Дата документу 17.06.2020 Справа № 331/1873/19
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 331/1873/19Головуючий у 1-й інстанції Жукова О.Є.
Пр. № 22-ц/807/1252/20Суддя-доповідач Гончар М.С.
17 червня 2020 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С.,
за участі секретаря Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності
У квітні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції із вищезазначеним позовом (а.с.2-4), в якому просив зобов'язати відповідача ОСОБА_1 усунути йому перешкоди у здійсненні права володіння та користування 3/8 частками квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вселення його до вказаної квартири та передачі ключів від неї.
В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.11.2018 року він є власником 3/8 частини квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , інша частини вищевказаної квартири належить на праві власності відповідачу. 25.03.2019 року він, після набуття права власності на частину квартири, відвідав відповідача з метою здійснення огляду квартири для подальшого проживання в ній та розпорядження своєю часткою. Однак, відповідач його до квартири не впустила та в грубій формі повідомила, що він ніколи не потрапить до квартири та не буде в ній проживати. Зазначає, що своїми діями відповідач чинить йому перешкоди в доступі до квартири, суттєво обмежує його свого прав власності, користування та розпорядження майном, зокрема його право на проживання в квартирі.
Ухвалою суду першої інстанції (а.с.27) провадження у цій справі відкрито.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2020 року (а.с.91-93) позовну заяву позивача у цій справі задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_1 усунути ОСОБА_2 перешкоди у здійсненні права володіння та користування 3/8 частками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вселення ОСОБА_2 до квартири за адресою: АДРЕСА_1 та передачі ключів від неї.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 768,40 грн. та витрати на поштові відправлення в сумі 19,60 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 96-99) просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.с. 102).
Ухвалою апеляційного суду (а.с. 103) провадження у цій справі за апеляційною скаргою позивача відкрито 25 лютого 2020 року, справу призначено до апеляційного розгляду (а.с.105).
Позивач через свого представника подав апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача у цій справі (а.с. 120-127).
Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 22 квітня 2020 року, не відбувся та був відкладений (а.с. 140) в порядку задоволення клопотань представників сторін (а.с. 138-139) у зв'язку із запровадженням в Україні карантину через епідемію коронавірусу.
У судове засідання 17 червня 2020 року належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи, у тому числі відповідач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Шутак Ю.В., що узгоджується із вимогами ст. 130 ч. 5 ЦПК України, (а.с. 146- 152) всі учасники цієї справи повторно не з'явились, окрім представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шутак Ю.В.(а.с. 47-49), клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.
Позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили.
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Колесник В.М. (а.с. 123-124) подав апеляційному суду заяву (а.с. 153), в якій просив розглядати дану справу апеляційним судом без участі сторони позивача.
В силу вимог ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.
В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Проте, має місце відповідне навантаження судді-доповідача та колегії суддів (в Запорізькому апеляційному суді замість 40 суддів за штатом фактично працює 18 суддів).
Також, за змістом підпункту 3 пункту 12 розділу XII «Прикінцевих положень» вказаного Закон № 540-IX під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. …. 371… цього Кодексу.. , а також строк…розгляду апеляційної скарги … продовжуються на строк дії такого карантину.
В Україні на час розгляду цієї справи апеляційним судом карантин діє з 12 березня 2020 року по 22 червня 2020 року включно, що є загальновідомою інформацією.
При вищевикладених обставинах, апеляційний суд на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України ухвалив: заяву представника позивача задовольнити, розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю всіх учасників цієї справи, що не з'явились, за присутністю представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шутак Ю.В.(а.с. 47-49).
Учасниками цієї справи відводів суддям апеляційного суду та самовідводів суддями у цій справі не заявлено.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шутак Ю.В., якій у тому числі на запитання апеляційного суду зазначав, що відповідач право позивача на вищезазначену квартиру, визначене рішенням суду, визнає, із рішенням суду погодилась, останнє не оскаржувала, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню у цій справі з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (п.1), скасувати судове рішення…частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення… (п. 2).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В силу вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення …та ухвалення нового рішення у відповідній частині …є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно із ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови.
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов позивача у цій справі, керувався ст. ст. 3-4, 11-13, 19, 259, 263, 265, 279 ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивача у цій справі та, відповідно, необхідності стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім судових витрат у цій справі.
Проте із такими висновками суду першої інстанції у цій справі можна погодитись лише частково з таких підстав.
Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.
Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає лише частково.
Так, хоча судом першої інстанції було правильно вирішено дану справу по суті.
Так як судом першої інстанції було правильно встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , а з боку ОСОБА_1 позивачу чиняться перешкоди у користуванні власністю, позов підлягає задоволенню з підстав, визначених ст.ст. 383 та 391 ЦК України.
Зазначені обставини підтверджені рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 листопада 2018 року у справі 331/6810/16-ц (а.с. 12-19), інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.02.2019 року (а.с.20).
