Справа № 161/13402/19 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк В. Ф.
Провадження № 22-ц/802/416/20 Категорія: 1 Доповідач: Шевчук Л. Я.
16 червня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Шевчук Л.Я.,
суддів - Данилюк В.А., Киці С.І.,
секретар с/з - Вергун Т.С.,
з участю:
представника заявника - Хохлова В.О.,
представника боржника - Овчарова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за скаргою представника стягувача ОСОБА_2 - адвоката Хохлова Володимира Олександровича на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_3 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 лютого 2020 року,
У серпні 2019 року ОСОБА_4 в інтересах стягувача ОСОБА_2 звернувся в суд зі скаргами на постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Грицені Г.Г. про закінчення виконавчого провадження ВП № 51355913 відносно боржника ОСОБА_5 по виконанню виконавчого листа № 161/13402/19, виданого Луцьким міськрайонним судом 02.06.2016 року, та на постанову державного виконавця Грицені Г.Г. про закінчення виконавчого провадження ВП № 51356202 відносно боржника ОСОБА_3 по виконанню виконавчого листа № 161/13402/19, виданого Луцьким міськрайонним судом 02.06.2016 року, які обгрунтовані тим, що відповідно до виконавчих проваджень ВП № 51355913 від 01.07.2019 року та ВП № 51356202 від 01.07.2019 року боржників ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було зобов'язано не чинити перешкод стягувачу ОСОБА_2 у здійсненні права безпечного користування квартирою АДРЕСА_1 шляхом знесення за їх рахунок реконструйованої частини горищного приміщення під творчу майстерню над квартирою АДРЕСА_2 та зобов'язано боржників привести його у відповідність до вимог чинного законодавства та проектної документації по реконструкції горища.
Представник стягувача також зазначав, що державний виконавець не зобов'язала боржників знести за їх рахунок реконструйовану частину горищного приміщення під творчу майстерню та привести його у відповідність до вимог чинного законодавства та проектної документації по реконструкції горища. 19 листопада 2019 року державний виконавець склала акт огляду реконструйованої частини горищного приміщення під творчу майстерню про «наявні ознаки ремонтних робіт реконструйованої частини горищного приміщення під творчу майстерню», на підставі якого 30 листопада 2019 року прийняла постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні.
На підставі висновку експерта Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Трунової Н. Д . № 8903 від 23 квітня 2019 року державний виконавець прийняла постанови про закінчення виконавчих проваджень.
Представник стягувача вважає, що державним виконавцем передчасно прийняті постанови про закінчення виконавчих проваджень, а тому просив суд скасувати постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Грицені Г.Г. про закінчення виконавчого провадження ВП № 51355913 від 01.07.2019 року і про закінчення виконавчого провадження ВП № 51356202 від 01.07.2019 року та просив зобов'язати державного виконавця вчинити дії, спрямовані на виконання рішення Луцького міськрайонного суду від 05 квітня 2016 року без врахування висновку експерта Трунової Н.Д. № 8903 від 23 квітня 2019 року, складеного після постановлення судового рішення.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 лютого 2020 року в даній справі скаргу задовольнено частково.
Постановлено скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Грицені Г.Г. від 01 липня 2019 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 5135913 та зобов'язано державного виконавця вчинити виконавчі дії, спрямовані на виконання рішення суду.
Скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального упраління юстиції у Волинській області Грицені Г.Г. від 01 липня 2019 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 51356202 та зобов'язано державного виконавця вчинити виконавчі дії, спрямовані на виконання рішення суду.
Не погоджуючись із постановленою судом ухвалою, боржник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на ухвалу суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні скарги на дії державного виконавця.
Апеляційну скаргу боржника слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).
Із матеріалів справи убачається, що 02.06.2016 року Луцьким міськрайонним судом був виданий виконавчий лист № 161/3278/15-ц, яким зобов'язано ОСОБА_5 , ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_2 у здійсненні права безпечного користування квартирою квартирою АДРЕСА_1 шляхом знесення за їх рахунок реконструйованої частини горищного приміщення під творчу майстерню над квартирою АДРЕСА_2 та зобов'язано відповідачів привести його у відповідність до вимог чинного законодавства та проектної документації по реконструкції горища (а.с.14).
За заявою стягувача ОСОБА_2 головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області Левчук І.О. 06.09.2016 року прийняті постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП № 51356202 та ВП № 51355913 щодо боржників ОСОБА_5 і ОСОБА_3 .
Згідно зі статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом та має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець здійснює примусове виконання судових рішень у порядку, передбаченому законом.
В судовому засіданні також встановлено, що державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження в даній справі прийняті на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», який передбачає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, тобто державним виконавцем закінчені виконавчі провадження у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду.
Разом з тим, згідно з виконавчим листом, який перебував на виконанні у державній виконавчій службі, боржників ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зобов'язано не чинити перешкоди стягувачу ОСОБА_2 у здійсненні права безпечного користування квартирою АДРЕСА_1 шляхом знесення за їх рахунок реконструйованої частини горищного приміщення під творчу майстерню над квартирою АДРЕСА_2 та зобов'язано відповідачів привести його у відповідність до вимог чинного законодавства та проектної документації по реконструкції горища (а.с.14).
Таким чином, суд своїм рішенням, що набрало законної сили, зобов'язав боржників знести за їх рахунок реконструйовану частину горищного приміщення під творчу майстерню та привести горищне приміщення у відповідповідність до вимог чинного законодавства та проектної документації по реконструкції горища.
Судом при цьому встановлено, що у виконавчих провадженнях ВП № 51355913 та ВП № 51356202 наявні наступне: 1) висновок експерта з технічного обстеження будівель і споруд № 18 від 19.08.2013 року, згідно якого в порушення вимог Волинського філіалу «НДІ Проектреконструкція» стіна творчої майстерні влаштована не з дерев'яних конструкцій, а з повнотілої керамічної цегли; в порушення вимог технічних умов реконструкція горищного приміщення проведена не над квартирою АДРЕСА_2 , а за її межами; в порушення вимог технічних умов та ДБН В.2.2-15-2005 витяжні та димовентиляційні канали виведені не з випуском повітря в атмосферу, а домуровані додаткові невідомі канали, які виведені у горищний простір будинку; при істотних відхиленнях проектної документації від вимог технічних умов, та державних будівельних норм - ДБН А.2.2-3-2004 та ДБН В.2.2-15-2005, а також при невідповідності проведеної реконструкції горища вказаного будинку до проекту подальша експлуатація такого будинку та проживання в ньому є небезпечним для жителів цього будинку; 2) висновок Львівського НДІСЕ № 4358 від 26.12.2014 року будівельно-технічної експертизи, проведеної по матеріалах кримінального провадження № 12013020010004056, згідно з яким проведена боржниками ОСОБА_5 і ОСОБА_3 реконструкція горищного приміщення під творчу майстерню над квартирою АДРЕСА_2 не відповідає вимогам ДНБ та проектній документації; 3) висновок проведеної в процесі розгляду цивільної справи № 161/3278/15-ц комісійної судової будівельно-технічної експертизи Волинського відділення Львівського НДІСЕ №8118-8123 від 19.02.2016 року, згідно з яким виконані боржниками роботи по реконструкції частини горищного приміщення не відповідають проектним рішенням, листу Волинського філіалу інституту «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» № 130 від 09.12.1997 року, технічним умовам ЖКП № 3 на завершення реконструкції частини горищного приміщення над квартирою АДРЕСА_2 під творчу майстерню; однією із причин виникнення (тріщини на стінах) елементів будівельних конструкцій у квартирі АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , є нерівномірне осідання стін від зміни навантажень (в результаті реконструкції частини горищного приміщення над квартирою № 4 під творчу майстерню з влаштуванням каміну та цегляної стіни в будинку); прослідковується причинний зв'язок між відхиленнями від проектних рішень, рекомендацій Волинського філіалу інституту «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ», технічних умов ЖКП № 3 на завершення реконструкції частини горищного приміщення над квартирою АДРЕСА_2 під творчу майстерню та технічним станом всього житлового будинку по АДРЕСА_5 та зокрема квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 .
Приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець вважала, що рішення суду виконано, оскільки згідно висновку № 8903 судової будівельно-технічної експертизи від 23 квітня 2019 року Волинського відділення Львівського НДІСЕ, здійснені боржниками ОСОБА_3 та ОСОБА_5 роботи по приведенню реконструйованої частини горищного приміщення під творчу майстерню відповідають вимогам чинного законодавства України та проектній документації по реконструкції горищного приміщення під творчу майстерню над квартирою АДРЕСА_2 .
При цьому судом не встановлено, що боржники фактично виконали рішення суду, а саме: знесли реконстуйовану частину горищного приміщення під творчу майстерню над квартирою АДРЕСА_2 і привели це горищне приміщення у відповідність до вимог чинного законодавства та проектної документації по реконструкції горища.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про часткове задоволення скарги представника стягувача на постанову і дії державного виконавця, оскільки боржниками рішення суду виконано не було.
Не заслуговують нга увагу колегії суддів доводи апеляційної скарги боржника ОСОБА_3 про те, що представником стягувача пропущений строк для звернення в суд із скаргами на постанову і дії державного виконавця з огляду на наступне.
Згідно з пунктом а частини 1 статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Постанови про закінчення виконавчих проваджень відносно боржника ОСОБА_5 та відносно боржника ОСОБА_3 прийняті державним виконавцем 01 липня 2019 року. Скарги на постанови та дії державного виконавця представником стягувача ОСОБА_2 - адвокатом Хохловим В.О. подані в суд, відповідно, 12 серпня 2019 року.
Згідно з копією паспорта стягувача ОСОБА_2 для виїзду за кордон (а.с.84-92) остання в переіод з 23 травня по 27 серпня 2019 року включно перебувала за кордоном. ЇЇ представник - адвокат Хохолов В.О. отримав копії постанов державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 01 липня 2019 року у відділі державної виконавчої служби лише 09 серпня 2019 року, а скарги на постанови державного виконавця подав в суд 12 серпня 2019 року.
З врахуванням зазначених обставин колегія суддів погоджується з висновками суду про те, що представником стягувача не пропущений встановлений законом десятиденний строк для звернення зі скаргою.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність ухвали суду першої інстанції, яка постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 лютого 2020 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді