Дата документу 22.06.2020 Справа № 332/1939/19
Єдиний унікальний № 332/1939/19
Провадження № 22-ц/807/2244/20 Головуючий у 1 інстанції: Марченко Н.В.
22 червня 2020 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Дашковська А.В., при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2020 року у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,-
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, 09 червня 2020 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що апеляційна скарга подана з дотриманням строків на апеляційне оскарження у зв'язку з карантином.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За приписами ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон № 540-IX).
За змістом підпункту 3 пункту 12 розділу XII «Прикінцевих положень» вказаного Закону № 540-IX у ЦПК України розділ XII "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Враховуючи зазначене, вказана апеляційна скарга подана з дотриманням строку, встановленого ст. 354 ЦПК України.
Проте, апеляційна скарга не оплачена судовим збором.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред'явлення позову.
У спеціальному законі, який звільняє споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначено, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).
При прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц (провадження №14-57цс18).
Отже, споживачі звільняються від сплати судового збору лише у справах за їх позовами за умови, що ці позови стосуються порушення їх прав як споживачів.
Однак, позов Концерну «Міські теплові мережі» про стягнення заборгованості за комунальні послуги не стосується захисту прав споживача, а навпаки пов'язаний з допущеними споживачем порушеннями.
Отже, при оскарженні рішення суду, яким вирішено зазначений позов, споживач зобов'язаний оплатити апеляційну скаргу судовим збором в установлених законом порядку і розмірі.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З матеріалів справи вбачається, що Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом в травні 2019 року, остаточно просило стягнути з відповідача 24009,39 грн. (вимога майнового характеру, ціна позову 24009,39 грн.).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019» встановлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 грн.
Згідно з пп.6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду оплачується, виходячи з 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до п.п. 1.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції на час подання позовної заяви судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (672350 грн.).
За приписами ч 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені клопотання особи, яка подала скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:
1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;
3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;
4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;
5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.
До апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи (п. 2 ч.4 ст. 356 ЦПК України).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та стягнути з неї борг за три роки, не зазначаючи конкретної суми, що суперечить вимогам ст. 374 ЦПК України, а також позбавляє апеляційний суд можливості визначити суму судового збору за подання даної апеляційної скарги.
Таким чином, необхідно роз'яснити ОСОБА_1 необхідність надати апеляційну скаргу з прохальною частиною, викладеною відповідно до вимог ст. 374 ЦПК України, з копіями апеляційної скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, а також докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в частині оспорюваної суми.
Реквізитами банківської установи, уповноваженої приймати судовий збір за подачу апеляційних скарг є:
Отримувач коштів: УК у м.Запоріжжі/Вознесенівс./22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38025409
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача (IBAN): UA638999980313161206080008007
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), Запорізький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа)
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Зважаючи на зазначені недоліки апеляційної скарги, на підставі ст. ст. 185, 357 ЦПК України її необхідно залишити без руху та надати строк для усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 354, 185, 357 ЦПК України, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2020 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для направлення до Запорізького апеляційного суду апеляційної скарги з прохальною частиною, викладеною відповідно до вимог ст. 374 ЦПК України, з копіями апеляційної скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, а також докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в частині оспорюваної суми.
Роз'яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк будуть застосовані наслідки, передбачені ч.3 ст. 185, ст. 357 ЦПК України.
Суддя: А.В. Дашковська