Справа № 953/9799/20
н/п 1-кс/953/4967/20
"22" червня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Харкові клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12020220490002234 від 19.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України, про арешт майна,
19 червня 2020 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 , в якому вона просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: 2 полімерні пляшки з рідиною, власник яких не встановлений, шляхом заборони його використання та відчуження.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що 19.06.2020 року, невстановлені особи знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , намагались пошкодити майно, проте, через причини, що не залежали від її волі, не змогли довести свій умисел до кінця.
19.06.2020 вказаний злочин зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР) і розпочато кримінальне провадження №12020220490002234 за ознаками ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України.
19.06.2020 проведено огляд місця події, під час якого виявлено та вилучено: 2 полімерні пляшки з рідиною.
Як зазначено прокурором, у відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України вказане майно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, тобто воно має ознаки речового доказу злочину. З метою забезпечення збереження речового доказу та із завдань запобігання можливості його подальшого перетворення, відчуження, необхідно застосувати такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Власника вилученого майна, а саме: 2 полімерні пляшки з рідиною, - не встановлено.
З метою повного, об'єктивного та всебічного розслідування всіх обставин скоєного кримінального правопорушення, а також враховуючи, що вилучені предмети зберегли сліди кримінального правопорушення та інші дані, що мають значення для кримінального провадження, сторона обвинувачення просить накласти арешт на вказане майно, що було вилучене під час огляду місця події.
У судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з'явилась, але надала суду заяву про розгляд поданого нею клопотання без її участі у зв'язку зі службовою зайнятістю, повністю його підтримуючи. Неприбуття прокурора у судове засідання відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Власника майна на час розгляду клопотання не встановлено.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що слідчим відділом Київського ВП ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220490002234 від 19.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, а саме: запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.
Відповідно до п 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та згідно з ч. 3 даної статті накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання, оскільки прокурор довів наявність вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України, а тому з метою забезпечення збереження доказової інформації на вилученому 19.06.2020 р. в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , зазначеному в клопотанні майні, власника якого не встановлено, яке може містити відомості про факти чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та яке може бути речовими доказами, - на це майно слід накласти арешт.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 107, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12020220490002234 від 19.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 19.06.2020 р. в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме: 2 полімерні пляшки з рідиною, - власника яких не встановлено.
Місцем зберігання арештованого майна визначити Київський ВП ГУНП в Харківській області, який розташований за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя - ОСОБА_1