вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" червня 2020 р. Справа№ 910/14645/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
при секретарі: Пересенчук Я.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: Каченюк О.І.;
від відповідача: Риков О.О.;
від третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Евентус-Логістик"
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 року (повний текст складено 27.01.2020)
у справі №910/14645/19 (суддя Бондарчук В.В.)
за позовом Приватного підприємства "Евентус-Логістик",
до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фізична особа-підприємець Кононенко Людмила Василівна
про стягнення 168 646,08 грн, -
Короткий зміст позовних вимог
Приватне підприємство "Евентус-Логістик" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про стягнення 168 646,08 грн страхового відшкодування на користь Фізичної особи-підприємця Кононенко Людмили Василівни (далі - ФОП Кононенко Л.В./третя особа).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір добровільного страхування відповідальності перевізника № UD 26940 від 10.10.2018, відповідно до якого були застраховані майнові ризики страхувальника щодо відшкодування шкоди. В грудні 2018 року позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку, а саме викрадення частини вантажу, що мало місце під час його перевезення, проте, відповідач в порушення норм чинного законодавства та умов договору, відмовив у виплаті страхового відшкодування.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста від 20.01.2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено здійснення саме ним перевезення викраденого вантажу, оскільки ПП "Евентус-Логістик" не надано суду ані договору перевезення, укладеного між позивачем та третьою особою, ані заявки на здійснення такого перевезення. Крім того, з наданої відповідачем копії міжнародно-транспортної накладної (CMR) вбачається, що перевізником виступала компанія Auto Jozefow.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Евентус-Логістик" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 року по справі №910/14645/19 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на виконання умов договору страхування позивач надав відповідачу усі необхідні документи про визнання випадку страховим, страховик визнав випадок страховим та не надіслав відмову у виплаті страхового відшкодування у встановлений договором строк. Апелянт зазначає, що він отримав тільки одну відмову у виплаті страхового відшкодування за вих. № 247 від 04.06.2019, і саме цю відмову страхувальник оскаржує на підставі ст. 26 Закону України «Про страхування» у суді. Страховик не має права двічі відмовляти у виплаті страхового відшкодування. За твердженням позивача, у своїй відмові у виплаті страхового відшкодування (за вих. № 247 від 04.06.2019) страхових повністю підтвердив факт настання страхового випадку та надання страхувальником усіх необхідних страховику документів.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи між суддями від 19.02.2020 року, справу №910/14645/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча суддя; судді - Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/14645/19 та призначено апеляційний розгляд справи на 25.03.2020.
25.03.2020 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/14645/19 не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючої судді Дідиченко М.А. у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 учасникам справи запропоновано подати до суду апеляційної інстанції заяви про розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Евентус-Логістик" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 у справі №910/14645/19 у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; у випадку не реалізації сторонами їхнього права на подачу відповідної заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, про дату і час судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 розгляд справи призначено на 27.05.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 відкладено розгляд справи на 17.06.2020.
Позиції представників сторін
26.05.2020 через електронну пошту суду та 27.05.2020 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшли додаткові заперечення по справі та виступ у судових дебатах, в яких останній заперечив проти вимог та доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Явка представників сторін
Представник третьої особи у судове засідання 17.06.2020 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи даний учасник справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень.
Колегією суддів враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215 та від 25.03.2020 № 239, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 24.04.2020 на всій території України встановлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 було внесено зміни до постанови від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема, продовжено період карантину до 22 червня 2020 р.
В той же час, постановою Кабінету Міністрів України № 343 від 04.05.2020 з 11 травня 2020 р. послаблені карантинні обмеження, а саме дозволено здійснення професійної діяльності адвокатами та нотаріусами.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов'язок держави - захищати життя людини.
Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
А тому, враховуючи тимчасовий характер вжитих державою заходів для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та пом'якшення карантинних заходів з 11 травня 2020 року, оскільки суди в період карантину не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов'язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи у судовому засіданні 17.06.2020.
Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 28.04.2020 у справі № 910/10553/18, від 05.05.2020 у справі № 911/1634/19, від 15.05.2020 у справі № 17/32.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
10.10.2018 між Приватним підприємством "Евентус-Логістик" (далі - страхувальник/позивач) та Приватним акціонерним товариством "Українська транспортна страхова компанія." (далі - страховик/відповідач) укладено договір №26940 добровільного страхування відповідальності експедитора, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної страхувальником життю, здоров'ю, працездатності, майну третіх осіб, включаючи власників вантажу та багажу (вантажобагажу), під час здійснення транспортного експедирування вантажу автомобільним транспортом в частині обов'язку страхувальника відшкодувати збитки, які виникли внаслідок неналежного виконання страхувальником перед клієнтом умов договору транспортного експедирування (при настанні страхових випадків, позначених "так" в умовах п. 3.2. договору).
