Провадження № 11-сс/803/735/20 Справа № 171/798/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
16 червня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в залі суду в м. Дніпрі матеріали досудового розслідування № 12020040410000332 за апеляційною скаргою прокурора Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2020 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Марганець Дніпропетровської області, громадянина України, має професійну освіту, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2020 року, частково задоволено клопотання старшого слідчого Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком до 04 липня 2020 року.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя зазначив, що прокурор, доводячи наявність обґрунтованої підозри у сукупності з існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не надав суду переконливих доводів і не долучив беззастережних доказів недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у скоєні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, крім того, суд враховує обставини передбачені ст. 178 КПК України, зокрема особу підозрюваного, який є раніше судимий, однак має постійне місце реєстрації та місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з'являвся до слідчого за кожним його викликом, має батьків інвалідів, які потребують догляду, батько - ОСОБА_11 має третю групу інвалідності, мати - ОСОБА_12 має першу групу інвалідності.
Слідчий суддя дійшов до висновку про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладанням на нього певних обов'язків.
В апеляційній скарзі прокурор просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою просить обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу, вказує на те, що слідчим суддею не належним чином дослідив клопотання та матеріали слідчого, не прийняв до уваги відомості про особу підозрюваного.
Зазначив, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 376 КПК України, не зазначив у резолютивній частині дату та час оголошення повного тексту ухвали.
Прокурор зазначив, що органом досудового розслідування повідомлено про підозру ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 289 КК України.
Вказує, що клопотання слідчого є обґрунтованим, є достатні докази про вчинення підозрюваним ОСОБА_8 кримінального правопорушення, що свідчить про реальну небезпеку з його боку для оточуючих людей. Слідчим суддею, на думку апелянта, не було враховано особу підозрюваного, який є особою, яка неодноразово судима, за скоєння тяжких злочинів, має не зняту та не погашену судимість за попереднім вироком, що свідчить про небажання ОСОБА_8 виправлятися та перевиховуватися; ОСОБА_8 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, що може спонукати його переховуватися від органів досудового розслідування, суду та може призвести до наміру незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні; ОСОБА_8 не має постійного місця роботи чи навчання, постійного джерела доходів не має, іншою суспільно корисною працею не зайнятий, що може спонукати його до вчинення інших корисливих злочинів для отримання матеріальних цінностей, необхідних для проживання: у ОСОБА_8 відсутні особи які могли б утримувати його у разі застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Прокурор зазначив, що слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_8 вчинив злочин на території Апостолівського району, на відстані приблизно 100 км від місця свого проживання та місця проживання своїх батьків.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_8 , та його захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, думки учасників процесу, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинення інших кримінальних правопорушень. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 , слідчий суддя вважав, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, є тяжким злочином, за який загрожує покарання, у випадку визнання винним підозрюваного, у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої. При цьому сама лише тяжкість злочину (за підозрою), на що посилається прокурор та слідчий, не може бути підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які підозрюваний ОСОБА_8 може здійснити, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею зазначено, що прокурор доводячи наявність обґрунтованої підозри у сукупності з існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не надав переконливих доводів і не долучив беззастережних доказів недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя прийняв до уваги особу підозрюваного, який хоча і є особою, раніше судимою, проте має постійне місце реєстрації та місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з'являвся до слідчого за кожним викликом, має батьків інвалідів, які потребують догляду.
Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладанням на нього певних обов'язків, оскільки саме заборона цілодобово залишати житло забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та виключить можливість переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України", при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Крім того, доводи прокурора про те, що судом першої інстанції не враховано особу підозрюваного ОСОБА_8 є необґрунтованими та безпідставними, оскільки суд у своєму рішенні зазначив, що всі дані про особу підозрюваного.
Суд звернув увагу на те, що сам по собі факт вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, що підтвердив в судовому засіданні апеляційної інстанції прокурор, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Також, відповідно до процесуального закону, запобіжний захід застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням існуючим ризикам. Запобіжний захід має відповідати тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого особа підозрюється, а також бути співмірним з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції при обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України дослідив та достатньою мірою взяв до уваги фактичні обставини, що підлягають врахуванню згідно ст. 178 КПК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що всі обставини, враховані судом, у сукупності дають достатні підстави для обрання цьому підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Доводи апеляційної скарги щодо неповного дослідження слідчим суддею підстав застосування запобіжного заходу не ґрунтуються на матеріалах справи. Всім обставинам справи слідчим суддею дана належна оцінка у відповідності з вимогами КПК України.
При цьому, слід зауважити, що прокурором апеляційному суду не надано будь-яких даних про те, що підозрюваний, після застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, порушував умови і не дотримувався покладених на нього обов'язків, а за першим викликом прибув в судове засідання під час апеляційного перегляду провадження. Вказані обставини додатково свідчать про правильність прийнятого слідчим суддею рішення.
Крім того, доводи апеляційної скарги прокурора, щодо не зазначення слідчим суддею у резолютивній частині ухвали, часу проголошення повного тексту рішення, мають місце, але не тягнуть за собою підстави для зміни або скасування рішення в цілому.
Отже, порушень вимог процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 181 КПК України, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, вмотивованою, тому в задоволенні вимог апеляційної скарги прокурора слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2020 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4