Золочівський районний суд Харківської області
Справа № 622/490/20
4-с/622/2/20
22.06.2020 року смт Золочів
Золочівський районний суд Харківської області в складі : головуючого - судді Чернової О.В., з участю секретаря Дмитренко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт Золочів Харківської області скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції - Грецького Дмитра Євгеновича, заінтересована особа: ОСОБА_2 ,-
04 червня 2020 року до Золочівського районного суду Харківської області поштовим зв'язком надійшла скарга ОСОБА_1 , в якій він просить визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Московського ВДВС у м. Харкові СМУ МЮ Грецького Дмитра Євгеновича щодо не зняття арешту, накладеного постановою Московського ВДВС ГТУЮ у Харківській області від 12.03.2018 року на автотранспортний засіб: KIA MAGENTIS, 2007 року випуску, коричневого кольору, ДНЗ: НОМЕР_1 , належний боржнику ОСОБА_1 за ВП №53669114 з примусового виконання заочного рішення Золочівського районного суду Харківської області від 13.04.2016 року за виконавчим листом №622/108/16 від 07.07.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.01.2016 року і до досягнення дитиною повноліття. Зобов'язати державного виконавця зняти арешт, накладений зазначеною постановою.
В обґрунтування скарги заявник ОСОБА_1 посилається на те, що заочним рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 13.04.2016 року задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини. На підставі рішення суду було видано виконавчий лист з примусового виконання даного рішення.
Виконання зазначеного рішення здійснюється старшим державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції - Грецьким Дмитром Євгеновичем в межах виконавчого провадження №53669114.
Постановою від 12.03.2018 року Московським ВДВС в межах суми боргу по аліментах накладений арешт на автотранспортний засіб: KIA MAGENTIS, 2007 р.в., коричневого кольору, ДНЗ: НОМЕР_1 , належний ОСОБА_1 на праві власності.
Постановами від 04.03.2020 року старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції - ОСОБА_5 , накладено арешт на кошти боржника, а також про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, керування транспортними засобами, полювання, користування зброєю.
14.05.2020 року ОСОБА_3 звернувся до Московського ВДВС із заявами про скасування тимчасових обмежень у правах, а також арештів, накладених постановами від 04.03.2020 року на кошти та від 12.03.2018 року на автотранспортний засіб. На погашення заборгованості по аліментам надав банківські документи про сплату грошової суми в розмірі 19640,21 грн. а також витрат на проведення виконавчих дій.
Постановами від 15.05.2020 року клопотання задоволені та скасовано тимчасові обмеження у правах боржника, арешт на кошти, а також виключені відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.
В порушення вимог ч.5 ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження» заява про скасування арешту, накладеного постановою від 12.03.2018 року на автотранспортний засіб, старшим державним виконавцем Московського ВДВС Грецьким Л.Є. не розглянута, арешт не скасований.
Так, правомірність вимог щодо зняття арешту з автомобіля , накладеного постановою від 12.03.2018 року Московським ВДВС міста Харків ГТУЮ у Харківській області за виконавчим провадженням №53669114, підтверджується відсутністю заборгованості зі сплати періодичних платежів за аліментами та забезпеченням виконання рішення суду арештом, накладеним в рамках ВП №53669114 за постановою від 06.03.2018 року, зокрема нерухомого майна у вигляді Ѕ частини квартири загальною площею 67,4 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло та успадкував за законом після смерті батька. Вважає, що в разі скасування арешту на автотранспортний засіб, наявність арешту на квартиру слугуватиме співмірним заходом примусового виконання рішення Золочівського районного суду Харківської області від 13.04.2016 року.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, завчасно подав заяву в якій скаргу просить задовольнити, розгляд справи провести за його відсутності.
Заінтересована особа- стягувач ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явилася.
Старший державний виконавець Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, подав відзив на скаргу з копією матеріалів виконавчого провадження. У відзиві на скаргу старший державний виконавець заперечував проти задоволення скарги, однак зазначив, що станом на 01.06.2020 року заборгованість по сплаті аліментів згідно матеріалів виконавчого провадження відсутня. Просить врахувати той факт, що боржником періодично ігнорувалося рішення суду, що призвело до виникнення заборгованості тим самим порушувалися насамперед інтереси дитини, та факт погашення заборгованості лише для того щоб зняти арешт з автомобіля, тому норма ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» є одним із дієвих способів забезпечення реального виконання рішення суду. Арешт був накладений з метою забезпечення реального виконання рішення і державний виконавець не мав на меті звертати стягнення на майно боржника. Отже, враховуючи факт наявності у боржника автотранспортного засобу, вважає відсутніми законні підстави для зняття арешту з майна боржника. Також матеріали виконавчого провадження не містять даних щодо офіційного працевлаштування ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, відзив на скаргу, матеріали виконавчого провадження, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що заочним рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 13.04.2016 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено. Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі ј частини з усіх видів заробітку щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.01.2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
Державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Кійко І.О. 29 березня 2017 року було винесено постанову ВП №53669114 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у справі №622/108/16.
06.03.2018 року державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Кійко І.О. винесено постанову про накладення арешту на все майно боржника ОСОБА_1 . Дані, щодо скасування даної постанови в матеріалах виконавчого провадження відсутні.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №116749770 від 12.03.2018 року вбачається, що під номером 25202663 (спеціальний розділ) в реєстрі на підставі постанови про арешт майна боржника, серія та номер 53669114, від 06.03.2018 року накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1
12.03.2018 року державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Кійко І.О. винесено постанову якою накладено арешт на автотранспортний засіб KIA MAGENTIS, 2007 р.в., коричневого кольору, ДНЗ: НОМЕР_1 що належить ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення 32782 грн. 19 коп.
10.01.2020 року старшим державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Грецьким Д.Є. прийнято виконавче провадження №53669114 з примусового виконання виконавчого листа №622/108/16 виданого 07.07.2016 Золочівським районним судом Харківської області.
04.03.2020 року старшим державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Грецьким Д.Є. винесено постанову, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та /або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 ,
08.05.2020 року за вих. №14-36/Вх. 74341 Начальником Московського відділу ДВС у місті Харкові Східнного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Харків) Амельченко В. повідомлено ОСОБА_1 , що згідно розрахунку заборгованості від 08.05.2020 року , заборгованість зі сплати аліментів складає 19640 грн. 21 коп.
Згідно квитанції АТ КБ «Приватбанк» №0.0.1702047860.1 від 12.05.2020 року ОСОБА_1 сплачено 19640 грн. 21 коп. боргу по аліментам за виконавчим провадженням №53669114. Згідно квитанції АТ КБ «Приватбанк» №0.0.1702048872.1 від 12.05.2020 року ОСОБА_1 сплачено 201 грн. 00 коп. за ВП №53669114.
Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
До передбачених законом обмежень у здійсненні права власності відносяться заходи примусового виконання судових рішень, які застосовуються в межах виконавчого провадження, в тому числі, арешт майна боржника, як складова звернення стягнення на майно боржника згідно Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Арешт майна - тимчасове позбавлення власника права користування та розпорядження майном, тривалість якого встановлюється вповноваженою особою у спосіб, визначений законодавством.
Аналізуючи наведені норми законодавства, суд вважає, що накладення арешту на майно боржника є винятковим заходом обмеження права власності фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням.
Відповідно до п. 7 ч. 4ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, крім іншого, погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.
Таким чином, підставою для зняття арешту з майна боржника згідно з п. 7 ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" є одночасне настання двох юридичних фактів: 1) погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів 2) можливість забезпечення виконання рішення в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.
Законодавець передбачив імперативний обов'язок державного виконавця зняти арешт з усього майна (коштів) боржника або його частини за настання вищезазначеного складу юридичних фактів.
Відповідно до ч. 5ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Як видно із матеріалів виконавчого провадження №53669114 та як зазначено державним виконавцем у відзиві на скаргу, станом на 01.06.2020 року відсутня заборгованість за виконавчим листом. Крім того, 06.03.2018 року державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Кійко І.О. винесено постанову про накладення арешту на все майно боржника ОСОБА_1 . Дані, щодо скасування даної постанови в матеріалах виконавчого провадження відсутні.
Отже, враховуючи те, що арешт на майно боржника накладався лише в межах суми боргу, прийняті державним виконавцем заходи у вигляді арешту майна боржника втратили свою актуальність та є такими, що порушують право власності скаржника на вільне розпорядження своїм майном.
Суд вважає, що у зв'язку із відсутністю заборгованості по сплаті аліментів, відсутні правові підстави для забезпечення виконання рішення та підстави вважати, що боржником буде допущено прострочення в майбутньому, а тому державний виконавець мав усі законні підстави для скасування арешту майна боржника.
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Згідно з п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарга суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
З зазначеного вище слідує, що арешт на транспортний засіб, накладений відділом державної виконавчої служби, порушує права скаржника і позбавляє його можливості реалізувати своє право власності та розпорядження майном.
Враховуючи викладене вище, а також те, що зняття арешту з майна боржника не обмежить прав інших осіб, скаргу слід задовольнити в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 258, 259, 260, 263, 447, 450, 451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд
Скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції - Грецького Дмитра Євгеновича по виконавчому провадженні №53669114, що полягає у не знятті арешту з майна боржника ОСОБА_1 , а саме автотранспортного засобу: KIA MAGENTIS, 2007 року випуску, коричневого кольору, ДНЗ: НОМЕР_1 , що був накладений постановою від 12.03.2018 року.
Зобов'язати старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції - Грецького Дмитра Євгеновича по виконавчому провадженні №53669114 зняти арешт з майна боржника ОСОБА_1 , а саме автотранспортного засобу: KIA MAGENTIS, 2007 року випуску, коричневого кольору, ДНЗ: НОМЕР_1 , що був накладений постановою від 12.03.2018 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Чернова О. В.