Пунктом 3.2.1. договору передбачено настання відповідальності страхувальника перед клієнтом за: збитки, завдані внаслідок знищення, пошкодження, втрати або нестачі вантажу.
У відповідності до п. 8.1.8. договору страхувальник зобов'язаний в тому числі не передавати своїх повноважень по виконанню умов договору транспортного експедирування третім особам без письмового погодження з клієнтом та страховиком.
Згідно з п. 9.2. договору страхувальник повинен негайно - не пізніше 24 годин з моменту, як тільки йому стало відомо про настання страхового випадку (або подію, що може кваліфікуватися, як страховий випадок) повідомити страховика про таке настання, а потім протягом двох робочих днів будь-яким документальним способом (письмово, факсом, телеграмою, тощо) шляхом подання заяви про настання страхового випадку підтвердити факт настання страхового випадку (або події, що може класифікуватися, як страховий випадок).
Пунктом 9.5.14 договору встановлено, що підтвердження факту та обставин настання страхового випадку та визначення розміру збитку страховик здійснює на підставі документів, що надає страхувальник, в тому числі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, довідки правоохоронних органів (поліції тощо), що підтверджує факт звернення в правоохоронні органи по випадку крадіжки вантажу чи інших кримінальних дій під час перевезення вантажу, чи довідка - підтвердження правоохоронних органів про порушення кримінального провадження по факту крадіжки або іншого кримінального злочину - у разі події кримінального характеру.
Відповідно до п. 9.6. договору при настанні страхового випадку за межами України, всі документи, складені іноземною мовою, надаються з офіційним перекладом на державну мову України, а також мають бути нотаріально посвідчені та/або легалізовані (апостильовані) відповідно до законодавства України.
Згідно з п. 9.8 договору заява про виплату страхового відшкодування та документи, які зазначені у п. 9.5 цього договору подаються страховику не пізніше 30 календарних днів з дати настання страхового випадку (якщо подія сталася за межами України, то не пізніше 30 календарних днів після повернення до України (перетину кордону).
Позивач зазначає, що відповідно до замовлення ФОП Кононенко Л.В . здійснював перевезення вантажу за маршрутом з м. Берлін до м. Варшава на транспортному засобі (н.з. НОМЕР_1 ).
При цьому, на підтвердження договірних відносин між третьою особою та позивачем, останній надає ксерокопію претензії ФОП Кононенко Л.В. (без дати та вихідного номера), в якій зазначено, що між ними підписано порядок 0345А/18/2 від 14.12.2018 для перевезення вантажів з м. Берлін до м. Варшава.
Також позивачем надано суду 2 інвойси: № 000793609 від 10.12.2018 на загальну суму 8 064,00 євро та № 000793610 від 10.12.2018 на загальну суму 1795,32 євро.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ПП "Евентус-Логістик" звернулося до відповідача з повідомленням про те, що під час перевезення вантажу за вказаними інвойсами настав страховий випадок, а саме викрадення частини вантажу.
04.06.2019 відповідач листом з вих. № 247 повідомив позивача, що сума безумовної франшизи по вказаному перевезенню перевищує суму завданого збитку.
Не погоджуючись відмовою відповідача про виплату страхового відшкодування, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача несплачене страхове відшкодування в розмірі 168 646,08 грн на користь ФОП Кононенко Л.В., яка понесла збитки у зв'язку з викраденням вантажу, перевізником якого виступав позивач.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Нормами ст. 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі; страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Пунктом 3.2.1. договору передбачено настання відповідальності страхувальника перед клієнтом за: збитки, завдані внаслідок знищення, пошкодження, втрати або нестачі вантажу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
В той же час, за приписами статті 989 ЦК України та статті 21 Закону України "Про страхування" страхувальник зобов'язаний, зокрема, вживати заходів щодо запобігання збиткам, завданим настанням страхового випадку, та їх зменшенню; повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором. Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов'язки страхувальника.
Підстави для відмови страховика у здійсненні страхової виплати або страхового відшкодування встановленні статтею 991 ЦК України та статтею 26 Закону України "Про страхування", згідно з якими страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 991 ЦК України та ч. 2 ст. 26 Закону України "Про страхування" договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.
Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови (ч. 3 ст. 991 ЦК України).
Відповідно до вимог п. 10.4 договору страхування, страхове відшкодування виплачується страховиком у розмірі фактично завданих клієнту та/або третім особам збитків.
Пунктом 4.2.2 договору передбачено, що страховиком не відшкодовуються збитки, які не підтверджені документального.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, на підтвердження договірних відносин між третьою особою та позивачем, останній надав лише ксерокопію претензії ФОП Кононенко Л.В. (без дати та вихідного номера), в якій зазначено, що між ними підписано порядок 0345А/18/2 від 14.12.2018 для перевезення вантажів з м. Берлін до м. Варшава, а також два інвойси: № 000793609 та № 000793610 від 10.12.2018.
В той же час, вказаний документ не може бути належним доказом на підтвердження договірних відносин між третьою особою та позивачем щодо здійснення перевезення вантажу, так як в матеріалах справи відсутній відповідний порядок 0345А/18/2 від 14.12.2018 для перевезення вантажів з м. Берлін до м. Варшава, або укладений між сторонами договір на перевезення чи відповідні заяви на перевезення спірного вантажу.
Крім того, згідно з наявної в матеріалах справи міжнародно-трансопртної накладної (СМR), які були надані позивачем відповідачу в якості підтвердження факту перевезення товару за інвойсами 000793609 від 10.12.2018 на суму 8 064,00 євро та № 000793610 від 10.12.2018 на з суму 1 795,32 євро, в графі 16 перевізником зазначено компанію Auto Jozefow. В графі 23 СМR також міститься штамп та підпис даної компанії в якості перевізника товару.
В бланку СМR відсутні будь-які реквізити або згадування про позивача або про ФОП Кононенко Л.В., як сторін, які мали відношення до вказаного перевезення.
А тому, позивачем належними та допустимими доказами не було доведено факту перевезення ним спірного вантажу за інвойсами 000793609 на суму 8 064,00 євро від 10.12.2018 та № 000793610 на суму 1 795,32 євро від 10.12.2018, суму вартості викраденого вантажу у вигляді страхового відшкодування за якими позивач просить стягнути з відповідача за договором страхування.
Крім того, на підтвердження факту викрадення вантажу позивач посилається на копію протоколу працівників поліції Республіки Польща про фіксацію факту викрадення частини вантажу.
В той же час, даний протокол складений польською мовою без належного перекладу на українську мову.
Відповідно до ч. 8 ст. 91 ГПК України іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
А тому, наданий позивачем протокол працівників поліції Республіки Польща без доказів його легалізації у відповідності до ст. 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" та перекладну на українську мову не може бути доказом на підтвердження втрати товару.
Крім того, згідно пп. 8.1. 8.1.3, 8.1.8 Договору страхування, Страхувальник зобов'язаний: при укладанні Договору надати Страховику достовірну та повну інформацію і всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі письмово інформувати його про будь-яку зміну ступеню страхового ризику; не передавати своїх повноважень по виконанню умов договору транспортного експедирування третім особам без письмового погодження зі Страховиком.
Відповідно до пункту 9.4 Договору страхування після повідомлення Страховика про страховий випадок, Страхувальник повинен надати страховику повну інформацію про обставини настання страхового випадку та розмір вимоги (претензії) зі сторони третіх осіб або про порушеної судової справи, надати всі необхідні документи для визначення причин та наслідків настання страхового випадку та для визначення розміру збитку.
В матеріалах справи відсутні як докази укладення між позивачем та компанією Auto Jozefow договору транспортного експедирування на перевезення спірного товару, так і докази повідомлення відповідача про передачу своїх повноважень по перевезенню товару третім особам.
Крім того, як вже було встановлено вище, позивачем не було надано належних доказів на підтвердження виникнення між позивачем та третьою особою договірних відносин з перевезення товару за інвойсами 000793609 від 10.12.2018 на суму 8 064,00 євро та № 000793610 від 10.12.2018 на суму 1 795,32 євро.
Твердження апелянта, що відповідач у листі від 04.06.2019 повністю підтвердив факт настання страхового випадку та надання всіх необхідних документів колегією суддів відхиляються, так як не підтверджується змістом самого листа відповідача.
Так, у листі від 04.06.2019 відповідач підтвердив отримання від позивача документів на запит Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" та вказав, що йому в грудні 2018 року стало відомо про настання випадку, який має ознаки страхового.
А тому такі твердження апелянта колегією суддів відхиляються.
Пунктами 11.1, 11.1.8 Договору страхування передбачено, що підставами для прийняття рішення Страховиком щодо відмови в здійсненні страхової виплати є передача Страхувальником своїх повноважень по виконанню умов договору транспортного експедирування іншим особам без письмової згоди Страховика, а саме пошук перевізників, укладення з ними договорів транспортного перевезення вантажів.
