Справа №639/5752/19
Провадження №2/639/277/20
17 червня 2020 року Жовтневий районний суд м. Харкова
в складі: головуючого - судді Баркової Н.В.,
за участю секретаря - Волкової С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, розірвання договору та повернення з оренди нерухомого майна, -
15.08.2019 року засобами поштового зв'язку до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся представник АТ КБ «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_1 і просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором оренди квартири б/н від 04.08.2017 року у загальному розмірі: 10 047,86 грн., з яких 8796,77 грн.(основна сума боргу) + 1062,08 грн. (пеня) + 87.53 грн.(3% річних) + 101,48 грн. (інфляційні втрати); також позивач просить розірвати договір оренди квартири б/н від 04.08.2017 року, укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» (тепер - АТ КБ «Приватбанк») з ОСОБА_1 ; зобов'язати відповідача повернути з оренди нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 57,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» (на даний час АТ КБ «ПриватБанк») як орендодавцем та ОСОБА_1 як орендарем був укладений Договір оренди приміщення б/н від 04.08.2017 року. Відповідно до Договору АТ КБ «ПриватБанк» передав відповідачу в оренду квартиру, загальною площею 57,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить орендодавцеві на праві власності. Передача та приймання приміщення підтверджується актом здачі-приймання житлового приміщення від 04.08.2017 року. Орендна плата складає 1680.00 грн., в т.ч. ПДВ 280 грн., за перший місяць оренди. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць, на розсуд Орендодавця, може бути проіндексований відповідно до офіційних показників рівня інфляції. Згідно з п. 7.1. Договору, цей Договір укладається на строк 360 днів з дати укладання по 04.08.2018 року.Додатковою угодою від 03.08.2018 року до Договору оренди квартири від 04.08.2017 року, сторони погодились внести зміни, а саме: Пункт 2.2. з 04.08.2018 року викладено у наступній редакції: Орендна плата складає 1 780,00 грн., в т.ч. ПДВ 296,67 грн. Пункт 2.4. викладено у наступній редакції: Оплата орендних платежів здійснюється Орендарем до 15 числа поточного місяця за наступний місяць оренди (розрахунковий), у розмірі, зазначеному у п. 2.2. цього Договору, шляхом перерахування грошей на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк». При цьому Орендар надає доручення Банку, у договорі про надання банківських послуг, на договірне списання з будь-яких його рахунків відкритих у ПАТ КБ «ПриватБанк» та про перерахування цих грошей на рахунок орендодавця.Протягом 5 днів з дня підписання Додаткової угоди орендар зобов'язується сплатити доплату авансового платежу у розмірі 100,00 грн., які зараховуються за останній місяць оренди на поточний рахунок орендаря № НОМЕР_1 .Проте свої зобов'язання за договором оренди ОСОБА_1 не виконує належним чином. Станом на 12.08.2019 року сума заборгованості за оренду приміщення, згідно вищевказаного Договору, складає 10 047,86 грн.Згідно розрахунку заборгованості, що додається до цього позову, відповідач має заборгованість перед позивачем станом на 12.08.2019 року в розмірі 10 047,86 грн., з яких 8796.77 грн. - основна сума боргу, 1062,08 грн. - пеня; 87.53 грн. - 3% річних; 101,48 грн. - інфляційні втрати.На адресу орендаря неодноразово направлялися листи, де АТ КБ «ПриватБанк» просив сплатити заборгованість та надати копії квитанцій про сплату комунальних платежів. Станом на 12.08.2019 року відповідь на листи орендодавцем не отримано, заборгованість не сплачено. Позивач зазначає, що термін дії договору оренди квартири закінчився 03.08.2019 року, але відповідач продовжує користуватися майном та ухиляється від виконання своїх обов'язків. Акт приймання-передачі не підписано, приміщення фактично не передано, у зв'язку з цим, позивач вважає за доцільне заявити вимоги про розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення з оренди нерухомого майна.
Враховуючи викладене позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.09.2019 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, розірвання договору та повернення з оренди нерухомого майна. Призначено судове засідання.
В судове засідання учасники справи не з'явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ст. 128 ЦПК України, у судове засідання повторно не з'явилася, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомила, відзив не надала, у зв'язку з чим на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.06.2020 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, що позивачу АТ КБ «ПриватБанк» належить на праві власності квартира АДРЕСА_2 (а.с.33-34).