В ході судового розгляду позивачем було надано суду першої інстанції докази, що ОСОБА_1 чиняться йому перешкоди у користуванні належною йому власністю, зокрема, свідки ОСОБА_3 (а.с.85) та ОСОБА_4 (а.с.84) суду першої інстанції пояснювали, що в березні 2019 року ОСОБА_1 відмовила ОСОБА_2 в доступі до квартири в грубій формі, вказавши, що рішення суду не визнає, і останній в квартирі ніколи проживати не буде.
Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.
Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 у цій частині є такими, що дублюють доводи заперечень відповідача проти позову позивача у цій справі, яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд, є безпідставними та ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч. 6 ЦПК України.
Ці доводи не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію позивача у цій справі, викладену в її позові, яку вона вважає такою, що є єдино вірною та єдино можливою.
Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України.
За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України).
Підстави для звільнення від доказування відповідача ОСОБА_1 , передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування заперечень відповідача проти позову позивача у цій справі.
Апеляційний суд на виконання вимог ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України).
В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Проте докази, передбачені ст. 367 ч. 3 ЦПК України, у цій справі по суті спору відсутні, і зокрема стороною відповідача апеляційному суду не надані.
Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов'язковою підставою для скасування або зміни рішення.
В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення.
Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи по суті.
Разом із тим, суд першої інстанції допустився помилки при вирішенні питання про розподіл понесених позивачем судових витрат у вигляді судового збору в сумі 768,40 грн. (квитанція, оригінал а.с. 1) та витрат на поштові відправлення в сумі 19,60 грн. (відповіді позивача на відзив відповідача, фіскальний чек на підтвердження відправлення стороною позивача копії відповіді на відзив відповідачеві а.с. 61) у цій справі, стягнувши останні з відповідача на користь позивача.
Так як суд першої інстанції у порушення вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України не сприяв повному та всебічною з'ясуванню обставин цієї справи у цій частині та не звернув належної уваги на те, що у цій справі ОСОБА_1 надається безоплатна правова допомога Першим запорізьким міським центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги в особі адвоката Шутак Ю.В. (довіреність, копія а.с. 47-48), та не встановив, що ОСОБА_1 , 1939 р.н., ще з 21.01.2013 року та, відповідно, станом на час розгляду цієї справи судом першої інстанції 20 січня 2020 року, є особою з інвалідністю 2 (другої) групи безстроково (довідка МСЕК - копія а.с. 100, яка була додана відповідачем до її апеляційної скарги у цій справі, та яка може бути прийнята апеляційним судом у цій справі, як доказ, передбачений ст. 367 ч. ч. 2,3 ЦПК України, на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача).
В силу вимог ст. 133 ч. 1 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних із розглядом справи належать витрати…пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи…(ст. 133 ч. 3 п. 4 ЦПК України).
В силу вимог ст. 141 ч. 6 ЦПК України якщо сторону звільнено від сплати судових витрат, судові витрати іншої сторони, позов якої задоволено, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Апеляційним судом встановлено, що судовий збір за подачу позову у цій справі до суду першої інстанції у цій справі у сумі 768,40 грн. (а.с. 1) був сплачений позивачем ОСОБА_2 , а витрати на поштові відправлення в сумі 19,60 грн. (фіскальний чек а.с. 61 - на підтвердження відправлення стороною позивача копії відповіді на відзив відповідачеві сплачений позивачем через представника ОСОБА_5 , який згідно із довіреністю (копія а.с. 33, мав право на здійснення від імені ОСОБА_2 оплати необхідних платежів).
Ст. 179 ЦПК України (відповідь на відзив) містить зазначення, що до відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені ч. ч. 3-5 ст. 178 (відзив) цього Кодексу.
В силу вимог ст. 178 ч. 5 п. 2 ЦПК України до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Проте, надання відповіді позивачем на відзив відповідача у цій справі було правом, а не обов'язком позивача відповідно до ст. 43, 49 ЦПК України, тобто не було необхідним (обов'язковим).
Ненадання позивачем останньої не перешкоджало розгляду судом першої інстанції цієї справи по суті.
А в силу вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27.04.2006 № 590, компенсації за рахунок держави у цивільних справах підлягають лише витрати за вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи.
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи.
За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2020 року у цій справі в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору в сумі 768,40 грн. та витрат на поштові відправлення в сумі 19,60 грн. скасувати, ухвалити у частині нове рішення, судові витрати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), пов'язані із розглядом цієї справи судом першої інстанції, у вигляді судового збору 768,40 грн. компенсувати за рахунок держави в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 12-13, 81-82, 89, 367-368, 372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2020 року у цій справі в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору в сумі 768,40 грн. та витрат на поштові відправлення в сумі 19,60 грн. скасувати.
Ухвалити у частині нове рішення.
Судові витрати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), пов'язані із розглядом цієї справи судом першої інстанції, у вигляді судового збору 768,40 грн. компенсувати за рахунок держави в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст постанови апеляційним судом складений 22.06.2020 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Маловічко С.В.Подліянова Г.С.