Справа № 464/574/20 Головуючий у 1 інстанції: Борачок М.В.
Провадження № 33/811/599/20 Доповідач: Гуцал І. П.
10 червня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Гуцал І.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його представника - адвоката Шпирки Олексія Михайловича, розглянувши апеляційну скаргу адвоката Шпирки Олексія Михайловича на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 24 квітня 2020 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
постановою судді Сихівського районного суду м. Львова від 24 квітня 2020 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 420 гривень 40 копійок судового збору.
Згідно з постановою судді ОСОБА_1 26 січня 2020 року, о 20 год 10 хв., на вул. Хлібна, 1 у м. Львові, керував транспортним засобом марки «Daewoo Nexia», д.н.з. НОМЕР_1 , із ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, неприродня блідість обличчя, зіниці очей не реагують на світло), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
На постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 24 квітня 2020 року представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 - адвокат Шпирка О.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постановусудді місцевого суду та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Шпирка О.М. зазначає, що постанова судді місцевого суду не є всебічною, повною та об'єктивною, так як суддя місцевого суду не взяв до уваги обставини, які впливають на правильне вирішення справи. Вважає, що постанова винесена на основі протоколу, який не відповідає дійсним обставинам справи, а докази, на які посилається суддя в оскаржуваній постанові, стверджують про факт відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що після того, як працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі м. Пустомити, ОСОБА_1 вимагав направити його на такий огляд в один з медичних закладів м. Львова, що є найближчим закладом охорони здоров'я. Проте під час прийняття даної постанови суддя вказаним обставинам жодної оцінки не дав, незважаючи на те, що визначальною ознакою, яка взаємопов'язана з настанням адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП є відмова від проходження особою огляду відповідно до встановленого порядку в найближчому закладі охорони здоров'я. Вважає, що оскільки від огляду у встановленому законом порядку у м. Львові ОСОБА_1 не відмовлявся, а вимога пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в м. Пустомити не відповідає встановленому законом порядку, то склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 відсутній.
Крім того, адвокат Шпирка О.М. ставить під сумнів і правдивість пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , пояснення яких долучені до матеріалів справи, не доводять факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі, оскільки були складені, на думку адвоката Шпирки О.М., після оформлення протоколу у справі про адміністративне правопорушення на заздалегідь заготовлених бланках працівників поліції.
Вважає, що зібрані у справі докази містять суперечності та розбіжності, більше того не встановлюють тих обставин, які становлять собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його представника - адвоката Шпирки О.М., які підтримали подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю,що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, така підтверджується сукупністю зібраних та перевірених доказів, яким суддя місцевого суду дав належну правову оцінку з точки зору допустимості, достовірності й достатності.
Зокрема, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 16 січня 2020 року серії ДПР18 № 080149, ОСОБА_1 26 січня 2020 року, о 20 год 10 хв., на вул. Хлібна, 1 у м. Львові, керував транспортним засобом марки «Daewoo Nexia», д.н.з. НОМЕР_1 , із ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, неприродня блідість обличчя, зіниці очей не реагують на світло) та відмовився в присутності двох свідків від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР.
Згідно з письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , такі 26 січня 2020 року, о 20 год. 25 хв., на запрошення працівників поліції були свідками того, як водій ОСОБА_1 в пристуності двох свідків відмовився на вимогу працівників поліції у встановленому законом порядку пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі.
Так п.1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього рухуводій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп'яніння.
А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Наведеними письмовими доказами, достовірність яких в апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, на підставі яких суддею місцевого суду відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП всебічно і повно з'ясовано всі обставини справи.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що при складанні протоколу у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 виявляв бажання пройти огляд у найближчому закладі охорони здоров'я у м. Львові, проте працівниками поліції не було забезпечено йому таке право, то такі не заслуговують на увагу. Так, з оглянутого відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що працівники поліції наполегливо неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, який знаходиться у м. Пустомити, на що ОСОБА_1 категорично відмовився з різних причин(велика відстань до даного закладу, відсутність у нього часу, неможливість залишити пасажира у транспортному засобі), що, на думку судді апеляційного суду, не є поважними причинами.
Що стосується доводів апеляційної скарги адвоката Шпирки О.М. про те, що даним обставинам суддя місцевого суду не дав оцінки, то такі не заслуговують на увагу, з огляду на те, що суддя зазначив, що не можуть бути підставою для закриття провадження у справі покликання представника на ту обставину, що працівники поліції повинні були запропонувати пройти огляд ОСОБА_1 в найближчому до місця зупинки медичному закладі м. Львова, оскільки запропонований працівниками поліції медичний заклад в м. Пустомити входить до переліку закладів охорони здоров'я Львівської області, яким надається право проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. З таким висновком судді місцевого суду повністю погоджується суддя апеляційного суду.
Що стосується доводів апеляційної скарги стосовно неприпустимості пояснень свідків, які, на думку представника, викладені ними на заздалегідь заповненому бланку пояснень свідка, то такі не знайшли свого підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, оскільки такі пояснення засвідчені особистими підписами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення, то такі є безпідставними. Крім того, суду апеляційної інстанції ні ОСОБА_1 , ні його представником - адвокатом Шпиркою О.М. не було надано нових доказів, які б спростовували його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Ураховуючи вищенаведене, суддя місцевого суду обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення і наклав стягнення з урахуванням положень ст. 33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, що є необхідним і достатнім та відповідає меті адміністративного стягнення.
З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, відтак підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 24 квітня 2020 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу його представника - адвоката Шпирки Олексія Михайловича - без задоволення.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Гуцал І.П.