організації, установи при визначенні об'єкту оподаткування податком з доходів фізичних осіб із нарахованої заробітної плати.
Як свідчить довідка віл 01.02.08 р. № 01/02, видана головним бухгалтером ТОВ ВБ «Фактор», позивачу за 12 повних календарних місяців здійснено нарахування сукупного доходу у розмірі 51134,67 грн., внески на загальнообов'язкове соціальне страхування, у тому числі до Пенсійного Фонду, становлять 1690.08 грн. Таким чином враховуючи приписи п. 5.3 ст. 5 Закону № 889, у довідці від 01.02.08 р. № 01/02 головним бухгалтером вірно визначена сума утриманого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 7416,7 грн. (51134,67 (нарахована заробітна плата) - 1690,08 (загальнообов'язкові внески) = 49444,59 * 15% = 7416,7).
Згідно із п. п. 5.1.1 п. 5.1 ст. 5 Закону № 889, платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року. В п. 1.16 ст. 1 зазначеного закону наведено поняття податкового кредиту, так податковий кредит - це сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів -фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на суму яких дозволяється зменшення суми загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом. Приписи. 4.1 ст. 4 Закону № 889 визначають, що загальний річний оподатковуваний дохід складається із суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року. Відповідно до п. 4.2 ст. 4 Закону № 889, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору. Конкретизування у даній нормі закону поняття нараховані доходи терміном - виплачені, зроблено законодавцем виключно з тією метою, щоб визначити момент, з якого нараховані на користь платника податку доходи, підлягають оподаткуванню згідно із вимогами Закону № 889. Даний факт чітко відслідковується із приписів п. п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону № 889, де вказано, що податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Норми п. 3.1 ст. З зазначеного закону встановлюють, що об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року. У відповідності із п. 7.1 ст. 7 Закону № 889, ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.
Відповідно до довідки від 01.02.08 р. № 01/02, ОСОБА_1 нарахований сукупний доход (загальний річний оподатковуваний дохід) у розмірі 51134,67 грн., сума податкового кредиту, визначена позивачем становить - 8570,9 грн., отже розрахунок об'єкту оподаткування визначається наступним чином: 51134,67 - 8570,9 = 42563,77. Враховуючи ставку податку, до сплаті в бюджет належить 6384,57 грн. Суд зазначає, що під час виплати позивачу заробітної плати в бюджет перераховано податку у сумі 7416,7 грн. Таким чином, поверненню з бюджету підлягає різниця між сумою фактично сплаченою до бюджету та сумою, яку належить сплатити, а саме: 7416,7 - 6384,57 = 1032,13.
З огляду на зазначені положення чинного законодавства, суд вважає хибною позиція позивача, щодо помилковості в діях ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова при здійснені розрахунку суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню позивачу у зв'язку із нарахуванням податкового кредиту, а отже в цій частині позов задоволенню не підлягає.
Щодо вимог позивача, а саме: зобов'язання Головного управління Державного казначейства України у Харківській області компенсувати за рахунок коштів бюджету, до якого зараховується податок з доходів фізичних осіб, понесені мною витрати на сплату комісії банку в розмірі 10,32 грн. шляхом перерахування цієї суми поштовим переказом на мою поштову адресу то в цій частині позов не підлягає задоволенню оскільки, я к було встановлено судом вказана сума була утримана обслуговуючим банком, а саме комісійна винагороду у розмірі 10,32 грн. що підтверджується довідкою Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" від 10.02.2009 р. № 25-4-04-01/96-362, а отже дії Головного управління Державного казначейства України у Харківській області не порушили жодних прав позивача оскільки в повному об'ємі перерахувало кошти на його рахунок, а вже банк в свою чергу утримав відповідну комісійну винагороду.
Щодо позовних вимог позивача, а саме: визнати бездіяльність Головного управління Державного казначейства України у Харківській області у частині неприйняття рішення про нарахування на мою користь штрафу у розмірі 516,07 грн. за несвоєчасне повернення з вини податкового органу суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб протиправною; зобов'язати Головне управління Державного казначейства України у Харківській області прийняти рішення про нарахування на мою користь штрафу у розмірі 516,07 грн. за несвоєчасне повернення з вини податкового органу суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб, надіслати позивачу другий примірник такого рішення про нарахування штрафу на його поштову адресу та перерахувати штраф у розмірі 516,07 грн. за несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб поштовим переказом на його поштову адресу, то в цій частині позов підлягає задоволенню, оскільки згідно з п. 18.8 ст. 18 Закону № 889 сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації.
У відповідності до п.п. 20.4.1 п. 20.4 ст. 20 Закону № 889 особою, яка несе відповідальність за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права податковий кредит, є податковий орган, який порушує строки подання розрахунку такої суми та занижує його розмір.
Згідно з п.п. 20.4.2 п. 20.4 ст. 20 Закону № 889 за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, на користь платника податку сплачуються такі штрафи:
якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 10 відсотків від такої суми;
якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 56 відсотків від такої суми;
якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 100 відсотків від такої суми.
Нарахування таких штрафів самостійно здійснюється органом Державного казначейства "країни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4 Порядку нарахування штрафів за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 p. N 127 на виконання зазначеної норми п.п. 20.4.2 п. 20.4 ст. 20 Закону № 889, передбачено, що орган Державного казначейства приймає рішення про нарахування штрафу на підставі інформації, що міститься у висновку органу державної податкової служби про суму надміру сплаченого податку. У рішенні зазначається прізвище, ім'я та по батькові платника податку, його ідентифікаційний номер, дата подання податкової декларації, банківський рахунок (у разі його наявності) або адреса платника податку, сума надміру сплаченого податку, дата повернення суми надміру сплаченого податку (її частин), сума нарахованого штрафу. При цьому якщо повернення суми надміру сплаченого податку здійснюється окремими частинами, штраф нараховується одночасно або після перерахування останньої її частини, виходячи із строків затримки повернення таких частин та їх розміру (п. З цього Порядку).
Відповідно до п. 1 Порядку перерахування штрафів за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб, затвердженого наказом Державного казначейства України від 04.05.2005 p. N 82, у разі, коли порушення граничного строку повернення податку (60 календарних днів від дня отримання податковим органом податкової декларації) відбулось з вини податкового органу у зв'язку з наданням податковим органом відповідному органу Державного казначейства висновку про повернення податку пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення шістидесятиденного строку від дня отримання податковим органом податкової декларації, сума штрафу стягується у безспірному порядку з бюджетного рахунку, призначеного для утримання відповідного податкового органу, за КЕКВ 1139 "Оплата інших послуг та інші видатки".
Як було встановлено судом податкова декларація про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудню 2007 року, надійшла Відповідачу 1 20.03.2008 р., то передбачений п. 18.8 ст. 18 Закону № 889 "строк повернення Відповідачем 1 зазначеної в ній суми надміру сплаченого податку закінчився 19.05.2008 р., а сума податку доходів з фізичних осіб надійшла на рахунок позивача лише 04.08.2008 року, а отже сплинуло 77 календарних днів чим першим відповідачем було порушено вимоги п. 18.8 ст. 18 Закону № 889 щодо терміну повернення частини суми податку з доходів фізичних осіб
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що у відповідності до положень п.п. 20.4.2 п. 20.4 ст. 20 Закону № 889 відповідач 2 мав прийняти рішення про нарахування на користь позивача штрафу у розмірі 516,07 грн., що становить 50 відсотків від суми несвоєчасно поверненого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1032,13 грн., за несвоєчасне повернення з вини податкового органу суми такого податку та перерахувати зазначений штраф поштовим переказом на поштову адресу позивача, а також надіслати позивачу другий примірник такого рішення про нарахування штрафу натомість другий відповідач такого рішення не прийняв чим порушив права позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м Харкова, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов"язання вчинити певні дії -задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Головного управління Державного казначейства України у Харківській області у частині неприйняття рішення про нарахування на користь ОСОБА_1 штрафу у розмірі 516,07 грн. за несвоєчасне повернення з вини податкового органу суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб протиправною.
Зобов'язати Головне управління Державного казначейства України у Харківській області прийняти рішення про нарахування на користь ОСОБА_1 штрафу в розмірі 516,07 грн. (п"ятсот шістнадцять гривень сім копійок) у безспірному порядку з бюджетного рахунку, призначеного для утримання відповідного податкового органу., за КЕКВ 1139 "Оплата інших послуг та інші видатки".
В іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовити. .
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку
Повний текст постанови виготовлено 04.12.2009 року.
Суддя Спірідонов М.О.