вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" червня 2020 р. Справа№ 910/3911/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Козир Т.П.
Кравчука Г.А.
за участю секретаря судового засідання Денисюк І.Г.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 16.06.2020
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфаінжиніринг"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2020
у справі №910/3911/20 (суддя Підченко Ю.О.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфаінжиніринг" про забезпечення позову
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфаінжиніринг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ем.Ай.Інжиніринг Україна"
про стягнення 5837503, 88 грн,
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 у справі №910/3911/20 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфаінжиніринг" про забезпечення позову.
Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що зі змісту заяви позивача реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається; доводи ТОВ "Альфаінжиніринг", якими мотивовано заяву про забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях; саме лише посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є підставою для задоволення відповідної заяви.
Не погоджуючись із постановленою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфаінжиніринг" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 у справі №910/3911/20; накласти арешт на кошти у розмірі ціни позову - 5837503,88 грн та судового збору - 87562,56 грн, які обліковуються на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Ем.Ай.Інжиніринг Україна".
Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив порушення судом норм процесуального права. При цьому скаржник стверджував, що при постановленні оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції не були враховані обставини, які викладені позивачем в додаткових поясненнях до заяви про забезпечення позову, які надані суду 09.04.2020, зокрема, про те, що відповідач є боржником у виконавчих провадженнях №61273040, 61705104, невжиття обраних позивачем заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову внаслідок зменшення коштів, які наявні у відповідача.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфаінжиніринг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 у справі №910/3911/20; призначено розгляд апеляційної скарги.
В судове засідання апеляційної інстанції 16.06.2020 представники сторін не з'явились, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду апеляційної інстанції не надходило.
Колегія суддів звертає увагу на те, що сторони належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення позивачу.
Також в матеріалах справи містяться конверти з копіями ухвал суду апеляційної інстанції від 27.04.2020, 26.05.2020, які надсилались Товариству з обмеженою відповідальністю "Ем.Ай.Інжиніринг Україна" за адресою: 01001, м. Київ, вул. Костьольна, 6, кв.1, причиною повернення зазначено "адресат відсутній за вказаною адресою".
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв'язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).
У свою чергу, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Ухвали Північного апеляційного господарського суду у справі №910/3911/20 оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Також слід врахувати, що Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За приписами частини першої ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що явка представників учасників справи в судові засідання не була визнана обов'язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників сторін.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфаінжиніринг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ем.Ай.Інжиніринг Україна" про стягнення заборгованості в розмірі 5837503,88 грн, що включає в себе 5018450,00 грн основного боргу, 282600,67 грн пені, 501845,00 грн штрафу та 34608,21 грн 3% річних, у зв'язку із належним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами поставки №1811/19 від 18.11.2019, № 0512/19 від 05.12.2019 та № 1212-2019/2 від 12.12.2019.
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 20.03.2020 відкрито провадження у справі №910/3911/20, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
07.04.2020 до загального відділу діловодства суду позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти у розмірі ціни позову - 5837503,88 грн, судового збору - 87562,56 грн, які обліковуються на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ.АЙ.Інжиніринг Україна".
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що відповідачем не надано пропозицій для мирного врегулювання спору, на надано відповіді на претензію та не здійснено виплат по заборгованості. Таким чином, заявник вважає, що не вжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Тобто забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Як встановлено вище, в обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилався на те, що не вжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Натомість, до заяви про забезпечення позову позивачем не надано доказів на підтвердження обставин того, що кошти, які є у відповідача можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.
Отже, подана позивачем заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову, а відтак і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення. При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов'язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, саме лише посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, позивачем не наведено достатніх підстав, які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача та правомірно відмовлено судом першої інстанції у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Доводи апелянта про те, що при постановленні оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції не були враховані обставини, які викладені позивачем в додаткових поясненнях до заяви про забезпечення позову, які надані суду 09.04.2020, є безпідставними, оскільки з матеріалів оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 у справі №910/3911/20 не вбачається, що при розгляді заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфаінжиніринг" про забезпечення позову суддя Підченко Ю.О. був обізнаний про надходження до суду вищевказаних додаткових пояснень. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 у справі №910/3911/20 відсутні такі пояснення заявника.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що застосування місцевим господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.
Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування судового рішення, а тому відхиляються судом.
Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 129, 255, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфаінжиніринг" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 у справі №910/3911/20 залишити без змін.
3. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 09.04.2020 у справі №910/3911/20 повернути Господарському суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 22.06.2020.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Т.П. Козир
Г.А. Кравчук