Провадження № 22-ц/803/2241/20 Справа № 202/7397/19 Суддя у 1-й інстанції - Мачуський О. М. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О.
19 червня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Каратаєвої Л.О.
суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Літвінової А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2019 року по справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати за травень 2002 року, -
01 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати за травень 2002 року (а.с.1).
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2019 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 , про видачу судового наказу про стягнення з Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати за травень 2002 року. Роз'яснено ОСОБА_1 , що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому ЦПК України, після усунення її недоліків (а.с.16-17).
Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу, справу направити до суду першої інстанції (а.с. 19).
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість судового рішення, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Відмовляючи в задоволенні заяви у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для видачі судового наказу відсутні, оскільки, відповідно до виписки сума у розмірі 303,95грн. вказана у графі №18 «отримано через касу ДНУ», що свідчить про те, що заявник отримала грошові кошти у вказаному розмірі у касі ДНУ; відповідно до п.8 ч.1 ст.165 ЦПК України із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Колегія суддів вважає такий висновок суду обґрунтованим, виходячи з наступного.
За правилами п.1 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Пунктом 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» роз'яснено, що якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати. До заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання.
З виписки із розрахункових відомостей за травень 2002 року (а.с.9) вбачається, що заявником отримано через касу ДНУ 303 грн.95 коп., тому висновок суду першої інстанції про те, що з заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги ОСОБА_1 , за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, є обґрунтованим і законним, а доводи апеляційної скарги, що у розрахунку від 22 липня 2019 року відсутні номери, дати, суми тих платіжних відомостей, за якими заявнику виплачена заробітна плата, встановлених місцевим судом обставин не спростовують.
Крім того, відсутні підстави вважати, що вимоги заявника є безспірними, тому доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування постановленої ухвали.
За таких обставин, порушень процесуального права, які могли б призвести до скасування ухвали суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено, доводи апеляційної скарги не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, а тому не має підстав для задоволення апеляційної скарги.
Оскільки, суд першої інстанції постановив ухвалу суду з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: