Єдиний унікальний № 336/2547/20 Головуючий в 1 інст. - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/665/20 Доповідач в 2 інст. - ОСОБА_2
Категорія ст. 183 КПК України
15 червня 2020 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції з приміщенням Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор»),
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 травня 2020 року, якою у відношенні
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чоршанбе Шахрисабзького району Кашкадарар'їнської області республіки Узбекистан, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
12 жовтня 2009 року Джанкойським міським судом АР Крим за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у вигляді 13 років позбавлення волі. Звільнений 4 липня 2019 року умовно-достроково на невідбутий строк 2 роки 7 місяців 24 дня,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 17 липня 2020 року включно, з визначенням застави в розмірі 147 140 гривень, а також з роз'ясненням певних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, -
Старший слідчий СВ Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 Запорізької області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
За матеріалами провадження ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194 КК України, за наступних обставин.
1 квітня 2020 року приблизно о 22 годині 30 хвилин ОСОБА_7 знаходячись біля балкону квартири АДРЕСА_3 , в якій мешкає дружина ОСОБА_10 , маючи умисел на пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, діючи умисно, свідомо виконав дії спрямовані на виникнення пожежі шляхом застосування джерела вогню до певного об'єкта, а саме за допомогою легкозаймистої речовини - розчинника, облив розчинником скло балкону від чого останній загорівся та почало йти полум'я, внаслідок чого відбулось займання балкону вищевказаної квартири, але не призвело до загорання будівлі. Побачивши полум'я, усвідомивши, що балкон почав загорятись ОСОБА_7 , пішов в невідомому напрямку. Зазначеними діями ОСОБА_7 вчинив всі необхідні дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, так як пожежу було ліквідовано.
Крім того, 10 квітня 2020 року приблизно о 5 годині ОСОБА_7 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, діючи з корисливих мотивів, знаходячись за адресом: АДРЕСА_4 , під приводом подивитися фільм, не маючи наміру повертати майно, отримав від ОСОБА_11 належний їй мобільний телефон марки «SAMSUNG GALAXY A20», вартість якого складає 3991 грн. 31 коп. Продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_7 розпорядився вищезазначеним мобільним телефоном на власний розсуд, а саме: розбив його та залишив у посадці. Таким чином ОСОБА_7 завдав потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Крім того, 18 травня 2020 року приблизно о 22 годині 40 хвилин ОСОБА_7 маючи умисел на умисне пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, переліз через паркан дачної ділянки АДРЕСА_5 , яка на праві власності належить ОСОБА_12 , діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою легкозаймистої речовини «Вайспіріт», яку раніше він придбав в магазині, через кватирку облив приміщення будинку зазначеною речовиною, який розташований на території вказаної дачної ділянки, після чого підпалив фрагмент тканини, яку кинув до приміщення будинку через зазначену кватирку. Від злочинних дій ОСОБА_7 почало йти полум'я, внаслідок чого відбулось займання будинку. Побачивши полум'я, усвідомивши, що приміщення будинку горить ОСОБА_7 , пішов в сторону м. Запоріжжя. Внаслідок вчиненого підпалу будинку дачної ділянки, який належить ОСОБА_12 було пошкоджено, чим завдано останньому матеріальної шкоди.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), закінченому замаху на умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчиненому шляхом підпалу, а також в умисному знищенні або пошкодженні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу, тобто, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194 КК України.
12 травня 2020 року відомості про кримінальні правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080080001248 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194 КК України (а.с. 8-9).
19 травня 2020 року о 1 год. 42 хв. ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України (а.с. 116-119).
19 травня 2020 року з 19 год. 15 хв. до 19 год. 25 хв. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194 КК України (а.с. 93-96, 125-127, 138-140).
Задовольняючи клопотання, слідчий суддя врахував обґрунтованість підозри у вчиненні злочину невеликої тяжкості та тяжких злочинів, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним вищезазначених кримінальних правопорушень та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у їх вчиненні, особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та погодився з доводами слідчого про те, що застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби із застосуванням електронних засобів контролю або зменшити розмір застави до 20 прожиткових мінімумів доходів громадян.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що застосований до підозрюваного запобіжний захід є занадто суворим, а орган досудового розслідування не довів як наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який рішення слідчого судді вважав законним, обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчим суддею належним чином досліджені клопотання слідчого та матеріали провадження, встановлена наявність передбачених законом обставин, які пов'язують можливість застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наявна обґрунтована підозра, існують передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, а також встановлена недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, і прийнято обґрунтоване рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З наданих суду матеріалів вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194 КК України, які законом віднесено до категорії злочинів невеликої тяжкості та тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання до 10 років позбавлення волі.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, зроблено з посиланням на матеріали провадження, що їх підтверджують, і в апеляційній скарзі захисником підозрюваного не оспорюються.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя встановив, що доводи слідчого є обґрунтованими, та фактично погодився з існуванням заявлених у клопотанні ризиків.
З таким висновком погоджується і колегія суддів та вважає, що наявність цих ризиків підтверджена матеріалами клопотання.
Доводи апелянта про недоведеність існування вищевказаних ризиків є непереконливими, адже при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а не факту конкретного їх вчинення.
Так, ОСОБА_7 раніше судимий за вчинення умисного особливо тяжкого злочину проти життя особи, раніше звільнявся від відбування покарання умовно-достроково, а маючи не погашену судимість, знову підозрюється у вчиненні умисних злочинів, в тому числі тяжких, через менш ніж один рік після умовно-дострокового звільнення за попереднім вироком, він не працює, суспільно-корисною працею не займається, постійного джерела доходу не має, що у свою чергу, в сукупності свідчить про наявність вкрай високого ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Тяжкість вчинених злочинів, які відносяться до категорії умисних злочинів невеликої тяжкості та тяжких злочинів, суворість можливого покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років, що загрожує ОСОБА_7 в разі визнання його винним, відсутність стійких соціальних зв'язків, дружини та неповнолітніх дітей на утриманні, свідчать про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Встановлені ризики є надзвичайно високими, що в сукупності з тяжкістю можливого покарання, який відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків, свідчать про недостатність застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, адже більш м'який запобіжний захід, у тому числі, у вигляді домашнього арешту, як того вимагає апелянт, не здатний забезпечити виконання ОСОБА_7 процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам переховуватись від органу досудового розслідування чи суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя встановив в межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Враховуючи, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що призначення застави саме в розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, зможе забезпечити виконання підозрюваним покрадених на нього обов'язків та запобігти наявним ризикам, і такий розмір застави, з урахуванням даних про особу підозрюваного та обставин справи, не є непомірним для нього.
З урахуванням викладеного, колегії суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 407, 422 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 травня 2020 року, якою у відношенні ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 194 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.
Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Дата документу Справа № 336/2547/20