Житомирський апеляційний суд
Справа №295/5527/20 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
17 червня 2020 року колегія суддів палати в кримінальних справах Житомирського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8
підозрюваного: ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 14 травня 2020 року, якою відмовлено в задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 про скасування письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України від 10 березня 2020 року у кримінальному провадженні №32020060000000003,
Вказаною ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 про скасування письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України від 10 березня 2020 року у кримінальному провадженні №32020060000000003.
Суд мотивував своє рішення тим, що письмове повідомлення про підозру відносно ОСОБА_9 відповідає ст. 277 КПК України, порушень норм КПК України при повідомленні про підозру не встановлено.
Також, зазначив, що вирішення питання про наявність або відсутність в діях ОСОБА_9 складу злочину, передбаченого статтею ч. 3 ст.212 КК України, належить до компетенції суду, який буде розглядати провадження у разі надходження до суду відповідного обвинувального акту.
Не погоджуючись з прийнятим слідчим суддею рішенням, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 10 березня 2020 року.
Вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинами кримінального провадження.
Вказує, що слідчий суддя не спростував доводів сторони захисту про те, що ОСОБА_9 не є суб'єктом злочину, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України, а тому його дії не могли кваліфікуватися за цим законом.
Також, слідчий суддя не спростував доводів сторони захисту про те, що наведене формулювання підозри щодо дій саме ОСОБА_9 не ґрунтується на доказах, а лише в обґрунтування підозри навів перелік доказів, не розкривши їх зміст.
Заслухавши доповідача, пояснення підозрюваного та його захисників, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
В апеляційній скарзі не оскаржуються питання, що стосуються дотримання порядку вручення повідомлення про підозру та його змісту, а тому відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України ці обставини апеляційним судом не перевіряються.
Відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні підозрюваним, його захисником чи законним представником можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Згідно з ч 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:
1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.
Статтею 277 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
10 березня 2020 року старший слідчий з ОВС 1-го відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у Житомирській області ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Житомирської області ОСОБА_11 , повідомив ОСОБА_9 про те, що він підозрюється в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненого службовою особою підприємства, незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
На думку колегії суддів висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України відповідають фактичним обставинам провадження, оскільки підтверджуються доказами, які надав прокурор на спростування доводів скарги та які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, про недоведеність підстав для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №32020060000000003.
Апеляційний суд звертає увагу, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, та наявності об'єктивної та суб'єктивної сторони складу злочину, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При вирішенні питання про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_9 підозри, апеляційний суд враховує практику Європейського суду з прав людини, з урахуванням якої, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року, де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Обґрунтованість підозри ОСОБА_9 підтверджується фактичними даними, які знайшли своє відображення у акті про результати документальної невиїзної перевірки дотримання законодавства України з питань державної митної справи від 04.03.2019 року щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів ТОВ «Домінант-Трейдер» за митними деклараціями яким встановлено порушення податкового законодавства та заниження податкового зобов'язання на загальну суму 1 076 577 грн.
Висновками судово-економічних експертиз №2454/502-510/19-25 від 20.02.2020 року; №1197/19-25 від 27.09.2019 року, якими підтверджено документальні виноски акту перевірки;
Протоколом огляду від 05.02.2020 року згідно з яким виявлено рух коштів між рахунками ТОВ «Домінант-Трейдер» та ОСОБА_9 за період з 2016 р. по 2019 р. на загальну суму 1 977 000 грн.
З протоколу огляду від 08.01.20 - 10.01.20 вбачається, що органом досудового розслідування оглянуто зафіксовану інформацію виявлену на мобільному телефоні яким користувався ОСОБА_9 . З роздруківок розмов, слідує, що він може бути причетний до кримінального правопорушення, що інкримінуються йому за попередньою змовою з службовими особами ТОВ «Домінант-Трейдер»
Згідно до цих записів, ймовірно ОСОБА_9 , обговорює питання щодо зміни власників товариства та його перереєстрації, ліквідації, вилаштовує лінію приховування діяльності, можливості припинення перевірок за домовленістю з службовими особами правоохоронних органів, в тому числі за незаконну винагороду, розповідає про викриття митного агента, вилучення підробленої печатки нерезидента відправника, тощо.
З протоколу допиту свідка ОСОБА_12 слідує, що ОСОБА_9 має відношення до діяльності ТОВ «Домінант-Трейдер» та його службових осіб, яке формально було зареєстроване на нього, ОСОБА_9 переховував його від правоохоронних органів, інструктував як діяти і що говорити, і у нього склалося враження, що він «головний» .
Оцінюючи в сукупності обставини провадження апеляційний суд вбачає, що обґрунтованість підозри, в контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, у зазначеному випадку, присутня.
Також, апеляційний суд зауважує, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а також кваліфікацію її дій та оцінку фактичних обставин справи. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Отже, при перевірці доводів апеляційної скарги, процесуальних порушень вимог Глави 22 КПК України, якими визначено випадки, зміст, порядок повідомлення про підозру, апеляційним судом не встановлено, а тому слідчий суддя обґрунтовано відмовив в задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , на письмове повідомлення про підозру.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 14 травня 2020 року, якою відмовлено в задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 про скасування письмового повідомлення про підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України від 10 березня 2020 року у кримінальному провадженні №32020060000000003 - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: