Провадження № 11-сс/803/817/20 Справа № 201/3427/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
18 червня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючої судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2020 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12017020550002618,
за участю учасників провадження:
захисника: ОСОБА_7
До Дніпровського апеляційного суду від ОСОБА_6 надійшла апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2020 року з клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження.
Порушуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, ОСОБА_6 зазначає, що про час та дату слухання справи її не повідомляли, у судовому засіданні присутньою не була, а ухвалу отримала 25 травня 2020 року. Через погане самопочуття своєчасно не могла звернутися до суду.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення захисника ОСОБА_7 , який просив поновити ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали суду, посилаючись на обставини, зазначені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2020 року задоволенню не підлягає, з таких підстав.
За змістом п. 2 ч. 2, ч. 3 ст.395 КПК України інша ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Як встановила судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України в постанові від 01.10.2015 року у справі №5-103кс15, право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним. Право на суд, особливо щодо умов прийнятності скарги, може бути обмеженим настільки, щоб не було порушено саму сутність цього права, тобто, обмеження повинні мати законну мету і зберігати пропорційність між використаними засобами та досягнутими цілями.
У відповідності до положень ст. 116 КПК України закон вимагає додержання процесуальних строків, зазначене положення є визначальним і в практиці Європейського суду з прав людини, якою передбачено вимоги про юридичну визначеність судових рішень, складовою якої є обов'язковість судових рішень, які вступили в законну силу і дотримання учасниками судового провадження процесуальних строків.
Згідно ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений лише з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Таким чином, лише наявність поважних причин, під якими слід розуміти ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк, наявність яких повинна довести особа, яка заявила клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, у відповідності до положень ст. 117 КПК України, є підставою для поновлення пропущеного строку.
На переконання колегії суддів, таких причин ОСОБА_6 у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, не вказано та при апеляційному розгляді не встановлено.
Відповідно до матеріалів провадження клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12017040650002618 від 02.08.2017 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України розглядалось 13 квітня 2020 року без виклику ОСОБА_6 , однак копія судового рішення була отримана нею 25 травня 2020 року.
Разом з тим, апеляційну скаргу ОСОБА_6 подала до Дніпровського апеляційного суду тільки 05 червня 2020 року, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження,хоча про арешт автомобіля стороні захисту було відомо ще у квітні 2020 року, безпосередньо після ухвалення рішення суду про арешт та в період виконання вказаного рішення суду.
Зі змісту апеляційної скарги випливає, що ОСОБА_6 вважає пропущений строк на апеляційне оскарження із поважних причин у зв'язку з поганим самопочуттям.
Однак, зазначені обставини взагалі ніякими доказами не підтверджені, а тому, їх не можна визнати поважними, такими, що були об'єктивно непереборними, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, а будь-яких об'єктивних причин, які б позбавили можливості ОСОБА_6 подати апеляційну скаргу до закінчення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, вона не зазначила та не надала їх під час апеляційного розгляду вказаного клопотання.
При цьому, правило дотримання визначеного законом строку для подання апеляційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу. Це правило надає сторонам кримінального провадження строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити власну позицію.
При прийнятті рішення апеляційний суд враховує і те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене уст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Заборона зловживання правами знайшла своє закріплення у ст. 17 Конвенції.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначено, «що від судів вимагається вказувати підстави для поновлення права на оскарження судового рішення, однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі, проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки вказується на те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів не встановила обставин, які б об'єктивно перешкоджали ОСОБА_6 подати апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2020 року у визначений законом строк, у зв'язку з чим, вважає, що в задоволенні клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слід відмовити та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст.399, 404 КПК України, колегія суддів, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2020 року у кримінальному провадженні №12017020550002618, відмовити.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з оригіналом апеляційної скарги та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня отримання її копії.
Судді Дніпровського
апеляційного суду:
_______________ _____________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4