Згідно пунктів 11.1, 11.1.3, 11.1.13, 11.1.16, 11.1.17 Договору страхування №26940, підставами для прийняття рішення Страховиком щодо відмови в здійсненні страхової виплати є:
подання Страхувальником або особою, на користь якої укладено Договір страхування, та/або представниками (співробітниками чи субконтракторами) або третіми особами (потерпілими) свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку (в тому числі неповідомлення Страховика про зміни страхового ризику) або про факт та обставини настання страхового випадку, а також неповної інформації про обставини, що мають значення для оцінки страхового ризику, або подання Страховику свідомо неправдивої інформації та документів, які мають бути надані відповідно до встановлених Страховиком вимог, в т.ч. з метою завищення суми страхового відшкодування. Під поданням свідомо неправдивих відомостей Сторони розуміють: 1) подання відомостей та документів Страховику Страхувальником або Третьою особою, які не відповідають дійсності; 2) неподання Страховику Страхувальником або Третьою особою відомостей та документів, як мають бути надані відповідно до встановлених Страховиком вимог;
- неподання Страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, та/або представниками (співробітниками чи субконтракторами) чи третіми особами (потерпілими) документів, які мають бути надані відповідно до встановлених Страховиком вимог та які необхідні Страховику для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування, або подання документів, оформлених з порушенням чинних норм та стандартів по оформленню таких документів (підписаних не уповноваженою особою; наявності виправлень у документах; відсутність підпису; відсутність номеру, печатки, дати чи інших обов'язкових реквізитів (якщо такі реквізити передбачені для такого документу) та інше) чи несвоєчасне та не в повному обсязі подання документів, що підтверджують настання страхового випадку, розмір збитків та є необхідними для виплати страхового відшкодування або у разі подання документів, які містять недостовірну інформацію щодо строків, причин та обставин страхового розміру та розміру збитку;
- порушення Страхувальником умов Договору страхування №26940, в т.ч разі невиконання умов, передбачених п.8.1. Договору страхування;
- підстави, що передбаченні п. 4 Договору страхування.
А тому, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів належним чином оформлених договірних відносин між позивачем та третьою особою щодо перевезення спірного вантажу, недоведеності перевезення даного вантажу позивачем (як особисто так і шляхом залучення інших осіб для здійснення перевезення), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволені вимоги щодо стягнення з відповідача на користь ФОП Кононенко Л.В. страхового відшкодування в розмірі 168 646,08 грн.
Посилання апелянта на те, що відповідач отримав тільки одну відмову у виплаті страхового відшкодування за вих. № 247 від 04.06.2019 (в якій зазначені інші підстави у відмові виплати грошової суми), і саме цю відмову позивач оскаржує на підставі ст. 26 Закону України «Про страхування» у даній справі, колегією суддів відхиляються, оскільки предметом спору у даній справі є вимога Приватного підприємства «Евентус-Логістик» про стягнення з відповідача 168 646,08 грн. суми страхового відшкодування.
Заява позивача про збільшення позовних вимог, в якій останній заявляв додаткову вимогу про визнання незаконною (такою, що не відповідає умовам Закону) відмову у виплаті страхового відшкодування, що була надіслана від ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія." ПП "Евентус-Логістик" листом за вих. №247 від 04.06.2019 судом першої інстанції була правомірно залишена без розгляду, оскільки подана з порушенням вимог п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України.
Більше того, колегія суддів відзначає, що розглядаючи заявлену вимогу про стягнення 168 646,08 грн. страхового відшкодування суд зобов'язаний дослідити всі наявні в матеріалах справи докази і в результаті їх оцінки встановити наявність або відсутність у відповідача обов'язку з виплати даної грошової суми відповідно до умов договору страхування, вимог ЦК України і Закону України «Про страхування», не обмежуючись лише листом відповідача від 04.06.2019 про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів належним чином оформлених договірних відносин між позивачем та третьою особою щодо перевезення спірного вантажу, недоведеності перевезення даного вантажу позивачем (як особисто так і шляхом залучення інших осіб для здійснення перевезення), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволені вимоги щодо стягнення з відповідача на користь ФОП Кононенко Л.В. страхового відшкодування в розмірі 168 646,08 грн.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 року у справі № 910/14645/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Евентус-Логістик" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 року у справі № 910/14645/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 року у справі № 910/14645/19 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Матеріали справи № 910/14645/19 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 22.06.2020
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко