ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
16 червня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/2437/17
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,
секретар судового засідання: Молодов В.С.,
за участю представників учасників справи:
Від Южненської міської ради Одеської області - Тімчишин С.Д., довіреність № 72/08-02-04, дата видачі : 26.03.18;
від Южненського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - не з'явився;
від ОСОБА_1 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Южненської міської ради Одеської області
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20 лютого 2020 року по розгляду скарги на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
у справі №916/2437/17
за позовом: Южненської міської ради Одеської області
до відповідача: ОСОБА_1 (правонаступника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2)
про стягнення 98 553, 56 грн.,
Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.12.2017р. позов Южненської міської ради Одеської області задоволено частково, стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Южненської міської ради Одеської області 3% річних в сумі 19032 грн. 79 коп., інфляційні втрати в сумі 79 069 грн. 36 коп. та витрати на оплату судового збору в сумі 1 592 грн. 64 коп.
23.04.2018 року на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2017р. видано відповідний наказ.
19.11.2019 року старший державний виконавець Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Яківчук Г.О. на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесла постанову про закінчення виконавчого провадження №56479459, на підставі отриманого на адресу відділу свідоцтва про смерть боржника - ОСОБА_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2, серія НОМЕР_1 .
10.02.2020р. до Господарського суду Одеської області надійшла скарга Южненської міської ради Одеської області (№ 2-150/20 від 10.02.2020р.) на незаконні дії та бездіяльність старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м. Одеси/, в якій скаржник просить суд поновити Южненській міській раді Одеської області строк для звернення зі скаргою на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м. Одеси/, витребувати від Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м. Одеси/ матеріали виконавчого провадження №56479459, визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Яківчук Г.О. №56479459 від 19.11.2019р. про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу №916/2437/17 від 23.04.2018р. виданого Господарським судом Одеської області.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.02.2020 року (суддя Цісельський О.В.) у задоволенні скарги Южненської міської ради Одеської області (вх. № 2-150/20 від 10.02.2020 року) на незаконні дії та бездіяльності старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м. Одеси/ Яківчук Г.О. - відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що у державного виконавця Яківчук Г.О. були законні підстави відповідно до вимог п.3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», винести постанову про закінчення виконавчого провадження та постанова від 19.11.2019 року ВП №56479459 винесена старшим державним виконавцем Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Яківчук Г.О. в межах повноважень та відповідно до норм чинного законодавства України.
Южненська міська рада Одеської області з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилась, та звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.02.2020 року скасувати, та винести нову ухвалу, якою визнати незаконними дії/бездіяльність старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Яківчук та скасувати постанову №56479459 від 19.11.2019 року про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу №916/2437/17 від 23.04.2018 року, виданого Господарським судом Одеської області.
Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права і неповним з'ясуванням всіх обставин справи.
Зокрема, скаржник зазначає, що оскаржувана постанова була винесена старшим державним виконавцем Южненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Яківчук Г.О. 19.11.2019 року, з грубим порушенням Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України №512/5 від 02.04.2012 р.
Так відповідно пункту 7 розділу І «Інструкції з організації примусового виконання рішень», постанова підписується виконавцем та скріплюється печаткою. Постанова складається у необхідній кількості примірників, один з яких залишається у виконавчому провадженні, а інші надсилаються за належністю.
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Більш того, Южненська міська рада в порядку ч.2 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження» був сплачено авансовий внесок в розмірі 1993,89 грн. по теперішній час немає ніякої інформації щодо використаних коштів на проведення виконавчих дій та повернення залишку, більш того згідно матеріалів справи виконавчого провадження зовсім незрозуміло чи взагалі проводились якісь виконавчі дії крім відкриття виконавчого провадження та закінчення виконавчого провадження.
Згідно пункту 21 розділу III «Інструкції з організації примусового виконання рішень» Закінчення виконавчого провадження здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 39 Закону.
Пунктом 22 цього розділу зазначено, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.
При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця. Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту її розділ II «Інструкція з організації примусового виконання рішень» сторона виконавчого провадження (її представник) та прокурор як учасник виконавчого провадження можуть знайомитися з матеріалами виконавчого провадження у відповідному органі державної виконавчої служби, офісі приватного виконавця у спеціально визначений для прийому громадян час і в тому обсязі, в якому вони бажають, за усним клопотанням до виконавця.
Сторона виконавчого провадження (її представник) та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право робити копії (фотокопії) з документів виконавчого провадження та виписки з них. Вилучення з матеріалів виконавчого провадження будь-яких документів не допускається.
За період з 05.12.2019 року - 24.01.2020 року представник Южненської міської ради неодноразово заходив або телефонував до Южненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, з проханням надати можливість для ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень але безрезультатно.
Враховуючи те, що Южненська міська рада тільки 28.01.2020 року ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження, в ході якого були встановлені вищезазначені факти порушення з боку Южненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, більш того до теперішнього часу так і не отримувала оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження, а тим більше виконавчий документ Наказ №916/2437/17 від 23.04.2018 року так і не був повернутий до Господарського суду Одеської області, який його видав то в такому випадку позивач вважає неподання скарги в строк відповідно ст.341 ГПК України є поважним та підлягає поновленню.
Апелянт зазначає, що законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те. що державний виконавець наділений владними повноваженнями, то він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст.2 Закону України "Про виконавче провадження". Разом з тим, порушення зазначених засад мас наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.
При цьому, здійснення державним виконавцем комплексу дій. які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувана та боржника.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Южненської міської ради Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20 лютого 2020 року у справі №916/2437/17.
28.04.2020 року поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому правонаступник боржника просить суд ухвалу Господарського суду Одеської області залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, вимоги, викладені в ній, не відповідають чинному законодавства та не правильно застосовані. Судовою колегією відзив було долучено до матеріалів справи.
У відзиві ОСОБА_1 звертає увагу суду, що Южненська міська рада погоджується з законністю винесення постанови про закриття виконавчого провадження, та зауважує, що законодавством не передбачено інших дій державного виконавця, як закриття провадження у разі смерті боржника.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
Відповідач звертає увагу суду, що єдиним документом, що може підтвердити смерть - є свідоцтво про смерть, інших документів чи доказів чиним законодавством не передбачено.
В свою чергу, законодавством не встановлено обов'язку виконавця, щодо встановлення дійсності смерті та копії свідоцтва про смерть боржника. Крім того, вимога Южненської міської ради, щодо підтвердження дійсності смерті є нетактовною.
Згідно нової редакції Закону України «Про виконавче провадження», у разі смерті боржника виконавець зобов'язаний закінчити виконавче провадження.
Частиною 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено вичерпний перелік підстав для закінчення виконавчого провадження.
Звертаємо увагу суду, що фраза у п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» «...якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва» - зазначена виключно для припинення юридичної особи. У разі «смерті», стоїть після, що надає підстави вважати що правонаступництво в даному випадку стосується юридичної особи, а у разі смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувана чи боржника виконавче провадження підлягає виключно - закінченню.
Чинним законодавством чітко регламентовано, що після настання обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», або після того коли виконавцю стало відомо про такі обставини виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Боржник зазначає, що законодавством не встановлено жодних інших дій виконавця стосовно винесення постанови про закінчення виконавчого провадження у разі смерті боржника.
Щодо інших підстав: (відсутність дати надходження та в який спосіб свідоцтва про смерть надійшло до державного виконавця; зазначення та повернення авансового внеску): звертає увагу суду, що закриття виконавчого провадження датується - 19.11.2019 року, в свою чергу стягувачу вже було відомо про смерть боржника, але із заявою про заміну сторони виконавчого провадження до закриття виконавчого провадження стягувач не звертався.
Судом було встановлено, що Южненська міська рада не надала доказів щодо інших підстав на які посилається, однак до апеляційної скарги підтвердження або доказів вказаних підстав апелянтом також надано не було.
Вважає, що доведені в скарзі підстави не призводять до порушення прав та свобод заявника, так як інших дії державного виконавця, крім винесення постанови про закінчення виконавчого провадження у разі смерті боржника чинним законодавством не встановлено.
З урахуванням вищезазначеного, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Слід зауважити, що визнання постанови про закінчення виконавчого провадження недійсним - неможливе, так як виконавче провадження не може бути розпочате знову, у зв'язку з відсутністю (смертю) сторони виконавчого провадження - боржника.
