вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" червня 2020 р. Справа№ 910/15011/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Агрикової О.В.
Козир Т.П.
при секретарі судового засідання Найченко А.М.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енкі Кепітал»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2020
у справі № 910/15011/19 (суддя Чебикіна С.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»
до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Арм-Інвест»;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ «Профлайн»,
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ»;
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергокомплекс»;
3. ОСОБА_1 ,
4. Товариство з обмеженою відповідальністю «Енкі Кепітал»
про визнання недійсним договорів та стягнення 800 000,00 дол. США, що еквівалентно 19 357 979,20 грн
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,
У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (далі - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арм-Інвест» (далі - ТОВ «Арм-Інвест», відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ «Профлайн» (далі - ТОВ «КФ «Профлайн», відповідач-2), в якому просило суд:
- визнати недійсним укладений між ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», ТОВ «Арм-Інвест» та ТОВ «КФ Профлайн» договір №б/н від 14.07.2014 про переведення боргу (заміну боржника) за кредитним договором №008/2115-Кл на відкриття кредитної лінії, що укладений 10.10.2012 між ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» та ТОВ «Арм-Інвест»;
- визнати недійсним укладений між ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та ТОВ «КФ Профлайн» договір №9 від 14.07.2014 про внесення змін до кредитного договору №008/2115-Кл від 10.10.2012;
- стягнути з ТОВ «Арм-Інвест» 800 000,00 доларів США заборгованості за кредитом, що в гривневому еквіваленті станом на 01.10.2019 становить 19 357 979,20 грн, на підставі ст.ст. 3, 203, 215, 234, 509, 512, 514, 515 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 7-1 Закону України «Про Національний банк України».
Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно, що належать відповідачеві-1 - ТОВ «Арм-Інвест» в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 800 000,00 дол. США, що еквівалентно 19 357 979,20 грн та заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч. шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно вказаного нерухомого майна, скасування записів, поновлення записів, відкриття розділів тощо) щодо об'єктів нерухомого майна, які належать відповідачеві-1 - ТОВ «Арм-Інвест».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 відкрито провадження у справі № 910/15011/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ» (далі - ПАТ «КБ «УФС», третя особа-1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергокомплекс» (далі - ТОВ «Енергокомплекс», третя особа-2) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , третя особа-3).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 у справі №910/15011/19 задоволено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, вжито заходи забезпечення позову, а саме:
- накладено арешт в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 800 000,00 дол. США, що еквівалентно 19 357 979,20 грн, на грошові кошти, що належать ТОВ «Арм-Інвест» і які знаходяться (обліковуються) на його банківських рахунках в усіх банківських або інших кредитно-фінансових установах на території України за виключенням грошових коштів, що призначені на виплату заробітної плати та здійснення нарахувань на заробітну плату працівникам ТОВ «Арм-Інвест» та майно, що належать відповідачеві-1, а саме: 1) нежитлову будівлю - інженерний корпус (літ. В) заг. площею 3 678,20 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна 22337456; 2) інженерний корпус (літ. В) заг. площею 3678.2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 13556080000; 3) в житловому будинку літ.А-9 квартиру №364, яка складається з: 1-коридор, 2-кладова, 3-кухня, 4,5-житлові, 6-ванна, 7-туалет, 8-житлова, 9-коридор, І-лоджія, за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер майна: 18011800;
- заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч. шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна, скасування записів, поновлення записів, відкриття розділів тощо) щодо об'єктів нерухомого майна, в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 800 000,00 дол. США, що еквівалентно 19 357 979,20 грн., що належать відповідачеві-1 - ТОВ «Арм-Інвест», а саме: 1) нежитлова будівля - інженерний корпус (літ. В) заг. Площею 3 678,20 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна 22337456; 2) інженерний корпус (літ. В) заг. Площею 3678.2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 13556080000; 3) в житловому будинку літ.А-9 квартира №364, яка складається з: 1-коридор, 2-кладова, 3-кухня, 4,5-житлові, 6-ванна, 7-туалет, 8-житлова, 9-коридор, І-лоджія, за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер майна: 18011800.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Енкі Кепітал» (далі - ТОВ «Енкі Кепітал», третя особа-4).
02.03.2020 ТОВ «Енкі Кепітал» звернулося до Господарського суду міста Києва з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, в якому третя особа-4 просила суд частково скасувати заходи забезпечення позову, а саме: зняти арешт з нежитлової будівлі - інженерного корпусу (літ.В) загальною площею 3 678,20 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна 22337456 та зняти заборону державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч. шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна, скасування записів, поновлення записів, відкриття розділів тощо) щодо об'єктів нерухомого майна, в частині нежитлової будівлі - інженерного корпусу (літ.В) загальною площею 3 678,20 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна 22337456.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 у справі №910/15011/19 відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ «Енкі Кепітал» про скасування заходів забезпечення позову.
Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не доведено існування обставин, які у розумінні статті 145 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) можуть бути підставами для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову; набуття та реєстрація права власності на вказане заявником (третьою особою-4) нерухоме майно за ТОВ «Енкі Кепітал» відбулась 26.02.2013, тобто після укладення ТОВ «АРМ-Інвест» (боржником) кредитного договору №008/2115-Кл від 10.10.2012, стягнення заборгованості за яким є предметом позову у даній справі; ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2019, зокрема, було накладено арешт та заборону здійснювати реєстраційні дії щодо нерухомого майна реєстраційний номер якого - 22337456, а заявником надано докази належності нерухомого майна ТОВ «Енкі Кепітал» реєстраційний номер якого зовсім інший, а саме - 23531980000; потреба у забезпеченні позову на даний час не відпала, а тому клопотання про скасування заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, ТОВ «Енкі Кепітал» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нове рішення, яким клопотання про скасування заходів забезпечення позову задовольнити повністю.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції є безпідставною, необґрунтованою та такою, що суперечить нормам діючого законодавства, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт наголошував на тому, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 у справі №910/15011/19 накладено арешт на майно ТОВ «Енкі Кепітал», а саме, інженерний корпус (літ. В) заг. площею 3 678,20 м2, за адресою: АДРЕСА_1, яке не має жодного відношення до ТОВ «Арм-Інвест» та його кредитних зобов'язань, що є предметом розгляду у даній справі; ТОВ «Енкі Кепітал» набуло право власності на вказане майно 01.02.2012 на підставі правомірних правочинів, які були підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису за №23531980000 про право власності на дане майно; наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно старого запису за №13556080000 про право власності ТОВ «Арм-Інвест» на даний об'єкт нерухомості не відповідає дійсності і ніяким чином не підтверджує право власності ТОВ «Арм-Інвест» на будь-який об'єкт нерухомості, загальною площею 3 678,20 м2, за адресою: АДРЕСА_1; постановою приватного нотаріуса від 27.02.2020 № 163102-31 було відмовлено у вчиненні нотаріальних і реєстраційних дій щодо об'єкту нерухомого майна, який є предметом іпотеки за укладеним між ТОВ «Енкі Кепітал» та гр. ОСОБА_2 іпотечним договором за реєстраційним номером 1371 від 21.06.2017, з посиланням на те, що зареєстровані обтяження речових прав на об'єкт нерухомого майна, а саме, нежитлову будівлю - інженерний корпус (літ. В) загальною площею 3 678,20 м2, за адресою: АДРЕСА_1, не співпадає по суб'єкту обтяження, але повністю співпадає з об'єктом обтяження нерухомого майна, що в свою чергу спростовує твердження суду в оскаржуваній ухвалі про те, що арешт було накладено на об'єкт з реєстровим номером 22337456, в той час як нерухоме майно ТОВ «Енкі Кепітал» має реєстровий номер 23531980000; наведені обставини підтверджують наявність порушення законного права власності ТОВ «Енкі Кепітал» на вказаний об'єкт нерухомого майна.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Енкі Кепітал» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 у справі №910/15011/19, розгляд апеляційної скарги призначено на 03.06.2020, встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.
25.05.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких останній надав додаткові пояснення по справі, вказуючи на те, що при обранні даного виду забезпечення позову, позивачем не доведено належними засобами доказування необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог позивача.
Позивач скористався правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, позивач вказував на правильність висновку суду стосовно того, що реєстрація права власності на нерухоме майно за ТОВ «Енкі Кепітал» відбулася після укладення кредитного договору, адже відповідно до ч. 4 ст. 331 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону; твердження апелянта про те, що останній не має жодного відношення до кредитних зобов'язань ТОВ «Арм-Інвест» є помилковим та таким, що не узгоджується з нормами ст. 109 ЦК України, адже у зв'язку зі створенням ТОВ «Енкі Кепітал» шляхом виділу із ТОВ «АРМ-Інвест», апелянт не вибув із зобов'язання у правовідносинах, щодо яких виник спір у даній господарській справі, а залишився в ньому як субсидіарний боржник; аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Плати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15; скасування вжитих судом заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання рішення суду у даній справі та відповідно до порушення прав позивача.
02.06.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з введенням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 розгляд апеляційної скарги відкладено на 17.06.2020.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1573/20 від 09.06.2020 у зв'язку перебуванням судді Чорногуза М.Г., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/15011/19.
Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2020 апеляційну скаргу у справі №910/15011/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 апеляційну скаргу ТОВ «Енкі Кепітал» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 у справі № 910/15011/19, призначену на 17.06.2020, прийнято до провадження вищевказаним складом суду.
17.06.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з введенням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу, та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме, копії постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 у справі №910/15011/19.
У судове засідання позивач, відповідач-2, треті особи-1,2,3 повторно не з'явились, своїх уповноважених представників не направили, про місце, день та час розгляду даної справи були повідомлені належним чином.
Частиною 2 ст. 273 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Розглянувши подане позивачем клопотання про відкладення судового засідання, обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача, відповідача-2 та третіх осіб-1,2,3, явка яких у судове засідання обов'язковою не визнавалась, враховуючи, що наявні в матеріалах справи докази, а також поданий позивачем відзив на апеляційну скаргу є достатніми для вирішення спору у даній справі без заслуховування їх пояснень, а у поданому клопотанні позивач не зазначає причин, які безпосередньо перешкоджають йому забезпечити явку свого представника у судове засідання, тоді як саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила відмовити у задоволенні вказаного клопотання позивача та здійснити розгляд скарги за відсутності зазначених осіб.
Відповідна правова позиція з процесуального питання щодо можливості перегляду судового рішення за відсутності учасників справи, повідомлених належним чином, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.05.2020 у справі №908/2323/19.
До того ж, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що адвокат має можливість брати участь у судовому засіданні поза межами суду дистанційно - у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису, зокрема, за допомогою сервісу «EASYCON».
Крім того, колегія суддів зазначає, що учасники апеляційного провадження, з метою реалізації принципів змагальності та диспозитивності (ст. ст. 13, 14 ГПК України) не позбавлені можливості до дня судового засідання, уникаючи безпосереднього відвідування установи суду, подати свої вмотивовані письмові пояснення, скориставшись засобами електронного зв'язку задля дотримання своєчасного розгляду апеляційної скарги як елементу права на справедливий суд.
У судовому засіданні представник скаржника та відповідача-1 підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити, ухвалу суду скасувати та постановити нове рішення, яким клопотання про часткове скасування заходів забезпечення позову задовольнити повністю.
17.06.2020 у судовому засіданні колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників апелянта та відповідача-2, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, предметом позову у даній справі є вимоги про визнання недійсним укладеного між ПАТ «КБ «УФС», ТОВ «Арм-Інвест» та ТОВ «КФ Профлайн» договору №б/н від 14.07.2014 про переведення боргу (заміну боржника) за кредитним договором №008/2115-Кл на відкриття кредитної лінії, що укладений 10.10.2012 між ПАТ «КБ «УФС» та ТОВ «Арм-Інвест»; визнання недійсним укладеного між ПАТ «КБ «УФС» та ТОВ «КФ Профлайн» договору №9 від 14.07.2014 про внесення змін до кредитного договору №008/2115-Кл від 10.10.2012; стягнення з ТОВ «Арм-Інвест» 800 000,00 доларів США заборгованості за кредитом, що в гривневому еквіваленті станом на 01.10.2019 становить 19 357 979,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ПАТ «КБ «УФС» (банк), правонаступником якого є позивач, та ТОВ «Арм-Інвест» (позичальник) було укладено кредитний договір №008/2115-Кл від 10.10.2012, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 800 000,00 дол.США. Однак, за твердженням позивача, позичальник свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим у позичальника перед позивачем виникла заборгованість за кредитом.
Як зазначає позивач, з метою ухилення від повернення боргу, в тому числі за рахунок наявного у позичальника нерухомого майна, 14.07.2014 між ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» (банк), ТОВ «Арм-Інвест» (первісний боржник) та ТОВ «КФ Профлайн» (новий боржник) було укладено оспорюваний договір №б/н про переведення боргу (заміну боржника), за яким первісного боржника (позичальника) було замінено на нового боржника ТОВ «КФ Профлайн», в якого взагалі відсутнє будь-яке майно, за рахунок якого можливо б було погасити заборгованість за кредитом. З цією ж метою і в цей же день було укладено і оспорюваний договір №9 від 14.07.2014 про внесення змін до кредитного договору №008/2115-Кл від 10.10.2012, яким первісного боржника (позичальника) було замінено на нового боржника ТОВ «КФ Профлайн».
Посилаючись на те, що вищевказані договори є фіктивними, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання їх недійсними та стягнення заборгованості за кредитом з позичальника - ТОВ «Арм-Інвест».
Разом із позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно, що належать ТОВ «Арм-Інвест» в межах суми заявлених позовних вимог та заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом щодо об'єктів нерухомого майна, які належать ТОВ «Арм-Інвест».
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначав, що у ТОВ «Арм-Інвест», як позичальника, існує значна заборгованість за кредитом у розмірі 800 000,00 дол. США, що еквівалентно 19 357 979,20 грн, в той же час останній має можливість вільно розпоряджатись своїм майном та грошовими коштами і вчиняє такі дії, що може призвести до зникнення нерухомого майна та грошових коштів станом на день ухвалення рішення у справі. Зокрема, відповідачем-1 вчиняються активні дії, які направлені на ухилення від сплати заборгованості за кредитним договором №008/2115-Кл від 10.10.2012, а саме: укладення оспорюваного договору про переведення боргу (заміну боржника) №9 від 14.07.2014 за яким відповідач-1 (первісний боржник), у якого у власності є нерухоме майно перевів свій борг за кредитним договором №008/2115-Кл від 10.10.2012 на відповідача-2 (нового боржника), у якого відсутнє майно; в період, коли ПАТ «КБ «УФС» розпочав судові процеси про стягнення заборгованості за кредитним договором №008/2115-Кл від 10.10.2012 у справі №910/20257/15, відповідач-1 здійснив відчуження нерухомого майна, що перебувало у його власності, а саме: нежилого будинку - лабораторно-виробничого корпусу №2 (літ.А) загальною площею 12 649,50 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, будинок 53, вартістю 6 170 760,41 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 у справі №910/15011/19 задоволено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
Постановляючи вказану ухвалу, суд виходив з обставин відсутності протягом тривалого часу будь-яких дій відповідача-1 (позичальника) спрямованих на виконання зобов'язань за кредитним договором №008/2115-Кл від 10.10.2012, водночас вчинення ним активних дій спрямованих на ухилення від повернення боргу, зокрема, здійснення відчуження нерухомого майна, що перебувало у його власності, що свідчить про вчинення відповідачем-1 заходів, які призведуть до зникнення чи зменшення майна відповідача-1, а відтак, виконання рішення може бути значно ускладнене або взагалі унеможливлено внаслідок відчуження відповідачем-1 майна у разі невжиття заходів забезпечення позову.
Як було зазначено вище, 02.03.2020 ТОВ «Енкі Кепітал» звернулося до Господарського суду міста Києва з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, в якому третя особа-4 просила суд частково скасувати заходи забезпечення позову, а саме, зняти арешт з нежитлової будівлі - інженерного корпусу (літ.В) загальною площею 3 678,20 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна 22337456 та зняти заборону державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом щодо об'єктів нерухомого майна, в частині нежитлової будівлі - інженерного корпусу (літ.В) загальною площею 3 678,20 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна 22337456.
Подане клопотання обґрунтоване тим, що на даний час, відповідно до наявних правовстановлюючих та реєстраційних документів, а також відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ «Енкі Кепітал» є єдиним законним власником об'єкту нерухомого майна, а саме: інженерного корпусу (літ. В) заг. площею 3 678,20 м2, за адресою: АДРЕСА_1. Однак, у зв'язку з тим, що на вказане майно ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 у справі №910/15011/19 було накладено арешт, приватним нотаріусом постановою від 27.02.2020 № 163102-31 було відмовлено у вчиненні нотаріальних і реєстраційних дій щодо вказаного об'єкту нерухомого майна, який є предметом іпотеки за укладеним між ТОВ «Енкі Кепітал» та гр. ОСОБА_2 іпотечним договором. При цьому, приватний нотаріус у своїй постанові зазначив, що зареєстроване обтяження речових прав на вказаний об'єкт нерухомого майна не співпадає по суб'єкту обтяження, але повністю співпадає з об'єктом обтяження нерухомого майна.
Крім того, щодо можливої субсидіарної відповідальності ТОВ «Енкі Кепітал» за зобов'язаннями ТОВ «Арм-Інвест» у поданому клопотанні заявник зазначив, що виділ та реєстрація ТОВ «Енкі Кепітал» відбулися 02.02.2012 за реєстраційним номером 1 073 136 0000 022088, тобто більше ніж за вісім місяців до укладання ТОВ «Арм-Інвест» кредитного договору №008/2115-Кл від 10.10.2012; даний кредитний договір не був забезпечений іпотекою за рахунок майна ТОВ «Енкі Кепітал» та останнє не виступало поручителем за даним кредитним договором, отже, на даний час відсутні будь-які правові підстави для накладення арешту на майно третьої особи, яка не має жодного відношення до правовідносин, які є предметом розгляду у даній справі.
На переконання суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання ТОВ «Енкі Кепітал» про скасування заходів забезпечення позову, виходячи з наступного.
За приписами ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З аналізу вказаної норми вбачається, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Тобто положення вказаної статті пов'язують вжиття заходу забезпечення з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконанням судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Водночас, оскільки у даній справі позивач звернувся до суду також з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Разом з тим, відповідно до ч. 1, 4 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
З огляду на те, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Крім цього, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
Так, за приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За змістом ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права.
Водночас, в силу положень ч. 1 ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання заявником доказів того, що після вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову змінились обставини, що спричинили їх застосування. Тобто обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.
Однак, дослідивши зміст поданого третьою особою-4 клопотання про скасування заходів забезпечення позову, колегія суддів дійшла висновку, що заявником не зазначалося та не наводилося доказів, що саме за проміжок часу з 30.10.2019 (дата вжиття заходів забезпечення позову) до 02.03.2020 (дата подання клопотання про скасування заходів забезпечення позову), а також станом на час прийняття оскаржуваної ухвали змінилися будь-які фактичні обставини справи, що мали спричинити процесуальні наслідки, визначені ст.145 ГПК України.
Так, вжиття заходів забезпечення позову ґрунтуються на зазначених підставах, які і на даний час існують, щодо можливості виникнення обставин, які призведуть до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду та ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, враховуючи, що за час вирішення даного спору існує ймовірність порушення прав позивача, потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин не відпала, а також з урахуванням того, що заявником належними та допустимими доказами не доведено наявність зміни обставин, які були підставою вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні клопотання ТОВ «Енкі Кепітал» про часткове скасування заходів забезпечення позову, вжитих постановою ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2019.
Водночас, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що доводи заявника зводяться до безпідставності застосування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 у даній справі в частині накладення арешту на вищезазначений об'єкт нерухомого майна, що за своєю суттю є запереченнями щодо застосування даних забезпечувальних заходів та не можуть виступати в якості вмотивованої підстави для скасування вже існуючих заходів забезпечення позову, а зумовлюють надання судом правової оцінки вказаної ухвали, яка набрала законної сили.
Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010, в яких зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи учасників справи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильність прийняття судом оскаржуваної ухвали у даній справі.
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарським судом міста Києва від 12.03.2020 у справі №910/15011/19 прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала має бути залишена без змін, а апеляційна скарга ТОВ «Енкі Кепітал» - без задоволення.
Судові витрати за перегляд справи у суді апеляційної інстанції, у зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енкі Кепітал» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 у справі №910/15011/19 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 у справі №910/15011/19 залишити без змін.
3. Матеріали оскарження ухвали від 12.03.2020 у справі №910/15011/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст постанови складено 22.06.2020.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді О.В. Агрикова
Т.П. Козир