Справа № 307/648/20
Закарпатський апеляційний суд
05.06.2020 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., за участі прокурора прокуратури Закарпатської області Цар І.І. та захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - адвоката Левицького А.О., розглянувши апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 ,
постановою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 10 квітня 2020 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , України, громадянин України, працюючий інженером-програмістом ДП «Мокрянське ЛМГ»,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 420 гривень 40 копійок судового збору.
Згідно постанови, ОСОБА_1 , обіймаючи з 30 липня 2014 року по даний час посаду інженера-програміста ДП «Мокрянське ЛМГ», будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, посадовою особою уповноваженою на виконання функцій держави, суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення, згідно підпункту: е) п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог ч. 1 ст. 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого періоду декларування (до 01.04.2019 року), а саме, 04.05.2019 року, опублікував на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію за 2018 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що постанова судді є незаконною. Зазначає, що посада інженера-програміста не входить до відділу лісового господарства, до відділу охорони і захисту лісу або до відділу мисливського господарства ДП «Мокрянське ЛМ», що підтверджується посадовою інструкцією ОСОБА_1 і відповідно ОСОБА_1 не є посадовою особою державної лісової охорони, у зв'язку із чим у апелянта відсутній обов'язок щодо подання декларації про майновий стан і він не є суб'єктом правопорушення відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Просить постанову судді скасувати, провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Левицького А. О., який підтримав доводи апеляційної скарги; прокурора Цар І. І., який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Обставини, за яких ОСОБА_1 скоїв передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП адміністративне корупційне правопорушення, у постанові судді місцевого суду зазначені правильно, кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідає зібраним у справі, дослідженим суддею місцевого суду, наведеним у постанові й перевіреним в апеляційному суді доказам.
Так, протоколом про адміністративне правопорушення № 46 від 24.02.2020 підтверджено, що ОСОБА_1 ,обіймаючи з 30 липня 2014 року по даний час посаду інженера-програміста ДП «Мокрянське ЛМГ», будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, посадовою особою уповноваженою на виконання функцій держави, суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення, згідно підпункту: е) п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог ч. 1 ст. 45 вказаного закону, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого періоду декларування (до 01.04.2019), а саме 04.05.2019, опублікував на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію за 2018 рік (а. с. 1-5 ).
Факт того, що ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, та зобов'язаний подавати електронні декларації підтверджується: наказом директора ДП «Мокрянського ЛМГ» ОСОБА_2 від 29.07.2014 № 158/к про прийняття ОСОБА_1 на роботу інженером-програмістом (а. с. 6); Положенням про державну лісову охорону, затвердженим постановою КМУ № 976 від 16.09.2009, відповідно до якого державна лісова охорона діє у складі Держлісагенства, Республіканського комітету АР Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагенства, а також має статус правоохоронного органу, і відповідно до додатку до вказаного Положення інженери відділу всіх категорій є посадовими особами державної лісової охорони в разі коли така діє у складі підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагенства (а. с. 17-22); попередженням ОСОБА_1 про встановлені Законом України «Про запобігання корупції» обмеження під час прийняття на роботу (а. с. 8).
З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він обізнаний про необхідність подання електронної декларації, однак не подав таку вчасно, оскільки не зміг виготовити електронний цифровий підпис до встановленого терміну подання декларацій (а. с. 7).
Факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 електронної декларації за 2018 рік підтверджується повідомленням провідного юриста з антикорупційного законодавства ДП «Мокрянське ЛМС (а. с. 11), послідовністю дій ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі декларацій (а. с. 12-14), скріншотом з Єдиного державного реєстру декларацій, з якого вбачається що електронна декларація за 2018 рік подана ОСОБА_1 04.05.2019 о 00 год. 37 хв. (а. с. 15-16).
Вищенаведені докази в їх сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП адміністративного правопорушення - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Під час розгляду справи апеляційним судом захисник ОСОБА_1 - адвокат Левицький А. О., пояснив, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП адміністративного правопорушення, оскільки останній не являється суб'єктом вказаного правопорушення, так як відповідно до посадової інструкції не є посадовою особою державної лісової охорони, а відтак, не зобов'язаний подавати електронні декларації про майновий стан.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що оперуповноважена сектору УСР в Закарпатській області ДСР Національної поліції України Мевша Ю. Л. була упереджена при складанні щодо ОСОБА_1 протоколу, що в неї були підстави для обмови ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення чи фальсифікації протоколу, і що вона зацікавлена у результатах розгляду справи, - на такі дані не вказується як в апеляційній скарзі, так і не вказувала сторона захисту, відповідно, під час розгляду справи місцевим та апеляційним судами, у зв'язку із чим, апеляційний суд приходить до висновку, що оперуповноважена Мевша Ю. Л. при виконанні своїх функціональних обов'язків діяла у межах наданих їй повноважень.
Доводи апеляційної скарги про те, що посада інженера-програміста не входить до відділу лісового господарства, до відділу охорони і захисту лісу або до відділу мисливського господарства ДП «Мокрянське ЛМ», що підтверджується посадовою інструкцією ОСОБА_1 і відповідно останній не є посадовою особою державної лісової охорони, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними в матеріалах справи й наведеними вище доказами, зокрема, наказом директора ДП «Мокрянського ЛМГ» ОСОБА_2 від 29.07.2014 № 158/к про прийняття ОСОБА_1 на роботу інженером-програмістом та Положенням про державну лісову охорону, затвердженим постановою КМУ № 976 від 16.09.2009, які в свою чергу свідчать про те, що ОСОБА_1 являється суб'єктом електронного декларування.
Із вищевказаних підстав, як такі, що не знайшли свого підтвердження та будь-яким чином не спростовують факту несвоєчасного подання ОСОБА_1 електронної декларації за 2018 рік та, відповідно, й висновків суду першої інстанції про вчинення ним передбаченого ч. 1 ст. 176-2 КУпАП адміністративного правопорушення, - апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що в ОСОБА_1 відсутній обов'язок щодо подання декларації про майновий стан і він не є суб'єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Тому, доводи апеляційної скарги про незаконність оскаржуваної постанови, апеляційний суд визнає такими, що спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суддя місцевого суду врахував обставини справи, ступінь вини ОСОБА_1 та дані про його особу, і прийшов до висновку про доцільність накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., що, на думку апеляційного суду, відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника (який вину не визнає та не каяється у вчиненому), є справедливим і таким, що відповідає передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення.
За таких обставин, апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом і є безпідставними, задоволенню не підлягає, а постанова судді місцевого суду як законна та обґрунтована підлягає залишенню без зміни.
При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення апеляційний суд враховує положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази тощо; положення ст. 294 КУпАП у частині перегляду справи апеляційним судом у межах апеляційної скарги; те, що стороною захисту не надано таких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, і будь-яких клопотань із цього приводу не заявлялось.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 10 квітня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП ОСОБА_1 залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Стан