Інші учасники справи своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзив на апеляційну скаргу не надали, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Ухвалою суду від 18.05.20 призначено справу до розгляду на 16.06.2020 року об 11-00 год.
В судовому засіданні представник Южненської міської ради Одеської області підтримав свої доводи апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово.
Представник Державної виконавчої служби, ОСОБА_1 або її представник в судове засідання не з'явились, будь-яких клопотань до суду апеляційної інстанції не надали, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду про призначення справи до розгляду.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, явка сторін ухвалою суду не визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Державної виконавчої служби та ОСОБА_1
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 20 лютого 2020 року у справі №916/2437/17 - скасуванню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів апеляційного оскарження, у жовтні 2017 року Южненська міська рада Одеської області, м. Южне Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області за позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Южне Одеської області, в якій просила суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Южненської міської ради Одеської області, м. Южне Одеської області суму інфляційних втрат у розмірі 79 520,77 грн. та суму 3 % річних у розмірі 19 032,79 грн. за прострочення грошового зобов'язання, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що судовими рішеннями у справі № 916/5148/14 з відповідача на користь Южненської міської ради Одеської області було стягнуто збитки за період з 12.04.2012 року по 31.08.2014 року в розмірі 355 162 грн. 24 коп., проте рішення у вказаній справі виконано не було, в зв'язку з чим, позивач був вимушений звернутись до суду із позовом у справі № 916/2437/17 про стягнення інфляційних втрат у розмірі 79 520,77 грн. та 3% річних у розмірі 19 032,79 грн. для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 року позов Южненської міської ради Одеської області задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Южненської міської ради Одеської області 3% річних в сумі 19 032 грн. 79 коп., інфляційні втрати в сумі 79 069 грн. 36 коп. та витрати на оплату судового збору в сумі 1 592 грн. 64 коп.
23.04.2018 року на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2017 року у справі № 916/2437/17 було видано відповідний наказ.
30.05.2018 року Южненський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 56479459 про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 99 694,79 грн. на виконання наказу Господарського суду Одеської області від 23.04.2018 року у справі № 916/2437/17.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла.
25.11.2019 року приватний нотаріус Южненського міського нотаріального округу Одеської області Валігурський М.М. видав свідоцтво № 2208 про право на спадщину ОСОБА_2 за законом на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_2 (дочка), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1577,9 кв. м. складається з літери "А", що складається з : 1,52-коридори; 2-кафе; 3, 4, 5, 16, 25, 31, 47, *51,55,56-приміщення; 6, 11, 12, 26, 33, 37, 44- шлюзи; 7, 8, 9, 13, 14, 15, 27, 28, 34, 35, 38, 39, 45, 46 - туалети, 10- каса, 17-гарячий цех; 18-мийка посуду; 19- доготувальна; 20- холодний цех; 21, 41-раздаточні; 22, 29-ліфти; 23-зона відпочинку офіціантів; 24-зал дискотеки; 29- гримерна; 30- діджейська; 32, 42- балкони; 36-VIP кабінет; 40-банкетна зала; 43-кабінет адміністратора; 48-площадка; 49-операторська; 50-котельна; 53-кладова вбирального приладдя; 54- електрощитова; 57- технічне приміщення; 58- склад; 60,61 - роздягальні; 1-ІV, V-VII, VIII, ЇХ- сходи. Вищезазначена нежитлова будівля належала померлій на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 1295, виданого 23.12.2008 року Виконавчим комітетом Южненської міської ради.
19.11.2019 року Южненський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 56479459 про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 99 694,79 грн. на виконання наказу Господарського суду Одеської області від 23.04.2018 року у справі № 916/2437/17, в зв'язку зі смертю боржника ОСОБА_2
06.12.2019 року, в зв'язку з вступом у спадщину ОСОБА_1 , Южненська міська рада Одеської області, м. Южне Одеської області звернулось до Господарського суду Одеської області із відповідною заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2019 року заяву Южненської міської ради Одеської області про заміну сторони виконавчого провадження задоволено, замінено сторону у виконавчому провадженні №56479459 по справі №916/2437/17 з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на її правонаступника - ОСОБА_1 , 1966 року народження, РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що з огляду на відсутність доказів задоволення вимог стягувача в частині погашення заборгованості боржником, що тягне за собою невиконання на даний час судового рішення у справі № 916/2437/17, наявність правонаступника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, який прийняв спадщину за законом від боржника у справі № 916/2437/17, зміна зобов'язаної сторони (боржника) - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на її правонаступника ОСОБА_1 є правомірною та законною.
10.02.2020р. до Господарського суду Одеської області надійшла скарга Южненської міської ради Одеської області (№ 2-150/20 від 10.02.2020р.) на незаконні дії та бездіяльність старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м. Одеси/, в якій скаржник просить суд поновити Южненській міській раді Одеської області строк для звернення зі скаргою на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м. Одеси/, витребувати від Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /м. Одеси/ матеріали виконавчого провадження №56479459, визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Яківчук Г.О. №56479459 від 19.11.2019р. про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу №916/2437/17 від 23.04.2018р. виданого Господарським судом Одеської області.
Скарга мотивована тим, що дії державного виконавця є протиправними, такими що не відповідають вимогам діючого законодавства.
По-перше, заявник вказує, що підставою для винесення оскаржуваної постанови є отримане на адресу відділу свідоцтво про смерть боржника, яке не має жодних ознак підтвердження дійсності, відсутня будь-яка інформація ким або коли свідоцтво було надано до Южненського відділу ДВС.
По друге, державним виконавцем допущено грубе порушення Інструкції, не надіслано постанову не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення стягувачу, оригінал наказу так і залишився в матеріалах виконавчого провадження, авансовий внесок стягувачу не повернутий; виконавець тривалий час не надавав доступу до матеріалів виконавчого провадження для ознайомлення з ними, тому ознайомившись лише 28.01.2020 року, стягувач просить поновити строк на оскарження дій державного виконавця з винесення постанови від 19.11.2019 року.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчовизначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У ч. 1 ст. 6 Конвенції закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Рішення ECHR у справі «Хорнсбі проти Греції» («Hornsby v. Greece») від 19 березня 1997 року (п. 40)).
У Рішенні ECHR у справі «Войтенко проти України» («Voytenko v. Ukraine») від 29 червня 2004 року Європейський суд з прав людини нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17 травня 2005 року по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").
Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01, п. 84).
Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції.
Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Як зазначалось вище, 30.05.2018 року державним виконавцем Южненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56479459
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла; 25.11.2019 року приватним нотаріусом Южненського міського нотаріального округу Одеської області Валігурським М.М. видано свідоцтво № 2208 про право на спадщину ОСОБА_2 за законом на ОСОБА_1
19.11.2019 року державним виконавцем винесено оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження № 56479459, в зв'язку зі смертю боржника ОСОБА_2
06.12.2019 року, в зв'язку з вступом у спадщину ОСОБА_1 , Южненська міська рада Одеської області, м. Южне Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області із відповідною заявою про заміну сторони виконавчого провадження, яка була задоволена ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2019 року.
Таким чином, з 16.12.2019 року боржником за виконавчим провадженням №56479459 по справі №916/2437/17 є правонаступник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - ОСОБА_1, 1966 року народження, РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Водночас, 19.11.2019 - до здійснення заміни боржника, державним виконавцем закінчено виконавче провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".
Судова колегія не може погодитись з висновками суду першої інстанції про правомірність вказаної постанови, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції станом на дату винесення оскаржуваної постанови виконавця про закінчення провадження (далі - Закон), виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
З оскаржуваної постанови державного виконавця від 19.11.2019 року вбачається, що на адресу відділу надійшло свідоцтво про смерть боржника ОСОБА_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2 серія НОМЕР_1 , тому на підставі п.3 ч.1 ст.39, ст.40 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець закінчив виконавче провадження.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України)
Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника, до якого у кредитора існує грошове зобов'язання, за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні, що і було здійснено ухвалою суду першої інстанції від 16.12.2019 року, а саме замінено сторону у виконавчому провадженні №56479459 по справі №916/2437/17 з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на її правонаступника - ОСОБА_1 .
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Відповідно до статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (частина перша статті 1282 ЦК України).
Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення заборгованості включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.
Відповідний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі № 676/1958/16-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 лютого 2019 року у справі № 49/157-06.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні.