Між ПАТ КБ «ПриватБанк» (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладений Договір оренди приміщення б/н від 04.08.2017 року (надалі - Договір) (а.с.10-14).
Відповідно до Договору АТ КБ «ПриватБанк» впорядку та на умовах, визначених договором, зобов'язується передати орендареві, а орендар зобов'язується прийняти у тимчасове користування (оренду) квартиру, за плату та на обумовлений строк для проживання. Квартира, яка передається в оренду за Договором, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , має загальну площу 57,4 кв.м., і належить орендодавцю на підставі права власності.
Орендна плата складає 1 680.00 грн., в т.ч. ПДВ 280 грн., за перший місяць оренди. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць, на розсуд Орендодавця, може бути проіндексований відповідно до офіційних показників рівня інфляції.
Згідно з умовами п.п. 2.1 - 2.2 Договору: об'єкт нерухомості передається орендодавцем і приймається в оренду орендарем на умовах сплати останнім плати за користування об'єктом нерухомості та сплаті платежів за спожиті комунальні та інші послуги на умовах зазначених цим Договором.
Відповідно до п. 2.4. Договору, оплата орендних платежів здійснюється орендарем до 15 числа поточного місяця за наступний місяць оренди (розрахунковий), у розмірі, зазначеному у п.2.2. цього Договору, шляхом перерахування грошей на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ КБ «ПриватБанк». При цьому орендар надає доручення Банку, у договорі про надання банківських послуг, на договірне списання з будь-яких його рахунків, відкритих у ПАТ КБ «ПриватБанк» та про перерахування цих грошей на рахунок орендодавця. На протязі 5 днів з дня підписання цього договору орендар зобов'язується сплатити орендну плату за перший місяць оренди, та з метою забезпечення виконання Орендарем своїх зобов'язань по сплаті орендної плати, Орендар перераховує на поточний рахунок Орендодавця № НОМЕР_1 авансовий платіж у розмірі передбаченому п. 2.2. Договору, який зараховується за останній місяць оренди.
Разом з тим, відповідно до п.п. 5.1 - 5.2 Договору: передача орендодавцем та прийняття орендарем об'єкту нерухомості в оренду засвідчується актом здачі-приймання Об'єкту нерухомості в оренду. Обов'язок по складанню акта здачі-приймання покладається на сторону, яка передає Об'єкт нерухомості іншій стороні Договору.
Передача та приймання приміщення підтверджується актом здачі-приймання житлового приміщення від 04.08.2017 року (а.с.17).
Згідно з п. 7.1. Договору, цей Договір укладається на строк 360 днів з дати укладання по 04.08.2018 року.
Відповідно до п. 7.4. Договору, цей договір може бути достроково припинений за ініціативою Орендодавця з попередженням Орендаря не менш ніж за місяць до його припинення або при невиконанні Орендарем обов'язків, зазначених у п. 4.2. цього договору, з дати, яка буде вказана в повідомленні Орендодавця про припинення договору.
Додатковою угодою від 03.08.2018 року до Договору оренди квартири від 04.08.2017 року, сторони погодились внести зміни, а саме: Пункт 2.2. викласти з 04.08.2018 року у наступній редакції: Орендна плата складає 1 780,00 грн., в т.ч. ПДВ 296,67 грн. Пункт 2.4. викласти у наступній редакції: Оплата орендних платежів здійснюється Орендарем до 15 числа поточного місяця за наступний місяць оренди (розрахунковий), у розмірі, зазначеному у п. 2.2. цього Договору, шляхом перерахування грошей на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк». При цьому Орендар надає доручення Банку, у договорі про надання банківських послуг, на договірне списання з будь-яких його рахунків відкритих у ПАТ КБ «ПриватБанк» та про перерахування цих грошей на рахунок орендодавця.Протягом 5 днів з дня підписання Додаткової угоди орендар зобов'язується сплатити доплату авансового платежу у розмірі 100,00 грн., які зараховуються за останній місяць у оренди на поточний рахунок орендаря № НОМЕР_1 Пункт 7.1. викласти у наступній редакції: Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення електронного-цифрового підпису усіма його сторонами і діє з 04.08.2017 року до 03.08.2019 року (а.с.15-16).
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, відповідачОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем станом на 12.08.2019 року в загальному розмірі 10 047,86 грн., з яких 8796.77 грн. - основна сума боргу, 1062,08 грн. - пеня; 87.53 грн. - 3% річних; 101,48 грн. - інфляційні втрати (а.с.35-43).
На адресу відповідачаОСОБА_1 неодноразово направлялися листи, де АТ КБ «ПриватБанк» просив сплатити заборгованість та надати копії квитанцій про сплату комунальних платежів, а також повідомляв про дострокове розірвання договору (а.с.19-32), однак, станом на 12.08.2019 року відповідь на листи орендодавцем не отримано, заборгованість не сплачена, відповідач продовжує користуватися майном та ухиляється від виконання своїх обов'язків.
Термін дії договору оренди квартири закінчився 03.08.2019 року.
ПАТ КБ «ПриватБанк» змінило тип товариства з публічного на приватне та назву на Акціонерне товариства Комерційний банк «ПриватБанк», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У відповідності до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про Акціонерні товариства» зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов'язаних зі зміною назви.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)
Статтею 82 ЦПК України передбачені підстави звільнення від доказування, зокрема, в ч.1 зазначеної статті визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
З урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до яких обов'язок подавати докази покладається на сторони процесу, суд зобов'язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів і в межах заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 810 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено в ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно зі ст. 764 ЦК України,якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 825 ЦК України, Договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця у разі:невнесення наймачем плати за житло за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк, а при короткостроковому наймі - понад два рази.
Аналогічне положення закріплено в ч. 3 ст. 168 ЖК України, за яким договір найму жилого приміщення, укладений на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо жиле приміщення, займане наймачем, необхідне для проживання йому та членам його сім'ї. У цьому випадку власник будинку (квартири) повинен попередити наймача про наступне розірвання договору за три місяці.
Відповідно до ч. 3 ст. 815 ЦК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.
Частинами першою та другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 782 ЦК у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Згідно з абз.1 ч.1, абз.1 ч.3 ст. 820 ЦК України розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла. Наймач вносить плату за користування житлом у строк, встановлений договором найму житла.
Відповідно до ч. 3 ст. 825 ЦК України, наймодавець повинен попередити наймача про розірвання договору не пізніше ніж за два місяці.
Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене, враховуючи ненадання відповідачем відзиву на позов з відповідними запереченнями, розглядаючи спір в межах позовних вимог, судом на підставі дослідження письмових доказів та змісту договору, який не суперечить закону, встановлено, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по сплаті орендної плати за Договором оренди квартири б/н від 04.08.2017 року, станом 12.08.2019 року у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі: 10 047,86 грн., з яких: 8796.77 грн. - основна сума боргу, 1062,08 грн. - пеня; 87.53 грн. - 3% річних; 101,48 грн. - інфляційні втрати, що підтверджено відповідним розрахунком. Крім того, термін дії договору оренди квартири закінчився 03.08.2019 року, але відповідач продовжує користуватися майном та ухиляється від виконання своїх обов'язків, всупереч умовам договору акт приймання-передачі відповідачем не підписано, приміщення фактично не повернуто, що відповідно до умов договору та закону, є підставою для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за Договором оренди квартири б/н від 04.08.2017 року у загальному розмірі 10 047, 86 грн., розірвання вказаного договору та зобов'язання відповідача повернути з оренди нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3
Отже суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню на користь АТ КБ «ПриватБанк» сплачений судовий збір в розмірі 5 763,00 грн. (а.с.2).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 13, 19, 43, 76, 81, 82, 89, 131, 133, 141, 142, 258, 259, 263-265, 280-282, 353 ЦПК України, ст.ст. 258, 319, 526, 549, 599, 601, 610-612, 625, 651, 759, 810, 815, 820, 825, 826 ЦК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, розірвання договору та повернення з оренди нерухомого майна - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»заборгованість за Договором оренди квартири б/н від 04.08.2017 року у загальному розмірі 10 047 (десять тисяч сорок сім) гривень 86 копійки.
Розірвати договір оренди квартири АДРЕСА_2 , укладений 04.08.2017 року між ПАТ КБ «Приватбанк» (Акціонерним товариством Комерційний Банк «Приватбанк») та ОСОБА_1 .
Зобов'язати ОСОБА_1 повернути з оренди нерухоме майно, а саме: квартиру
АДРЕСА_3 з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»судовий збір у розмірі 5 763 (п'ять тисяч сімсот шістдесят три) гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 22.06.2020 року.
Суддя Н.В. Баркова