Справа № 161/6162/20 Провадження №33/802/401/20 Головуючий у 1 інстанції:Крупінська С. С.
Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАПДоповідач: Денісов В. П.
22 червня 2020 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду області Денісов В.П., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.05.2020 щодо неї,
З матеріалів справи вбачається, що відносно ОСОБА_1 09.04.2020 було складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Оскаржуваною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 420,40 грн. судового збору.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати у зв'язку з неправомірними діями працівників поліції по відношенню до неї, які безпідставно зупинили її автомобіль, забрали документи, поводились некоректно, завдали їй фізичної та моральної шкоди, і при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не роз'яснили їй прав. Вона не пройшла огляд на стан сп'яніння, тому що це була її перша зупинка, вона не знала як себе поводити в такій ситуації, їй не пояснили як проходить така процедура. У подальшому вона погодилась пройти відповідний огляд, однак їй безпідставно відмовили, не пояснили, що вона може пройти такий огляд у медичному закладі. Потім вона намагалася у наркологічному диспансері здати кров для визначення стану сп'яніння, однак їй відмовили у зв'язку з карантином. Також вона не отримала копію протоколу про адміністративне правопорушення. Просить врахувати, що вона вперше притягується до адміністративної відповідальності, в тому числі за порушення правил дорожнього руху, є безробітною, проживає з дитиною, яка хворіє, в найманій квартирі, її чоловіка, годувальника сім'ї і батька дитини вбили.
З урахуванням наведеного, вважає, що постанова судді не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , яка підтримувала свою апеляційну скаргу та просила закрити провадження у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні цього адміністративного правопорушення стверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 09.04.2020 серії ОБ№ 156284 (а.с.1); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що вони були свідками, як ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с.4,5); рапортом працівника поліції, відповідно до якого у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова) і вона у присутності двох свідків відмовилась у встановленому законом порядку пройти огляд для визначення стану сп'яніння (а.с.6); відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано обставини справи, у тому числі як ОСОБА_1 категорично відмовляється проходити огляд для визначення стану сп'яніння (а.с.7).
Частково ствердила певні обставини в судовому засіданні місцевого суду і апеляційного суду і сама ОСОБА_1 . Зокрема, пояснила, що вона дійсно відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, який був запропонований їй працівниками поліції, так як вона не порушувала правил дорожнього руху, перебувала у стресовому стані, її безпідставно зупинили працівники поліції. Переконувала, що не перебувала в стані алкогольного сп'яніння, поводила себе адекватно.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що їй не було запропоновано працівниками поліції проходити огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до відеозапису, який міститься у матеріалах справи, ОСОБА_1 категорично відмовилась проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння, незважаючи на неодноразові пропозиції працівників поліції, а також їх роз'яснення, що така поведінка буде підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Тому відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є самостійною ознакою правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
А тому доводи апелянта про те, що вона не перебувала в стані алкогольного сп?яніння, жодним чином не спростовують факту її відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, у зв?язку з чим не беруться судом до уваги.
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови судді.
Апеляційний суд не знаходить порушень вимог матеріального права працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та оформленні матеріалів цієї справи.
Враховуючи наведене, місцевий суд прийшов до правильного висновку, що дії ОСОБА_1 , слід кваліфікувати як відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто містять склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Згідно з ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції в повному обсязі дотримався даних вимог закону та обґрунтовано призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення, визначене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, яке є безальтернативне.
Таким чином, підстав для скасування постанови судді, з мотивів викладених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , апеляційний суд не знаходить.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.05.2020 щодо неї - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.П. Денісов