вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" червня 2020 р. Справа№ 910/15150/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Іоннікової І.А.
Разіної Т.І.
при секретарі судового засідання: Горді В.В.
За участі представників: згідно з протоколом судового засідання від 10.06.2020
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»
на рішення Господарського суду міста Києва
від 24.02.2020 (повний текст складено 10.03.2020)
у справі № 910/15150/19 (суддя: Мудрий С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Савітар Груп»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»
про стягнення 924 898,55 грн
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Савітар Груп» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення 924 898,55 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про надання асистанських послуг №65-К від 11.11.2014 року належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання по сплаті витрат на медичне обслуговування та агентську винагороду, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у заявленому розмірі.
1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі № 910/15150/19 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Савітар Груп» суму витрат на медичне обслуговування в розмірі 858 967 грн 94 коп., агентську винагороду в розмірі 65 930 грн 61 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 13 873 грн 48 коп.
Рішення мотивоване тим, що вимоги позивача щодо стягнення суми витрат на медичне обслуговування в розмірі 858 967,94 грн. та агентської винагороди в сумі 65 930,61 грн за договором про надання асистантських послуг № 65 - К (SGU-VUSO-06/11/14) від 11.11.2014 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі №910/15150/19 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2020 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Разіна Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №910/15150/19 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 року у справі №910/15150/19, розгляд справи призначено на 12.05.2020.
17.04.2020 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
17.04.2020 від позивача надійшли письмові пояснення щодо клопотання про призначення судово-економічної експертизи.
06.05.2020 від позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (представник ознайомився 06.05.2020).
08.05.2020 на електронну пошту суду, а 12.05.2020 засобами поштового зв'язку від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване запровадженням карантину та неможливістю направити у судове засідання свого повноважного представника.
Від представника відповідача на електронну пошту суду, та 12.05.2020 засобами поштового зв'язку надійшли додаткові заперечення щодо поданої медичної документації.
12.05.2020 від представника відповідача надійшло клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення.
Ухвалою від 12.05.2020 розгляд справи відкладено на 10.06.2020.
01.06.2020 від представника позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (представник ознайомився 02.06.2020).
04.06.2020 від представника позивача надійшли письмові пояснення щодо поданих заперечень.
У судове засідання 10.06.2020 представники сторін з'явились.
У судовому засіданні 10.06.2020 представник відповідача заявив усне клопотання про оголошення перерви з метою ознайомлення з матеріалами справи.
Заслухавши думку присутніх представників сторін, колегія суддів зазначає наступне: клопотання про ознайомлення з матеріалами справи відповідачем було подане ще 12.05.2020 і об'єктивних перешкод, які б завадили відповідачу ознайомитись з матеріалами справи, в тому числі безпосередньо перед судовим засіданням, не було, а тому з метою недопущення зловживання своїми процесуальними правами та безпідставного затягування судового процесу, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання відповідача про оголошення перерви є необґрунтованим, та не підлягає задоволенню.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Апелянт стверджує, що суд першої інстанції не врахував, що зобов'язання страховика по відшкодуванню медичних витрат виникає у випадку здійснення агентом оплати послуг, які надавались застрахованим особам.
Відповідач зазначає, що судом першої інстанції не враховано умови Договору про надання асистентських послуг, якими закріплено порядок залучення позивачем (агентом) третіх осіб (кореспондентів, підрядників) та оплати їх послуг, а тому сам факт надання третіми особами послуг застрахованим особам, не породжує обов'язку оплати відповідачем позивачу без залучення таких осіб в порядку передбаченому умовами Договору та оплати наданих послуг таким особам.
Крім того, апелянт зазначає, що надані суду документи без перекладу на українську мову не можуть бути прийняті як належні та допустимі докази у справі.
Відповідач також вказує на безпідставну відмову суду застосувати до спірних правовідносин наслідки спливу строку позовної давності.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу від 17.04.2020 позивач вказує, що умови Договору (п. 3.3.) не зобов'язують позивача оплачувати надані послуги до отримання коштів від страховика, а тому відсутність доказів оплати послуг наданих третіми особами, не звільняє відповідача від обов'язку оплати таких послуг позивачу, а наявні в матеріалах докази в повній мірі підтверджуються неналежне виконання відповідачем свого обов'язку за Договором та обґрунтованість позову.
Щодо строку позовної давності, позивач вказує, що права позивача було порушено з 31.01.2019, оскільки протягом 5 днів з моменту отримання акту врегульованих збитків 9/7в (інв. 253) який отримано відповідачем 24.01.2019.
У своїх письмових запереченнях щодо поданої позивачем медичної документації, відповідачем вказано, що стосовно шістдесяти осіб, згідно наданої таблиці, позивачем подано недостатньо документів для відшкодування витрат позивача.
Натомість у поясненнях від 04.06.2020 позивачем зазначено про необґрунтованість таких заперечень відповідача, з посиланням на аркуші справи в яких міститься відповідна документація, натомість щодо пунктів 55-59 переліку зазначено, що медична документація по вказаній особі відсутня, оскільки вказана застрахована особа не входить до спірних звітів, а отже питання щодо відшкодування відповідних витрат не входить до предмету спору у даній справі, а також відповідачем не заявлялось заперечення щодо вказаних осіб до звернення позивача з позовом, як це передбачено п. 6.3.1. Додаткової угоди № 3 до Договору.
2.4. інші процесуальні дії у справі:
Колегія суддів не приймає до розгляду пояснення позивача щодо клопотання про призначення судово-економічної експертизи подані 17.04.2020, оскільки відповідного клопотання про призначення експертизи у даній справі до суду апеляційної інстанції відповідачем не заявлялось.
У судовому засіданні 10.06.2020 представник відповідача надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача в судовому засіданні 10.06.2020 надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Мотивувальна частина.
3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:
3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини
11.11.2014 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (страховик, ПрАТ СК «ВУСО») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Савітар Груп» (агент, ТОВ «Савітар Груп») укладений договір про надання асистантських послуг № 65 - К (SGU-VUSO-06/11/14) (надалі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору страховик доручає, а агент, приймає на себе зобов'язання по наданню послуг з організації сервісного та медичного обслуговування при настанні страхових випадків на території України та за кордоном за договорами страхування укладеними між страхувальниками та страховиком відповідно до законодавства України та Закону України «Про Страхування».
11.09.2015 року позивачем до ПрАТ «СК «ВУСО» направлено звіти запланованих збитків № 9/2/1з, № 9/2/2з, № 9/2/3з, у яких зазначались страхові випадки, які стались із застрахованими особами та сервісна винагорода ТОВ «Савітар Груп» за організацію надання медичної допомоги застрахованим особам, разом із актами № 9/2/1з, № 9/2/2з, № 9/2/3з , були виставлені рахунки:
- № 454 від 11.09.2015 року на сплату відшкодування медичних витрат на суму 78 916,20 грн.;
- № 455 від 11.09.2015 року на сплату сервісної винагороди на суму 37 305,84 грн.;
- № 456 від 11.09.2015 року на сплату відшкодування медичних витрат на суму 79 568,40 грн.;
- № 457 від 11.09.2015 року на сплату сервісної винагороди на суму 38 262,40 грн.;
- № 458 від 11.09.2015 року на сплату відшкодування медичних витрат на суму 78 481,40 грн.;
- № 459 від 11.09.2015 року на сплату сервісної винагороди на суму 36 827,56 грн.
Як зазначено позивачем, рахунки виставлені по запланованим збиткам №454, 456, 458 сплачені не були, а рахунки на сервісну винагороду №455, 457, 459 ПрАТ «СК «ВУСО» сплатило.
22.09.2015 та 02.10.2015 до ПрАТ «СК «ВУСО» було направлено звіти запланованих збитків № 9/Зз та № 9/4з, у яких зазначались страхові випадки, які стались із застрахованими особами, разом із актами № 9/3з та № 9/4з були виставлені рахунки:
- № 501 від 22.09.2015 року на сплату відшкодування медичних витрат на суму 229 024,35 грн.
- № 528 від 02.10.2015 року на сплату відшкодування медичних витрат на суму 209 830,83 грн.
Рахунки виставлені по запланованим збиткам № 501 та № 528 сплачені не були.
Після отримання усіх необхідних документів відносно страхових випадків, які були включені до звітів запланованих збитків № 9/2/1з, № 9/2/2з, № 9/2/3з, № 9/3з та № 9/4з було сформовано та направлено акт врегульованих збитків по застрахованим особам від 24.10.2016 року за №9/7в, разом із актом виконаних робіт за вересень 2015 року, які було отримано ПрAT «ВУСО» 01.11.2016 року .
В подальшому, 08.11.2016 року ПрАТ «ВУСО» було направлено заперечення, в яких зазначалось, що особи, які зазначені в надісланих документах на асистанське обслуговування до ТОВ «Савітар Груп» страховиком не передавалися, а тому витрати ТОВ «Савітар Груп» на їх обслуговування (в тому числі сервісна винагорода) оплаті зі сторони ПрАТ «СК «ВУСО» не підлягають та посилались на п. 2.1, 5.1.1 Договору про надання асистантських послуг № 65 - К.
В пункті 2.1. Договору, на який посилається страховик дане визначення поняття «застрахована особа», тобто особа, дані про яку передані страховиком агенту належним чином (так як обумовлено договором), на підставі укладених страховиком договорів страхування, асистанське обслуговування яких здійснюється агентом в порядку, встановленому договором.
Зразок полісу прямо передбачений у договорі (додаток №7) в якому серед іншого, вказано порядок дій застрахованої особи у разі настання страхового випадку (п. 1.1.1) - звернення до асистуючої компанії Savitar Group.
Пунктом 4.3 Договору сторони погодили, що агент проводить ідентифікацію договору страхування, попередньо визначає ознаки страхового випадку на основі умов договору/програми страхування страховика та проводить оцінку правомірності звернення застрахованої особи.
Отже, поліс передається агенту застрахованою особою, оскільки будь-якої вказівки, що поліс передається агенту страховиком у договорі не міститься.
Згідно п.1.1 Договору агент приймає на себе зобов'язання по наданню послуг з організації сервісного та медичного обслуговування при настанні із застрахованими особами подій за полісами, які укладено між страхувальниками та страховиком.
В пункті 3 Договору вказано, що агент зобов'язується надавати послуги передбачені договором/ програмою страхування при зверненні застрахованої особи.
В пунктах 4.1, 4.2, 4.3 Договору також вказується, що послуги надаються на підставі звернення застрахованої особи після перевірки ідентифікації договору страхування та підтвердження правомірності звернення застрахованої особи за наданням послуг.
Таким чином за умовами договору, підставою для надання послуг є:
настання обставин, що можуть кваліфікуватись як страховий випадок;
звернення застрахованої особи до агента;
підтвердження факту валідності полісу та визнання особи застрахованою страховиком.
В пункті 4.4. Договору передбачено необхідність відмови у наданні послуг, якщо звернення застрахованої особи не відповідає умовам договору/програм страхування, а не переданої додатково інформації.
Положеннями пункту 5.4.2 Договору передбачено право агента без будь-якого погодження із страховиком та на свій розсуд визнавати подію страховою, визначати способи надання послуг та проводити їх оплату, у разі якщо сума витрат за оцінкою агента не перевищуватиме суму 2000,00 грн. або, еквівалентну 200 євро.
28.02.2018 року ТОВ «Савітар Груп» повторно направлено на адресу відповідача наступні документи: акт врегульованих збитків №9/7в (інв253), рахунок № 928 на оплату на суму 259 936,48 (медичні витрати), та первинні документи щодо страхових подій, які стались з застрахованими особами ПрАТ «СК «ВУСО» та виставлений рахунок на оплату сервісної винагороди № 928/1 від 28.02.2018 р. на суму 13 231,55 грн. (сервісна винагорода агента).
26.03.2018 року ТОВ «Савітар Груп» направлено на адресу відповідача наступні документи: акт врегульованих збитків №9/7в (інв267), рахунок № 926 на оплату на суму 98 004,32 грн. (медичні витрати), та первинні документи щодо страхових подій, які стались з застрахованими особами ПрАТ «СК «ВУСО» та виставлений рахунок на оплату сервісної винагороди № 926/1 від 26.03.2018 р. на суму 5 200,56 грн. (сервісна винагорода агента).
04.04.2018 року ТОВ «Савітар Груп» направлено на адресу відповідача наступні документи: акт врегульованих збитків №9/7в (інв234), рахунок № 904 на оплату на суму 501 027,14 грн. (медичні витрати), та первинні документи щодо страхових подій, які стались з застрахованими особами ПрАТ «СК «ВУСО» та виставлений рахунок на оплату сервісної винагороди № 904/1 від 04.04.2018 р. на суму 47 498,50 грн. (сервісна винагорода агента).
Як стверджує позивач, в період з 26.01.2018 - 04.04.2018 року ТОВ «Савітар Груп» розрахувався із підрядниками за організацію та надання медичної допомоги застрахованим особам ПрАТ «СК «ВУСО».
23.01.2019 року ТОВ «Савітар Груп» направило ПрАТ «СК «ВУСО» претензію з проханням погасити збитки, які зазнало ТОВ «Савітар Груп» у зв'язку із настанням страхових випадків із застрахованими особами ПрАТ «СК «ВУСО».
28.02.2019 року ТОВ «Савітар Груп» отримало відповідь від ПрАТ «СК «ВУСО» у якій останні відмовлялись відшкодовувати збитки, які зазнало ТОВ «Савітар Груп».
3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.
Відповідно до п.3.3 Договору, для реалізації зобов'язань, перерахованих в п. 3.1 (медична підтримка), п. 3.2 (сприяння впродовж поїздок) агент має право на залучення третіх осіб (медичні установи, транспортні компанії, організації, що реалізують медичні препарати та товари медичного призначення, бюро, що надають послуги перекладачів, кур'єрські служби і юридичні компанії, тощо). Агент від свого імені укладає договори з третіми особами, надає гарантійні листи та проводить оплату послуг і медичних препаратів третім особам в разі їх залучення до процесу врегулювання страхових випадків з метою попередження затримки в наданні необхідного, з медичної точки зору, лікування або транспортування застрахованої особи.
Згідно з п.5.1.2 та 5.1.3 Договору страховик зобов'язаний:
- проводити оплату сервісної винагороди агента,
- відшкодовувати витрати агента на оплату послуг третіх осіб наданих у відповідності до п. 3.3, а також витрати при оплаті банківської комісії та комісії за виконання функцій агента валютного контролю відповідно до наданих агентом рахунків.
Розділом 6 «Розрахунки сторін» (в редакції додаткової угоди № 3 від 01.10.15. до договору) сторонами погоджено, зокрема, наступне.
За виконання агентом своїх обов'язків, згідно з договором, страховик зобов'язаний виплачувати агенту винагороду за кожний врегульований агентом страховий випадок (СВ) у розмірах, вказаних в додатку № 1 до договору.
До 05 числа місяця, наступного за звітним, агент складає акт виконаних робіт за формою, вказаною у додатку 2 до договору, і направляє його страховику електронною поштою (для погодження і підписання), разом із рахунком на оплату винагороди агента (п.6.3.1).
Протягом 5 робочих днів з дати отримання документів, вказаних у п.6.3.1 Договору, страховик повинен підписати акт виконаних робіт і направити його агенту засобами звичайної і електронної пошти, а також, протягом того ж строку, сплатити суму винагороди агента, або за допомогою засобів електронного зв'язку надати мотивовані заперечення щодо змісту цього акту (п.6.3.2).
Сплата страховиком грошових коштів, суми яких були гарантовані або виплачені агентом кореспондентам і підрядникам, тобто медичним та іншим установам, що здійснили надання відповідних послуг застрахованим особам при настанні з ними страхових випадків, здійснюються наступним чином: звітним періодом за договором є декади: з 01 по 10 число, з 11 по 20 число, з 21 по останнє число кожного календарного місяця дії договору (п.6.4.1 Договору).
Протягом 3 робочих днів з дати закінчення чергової декади, агент складає і направляє страховику акт заявлених збитків за формою, вказаною у додатку 3 до договору. У такому акті зазначаються страхові випадки, що стались з конкретними застрахованими особами протягом звітної декади, а також вказуються орієнтовні суми вартості послуг, наданих цим особам, та які підлягають відшкодуванню страховиком (п.6.5.1 Договору).
Відповідно до п. 6.5.2. Договору протягом 5 робочих днів з дати отримання страховиком акта заявлених збитків, страховик погоджує і підписує цей документ, а також на свій розсуд, протягом того ж строку перераховує агенту попередню оплату вартості послуг, вказаної в акті у розмірі до 100% загальної суми зазначеної в акті.
По мірі отримання агентом від підрядників і кореспондентів повних пакетів документів, пов'язаних з остаточними розрахунками та конкретними страховими випадками (повні пакети), агент вносить відповідні відомості в акти врегульованих збитків (виконаних робіт), які складаються за формою, вказаної в додатку 4 до договору, і направляються страховику у строки, визначені п. 6.5.1 договору разом з актами заявлених збитків (п.6.6.1Договору).
Як вбачається з п. 6.6.2. Договору, до актів врегульованих збитків (виконаних робіт) у складі повних пакетів, агент додає рахунки на сплату вартості фактично наданих послуг, за вирахуванням сум, визначених у розрізі конкретних застрахованих осіб в акті заявлених збитків і фактично сплачених страховиком згідно п. 6.5 Договору.
Акт врегульованих збитків (виконаних робіт) погоджується і підписується страховиком протягом 5 робочих днів з моменту отримання цього акту від агента (п.6.6.3 Договору).
Пунктами 8.1-8.3 Договору сторони погодили, що цей договір вступає в силу з дати підписання повноважними представниками сторін, залишається в силі впродовж одного року з дня початку дії. Якщо протягом 30 днів до закінчення дії договору жодна зі сторін не заявить про намір розірвати його, то він вважається пролонгованим на наступний рік, подальша пролонгація договору здійснюється в тому ж порядку.
Як вже зазначалось, відповідно до п. 6.4 Договору сплата страховиком грошових коштів, суми яких були гарантовані АБО виплачені агентом кореспондентам і підрядникам, тобто медичним та іншим установам, що здійснили надання відповідних послуг застрахованим особам при настанні з ними страхових випадків, здійснюються по звітному періоду за договором, яким є декади.
Крім вказаного, умовами договору передбачено можливість складання гарантійного листа, що містить в собі гарантії оплати за надані послуги та є способом забезпечення виконання зобов'язання стороною угоди, при цьому, гарантом по листу виступає саме агент, оскільки відповідно до п. 3.3 Договору гарантійний лист надається саме від імені агента.
При цьому, суд першої інстанції правомірно відхилив посилання відповідача на положення законодавства, які регулюють умови надання банківських гарантій, оскільки правова природа вказаних гарантій є різною (банк гарантує, що у випадку невчинення боржником певних дій банк виплатить гарантовану суму кредитору і така гарантія надається боржнику за винагороду, а в даному випадку винагорода позивачу у справі за надання гарантії не передбачена).
Більше того, додатковою угодою № 3 до Договору від 01.10.2015 в п.6.5.5 передбачено порядок компенсації відповідачем позивачу курсових різниць, що виникають у зв'язку зі зміною вартості іноземної валюти в період між виставленими рахунків, перерахуванням коштів від відповідача позивачу на оплату медичних рахунків та закупівлю валюти з подальшим її перерахуванням за кордон для оплати відповідних медичних послуг. В разі визначення в договорі обов'язку Позивача за рахунок власних коштів здійснювати оплату медичних послуг, такі положення договору не мали б правового змісту, оскільки перерахування коштів за кордон відбувалося б до виставлення рахунків відповідачу.
Право позивача на власний розсуд обирати підрядників та залучати для ведення страхового випадку кореспондентів обумовлено та погоджено сторонами в пункті 5.4.1 Договору.
Оплата сервісної винагороди за послуги надані агентом прямо передбачені у п. 5.1.2 Договору про надання асистанських послуг № 65 - К від 11.11.2014 року, розмір якої визначено у додатку № 1 до договору, згідно вищезазначеного додатку розмір винагороди за організацію госпіталізації для кожної застрахованої особи складає 35,00 USD, розмір винагороди за надання амбулаторної медико - транспортної допомоги для кожної застрахованої особи складає 22,00 USD.
Водночас, як правильно вказав суд першої інстанції, умовами Договору не передбачено, що пакет документів, що подається агентом страховику для відшкодування вартості послуг підрядників, що надавали медичні послуги застрахованим особам, повинен містити документи на підтвердження фактичної оплати агентом послуг підрядників, за наявності гарантійних листів від імені агента, оскільки із п.п. 3.3, 5.2.1, 5.3.4, 5.4.2, 6.4 (в редакції додаткової угоди №3 від 01.10.2015) вбачається, що агент, при виконанні своїх обов'язків з надання послуг медичного обслуговування застрахованим особам може надавати гарантійні листи третім особам, або проводити оплату послуг і медичних препаратів третім особам, з метою попередження затримки в наданні необхідного, з медичної точки зору, лікування або транспортування застрахованої особи.
Таким чином заперечення відповідача щодо відсутності доказів фактичної оплати наданих послуг колегією суддів відхиляються як такі, що не звільняють відповідача від обов'язку розрахуватись з позивачем.
Щодо твердження відповідача про те, що оскільки Договір було розірвано в 2016 році, то зобов'язання з оплати є припиненими, то суд першої інстанції правомірно вказав, що розірвання Договору в 2016 році не звільняє відповідача від обов'язку оплатити надані позивачем в 2015 році асистанські послуги за ним.
Так. у п. 8.5 Договору встановлено, що договір є розірваним через 30 днів після отримання листа про розірвання, оскільки лист про розірвання було отримано ТОВ «Савітар Груп» 30.05.2016, то договір є розірваним з 30.06.2016 року. Однак, розірвання Договору з 30.06.2016 жодним чином не може вплинути на зобов'язання, які виникли під час дії Договору. Пунктом 8.6 договору, сторони передбачили, що усі зобов'язання, що виникли під час дії цього договору, залишаються у силі до їх фактичного виконання.
У п.6.7 додаткової угоди № 3 до Договору визначено, що зобов'язання страховика щодо сплати грошових сум, згідно цього договору вважаються виконаними з моменту зарахування відповідних грошових коштів на рахунок агента.
У відповідності до п. 6.4 Додаткової угоди № 3 до договору страховик сплачує грошові суми, які було гарантовано або сплачено агентом.
У матеріалах справи містяться гарантійні листи, що підтверджують факт того, що обов'язок, щодо сплати послуг клінік у ПрАТ «СК «ВУСО» виникає саме на момент настання страхових випадків із застрахованими особами ПрАТ «СК «ВУСО», а не на момент отримання рахунків від медичної установи разом з медичною документацією.
Таким чином, компенсації підлягають витрати позивача на врегулювання страхових випадків суму витрат на медичне обслуговування в розмірі 858 967,94 грн та агентська винагороду в сумі 65 930,61 грн.
Доказів повного погашення заборгованості матеріали справи не містять. Вказані обставини відповідачем не заперечується.
Водночас, заперечення відповідача щодо ненадання відповідної документації на підтвердження настання страхових випадків колегією суддів відхиляється, з огляду на документи додані до позовної заяви (т.1 а.с. 171-250, т. 2 а.с. 1-250, т. 3 а.с. 1-197).
Щодо посилань апелянта на пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки такий строк, за твердженням відповідача, має розраховуватись з моменту отримання звернень від застрахованих осіб та отримання від страховика суми попередньої оплати, а отже строк позовної давності на звернення до суду з вимогами про відшкодування витрат по таким застрахованим особам у будь-якому випадку сплив у листопаді 2018 року, колегія суддів зазначає наступне.
Повний пакет документів ПрАТ «СК «ВУСО» було направлено перший раз 27.10.2016 та отримано ПрАТ «ВУСО» 01.11.2016.
08.11.2016 ПрАТ «СК «ВУСО» було направлено заперечення, хоч ТОВ «Савітар Груп» і вважав дані заперечення безпідставними ТОВ «Савітар Груп» були внесені коригування до акту врегульованих збитків та сформовано відкориговані акти врегульованих збитків, які було направлено ПрАТ «СК «ВУСО» у лютому-квітні 2018 року, але жодних перерахувань коштів від ПрАТ «СК «ВУСО» не відбулось, тому ТОВ «Савітар Груп» 23.01.2019 направило повторно разом з претензією акт врегульованих збитків № 9/7в (інв. 234), акт врегульованих збитків № 9/7в (інв. 267), акт врегульованих збитків № 9/7в (інв. 253), які було отримано ПрАТ «СК «ВУСО» 24.01.2019.
Враховуючи п.п. 6.6.4 та 6.5.5 Договору № 65-К та те, що строк виконання зобов'язання з оплати пов'язаний з моментом отримання відповідачем акта врегулювання збитків разом з медичною документацією та відповідних рахунків, що відбулось 24.01.2019 (мало бути оплачено 31.01.2019), а отже трирічний строк позовної давності позивачем не пропущено.
3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду
Порушенням права є такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
З огляду на обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем порушено права позивача на отримання відшкодування вартості наданих медичних послуг та винагороди за надані агентські послуги, що обумовлює наявність у позивача права на звернення з даним позовом та стягнення відповідних сум.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:
4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи
Враховуючи, що позивач довів належними та допустимими доказами наявність у нього права на стягнення вартості наданих послуг та агентської винагороди, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є законними та обґрунтованими.
4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (ч. 2 ст. 902 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з положеннями ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:
5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що зобов'язання страховика по відшкодуванню медичних витрат виникає у випадку здійснення агентом оплати послуг, які надавались застрахованим особам, оскільки такий обов'язок виникає у випадку оплати або гарантування, а матеріали справи містять відповідні гарантійні листи та підтвердження існування зобов'язань.
Доводи апелянта щодо порядку залучення позивачем (агентом) третіх осіб (кореспондентів, підрядників) та оплати їх послуг, не спростовують факту настання страхових випадків, надання послуг та обов'язку страховика оплатити надані послуги та агентську винагороду позивачу.
Щодо посилань апелянта на недопустимість поданих доказів, колегія суддів зазначає, що відповідачем по суті не спростовано жодного документу наданого на підтвердження настання страхового випадку. При цьому, як правильно вказав відповідач, господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою, а єдиною державною мовою в Україні є Українська мова, однак сторони не позбавлені права подавати наявні в них докази мовою оригіналу, а відповідач не був позбавлений права звернутись з заявою про допуск перекладача, як це передбачено ч. 2 ст. 72 Господарського процесуального кодексу України.
В свою чергу, доводи відповідача щодо пропуску строку позовної давності спростовуються матеріалами справи.
6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі № 910/15150/19 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі № 910/15150/19 задоволенню не підлягає.
7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі № 910/15150/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі № 910/15150/19 залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО».
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 23.06.2020.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді І.А. Іоннікова
Т.І. Разіна