У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що обов'язок спадкодавця щодо сплати заборгованості, присудженої судом кредиторові із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців.
З вказаних норм виходить, що прийнявши 25.11.2019 року від померлої ОСОБА_2 спадщину, ОСОБА_1 стала її правонаступником і тому до неї перейшли як усі права, так і всі обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
При цьому, оскільки в даному випадку зобов'язання ОСОБА_2 виникло на підставі рішення суду щодо стягнення з останньої на користь Южненської міської ради Одеської області 3% річних в сумі 19 032 грн. 79 коп., інфляційних втрат в сумі 79 069 грн. 36 коп. та витрат на оплату судового збору в сумі 1 592 грн. 64 коп., яке не було виконане на момент смерті, обов'язок виконати рішення суду перейшов до її спадкоємця.
Відповідно до статті 15 Закону суб'єктом звернення до суду про заміну сторони її правонаступником є виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа.
Пунктом 2 розділу 12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, передбачено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.
Відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Частиною 5 ст.34 Закону визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону.
Проте, судова колегія зауважує, що державний виконавець, отримавши свідоцтво про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_2, не пересвідчився у тому, що у боржника немає правонаступників, та передчасно закінчив виконавче провадження, не здійснив заміни сторони виконавчого провадження, не зупинив вчинення виконавчих дій.
Натомість, з ухвали господарського суду Одеської області від 16.12.2019 року у даній справі вбачається, що Южненська міська рада Одеської області, дізнавшись 27.11.2019 року про наявність правонаступника ОСОБА_2 , 06.12.2019 звернулась до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2019 року замінено сторону у виконавчому провадженні №56479459 по справі №916/2437/17 з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на її правонаступника - ОСОБА_1 .
Судова колегія вважає, що стягувач як кредитор не може бути позбавлений права пред'явити вимоги до спадкоємців боржника в порядку передбаченому статтями 1281, 1282 ЦК України з огляду на вищенаведені приписи ст. 129-1 Конституції України, ст.ст.18, 326 ГПК України щодо обов'язковості виконання судових рішень.
Закінчення виконавчого провадження внаслідок смерті боржника не позбавляє права порушувати питання про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки протилежне унеможливить чи значно утруднить виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що може розцінюватись, як відмова в доступі до суду.
З урахуванням зазначеного, судова колегія доходить висновку про передчасність, неправомірність дій державного виконавця з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, та відповідно, необґрунтованість висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги Южненської міської ради Одеської області.
Що стосується доводів апеляційної скарги щодо ненаправлення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження в день винесення або на наступний, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст.28 Закону, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Позивач Южненська міська рада Одеської області зазначає, що не отримувала постанову про закінчення виконавчого провадження, проте матеріали справи містять супровідний лист Южненського відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області від 19.11.2019 №7007, з якого вбачається, що постанову від 19.11.2019 року направлено Южненській міській раді Одеської області за адресою пр-т Григорівського десанту,18, м.Южне, Одеська область, 65481.
За таких обставин, доводи скаржника про ненаправлення йому постанови державним виконавцем не підтверджуються матеріалами справи.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи з принципу обов'язковості виконання судового рішення, забезпечення справедливого суду, судова колегія доходить висновку про те, що ухвала Господарського суду Одеської області від 20 лютого 2020 року у справі №916/2437/17 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення скарги Южненської міської ради Одеської області на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Яківчук Г.О. про закінчення виконавчого провадження від 19.11.2019 року №56479459 щодо примусового виконання наказу №916/2437/17 від 23.04.2018 року, виданого Господарським судом Одеської області.
Керуючись статтями 129, 270, п.2 ч.1 ст. 275, ст.277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Южненської міської ради Одеської області задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 20 лютого 2020 року у справі №916/2437/17 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким скаргу Южненської міської ради Одеської області на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Южненського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Яківчук Г.О. про закінчення виконавчого провадження від 19.11.2019 року №56479459 щодо примусового виконання наказу №916/2437/17 від 23.04.2018 року, виданого Господарським судом Одеської області.
Матеріали оскарження ухвали по справі №916/2437/17 направити до господарського суду Одеської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 23 червня 2020 року.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Судді: Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська