Справа № 308/3729/20
Закарпатський апеляційний суд
05.06.2020 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу, яку подала ОСОБА_1 ,
постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 травня 2020 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , громадянка України,
визнана винною і на неї накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п'ятдесят три) гривні.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп. судового збору.
Згідно постанови, 15.02.2020 о 23.35 год., по вул. Грушевського в м. Ужгород, водійка ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Peugeot 306», номерний знак НОМЕР_1 , не зупинилася на законну вимогу працівника поліції, яку було завчасно подано за допомогою проблискових маячків червоного кольору, спеціальним звуковим сигналом та вказівок про зупинку через гучномовець, а транспортний засіб під її керуванням було зупинено шляхом переслідування автомобіля біля під'їзду будинку по вул. Грушевського, 31, в м. Ужгород, чим порушила вимоги передбачені п. 2.4 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) та вчинила передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП адміністративне правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що постанова судді є незаконною та необґрунтованою. Вказує, що її не було повідомлено про час та дату розгляду справи, оскільки, як їй було повідомлено у канцелярії суду, в суді відсутні марки на відправлення поштової кореспонденції. Стверджує, що в її діях відсутня подія правопорушення та суд помилково дійшов висновку про наявність у її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП. Вказує і на те, що на вимогу поліцейського зупинилась одразу ж, як знайшла відповідне місце для зупинки, що після зупинки автомобіля до неї підійшов працівник поліції, який не представившись, не пояснив чітко причину зупинку, а згодом поліцейський почав наносити ОСОБА_1 побої, спричинивши забій та гематому лівого плеча, що стало підставою 16.02.2020 звернутися до КНП Центральної міської клінічної лікарні. Факт звернення до медичного закладу підтверджується випискою із медичної картки. Крім того, вказує на те, що на місці події поліцейський застосував до її чоловіка силовий прийом та наніс йому пошкодження лівої руки та кисті, що спричинило передінфарктний стан чоловіка, після чого здійснив виклик екіпажу, нібито за напад на поліцейського та всі потім направились до відділення поліції. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки копія постанови нею отримана лише 12.05.2020, постанову скасувати, постановити нову, якою провадження в справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , яка підтримала доводи апеляційної скарги; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд приходить до висновку про те, що строк на апеляційне оскарження судового рішення підлягає поновленню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Так, з оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 не приймала участь у розгляді справи судом першої інстанції, і при цьому, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлена про розгляд 05.05.2020 судом першої інстанції справи. Також із матеріалів справи вбачається, що копія оскаржуваної постанови не була вручена чи надіслана ОСОБА_1 у передбачений ч. 1 ст. 285 КУпАП триденний строк, а з розписки ОСОБА_1 , яка міститься на форзаці справи, вбачається, що копію постанови вона отримала лише 12.05.2020..
Зазначені обставини, на переконання апеляційного суду, перешкодили ОСОБА_1 своєчасно подати апеляційну скаргу на постанову, а тому, причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження, визнаються поважними, у зв'язку із чим, клопотання про поновлення строку визнається обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, - строк поновлюється.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та перевірених апеляційним судом доказів, яким у постанові дана правильна оцінка.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 305070, 15.02.2020 о 23.35 год., по вул. Грушевського в м. Ужгород, водійка ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Peugeot 306», номерний знак НОМЕР_1 , не зупинилася на законну вимогу працівника поліції, яку було завчасно подано за допомогою проблискових маячків червоного кольору, спеціальним звуковим сигналом та вказівок про зупинку через гучномовець, а транспортний засіб під її керуванням було зупинено шляхом переслідування автомобіля біля під'їзду будинку по вул. Грушевського, 31, в м. Ужгород, чим порушила вимоги передбачені п. 2.4 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2 КУпАП. З указаного протоколу також убачається, що ОСОБА_1 відмовилась від підпису протоколу, отримання його копії та надання працівникам поліції будь-яких пояснень (а. с. 1-2).
З рапортів інспектора ВМАЗ УПП в Закарпатській області ДПП Готри Е.М. від 16.02.2020 та від 13.04.2020, вбачається, що під час несення служби у складі екіпажу УПП в Закарпатській області ДПП «Олімп-0015» у складі інспектора ВМАЗ УПП в Закарпатській області ДПП лейтенанта поліції Готра Е.М. , здійснюючи патрулювання приблизно о 23 год. 34 хв. 15.02.2020 у м. Ужгород по вул. 8-го Березня, було виявлено автомобіль марки «Пежо 306», номерний знак НОМЕР_1 , який рухався із порушенням вимог передбачених п. 9.2 «б» ПДР, а саме вказаний транспортний засіб рухався із увімкненим покажчиком повороту, який не відповідав напрямку руху, чим саме водій своїми діями уводив в оману інших учасників дорожнього руху. Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» на вул. Грушевській у м. Ужгород інспектором УПП в Закарпатській області, рухаючись на службовому транспортному засобі «Шкода Рапід», номерний знак НОМЕР_2 (на синьому фоні), були подані вимоги зупинитися, які були виконані за допомогою проблискових маячків червоного кольору, спеціальним звуковим сигналом та через гучномовець було висловлено вимогу водію автомобіля зупинитися, однак на зазначені вимоги уповноваженого на те працівника поліції водій ОСОБА_1 не реагувала, та продовжувала рух, і зупинилися тільки біля під'їзду будинку вул. Грушевського, 31, в м. Ужгород. З моменту подання законної вимоги про зупинку інспектором велася відеофіксація на службову боді-камеру, згідно зі ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», на якій чітко видно, як транспортний засіб рухається по вул. Грушевській в м. Ужгороді з увімкненим покажчиком повороту, однак не зупиняється і здійснює зупинку тільки біля під'їзду будинку за адресою: м. Ужгород вул. Грушевського 31. Після зупинки з автомобіля вийшли водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та пасажир ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Вийшовши з автомобіля вищевказані особи різко попрямували до під'їзду вищевказаного будинку, на вимоги інспектора зупинитися та не залишати місце зупинки не реагували, а водій ОСОБА_1 на вимоги пред'явити відповідні документи відповідала відмовою. Під час вчинюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дій, інспектором було заблоковано під'їзд будинку, щоб вказані особи не залишили місце події та не закрилися у власній квартирі, після чого вони почали штовхати та чіпляти інспектора за формений одяг, а ОСОБА_3 також хапав за руки та, сильно стиснувши, намагався заблокувати дії інспектора, а ОСОБА_1 , штовхаючи інспектора, намагалася втекти з місця події. З метою перешкодити вищевказаним громадянам втекти з місця події інспектору поліції довелось їх притримати руками, а при спробах напасти на нього, було застосовано легкий фізичний вплив, а саме інспектор відштовхнув ОСОБА_3 на визначену відстань, щоб не дати змоги нанести йому ушкодження. У рапорті також вказується на те, що на місці події інспектор діяв на підставі ст. ст. 36, 44 Закону України «Про Національну поліцію». Інспектором поліції на місце полії було викликано на допомогу екіпаж «Олімп-0151» ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ). Після виклику на місце події іншого екіпажу, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 трохи заспокоїлися, однак згодом, штовхаючи поліцейського, здійснили ще одну спробу прорватися до під'їзду та потрапити додому, щоб таким чином уникнути відповідальності. Після приїзду на місце події інших співробітників патрульної поліції, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були запрошені до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області. У рапорті також вказується на те, що події, які мали місце, фіксувалася на боді-камери 3879, 3885, 0248, що у діях ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 342 КК України, що на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, а саме невиконання вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу, оскільки водій ОСОБА_1 порушила вимоги передбачені п. 2.4 ПДР, та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення вимог передбачених п. 9.2.Б ПДР. У рапорті вказується і на те, що у транспортному засобі під керуванням ОСОБА_1 також знаходився пасажир ОСОБА_3 , який був свідком події, однак відібрати від нього пояснення не видалося можливим, оскільки він, перебуваючи із ознаками сильного алкогольного сп'яніння, не бажав надавати інспектору пояснення, а повідомив, що звернеться до Ужгородського ВП із заявою про порушення його прав та свобод, в якій все і пояснить (а. с. 3-4, 13-14).
З копії постанови серії ЕАК № 2114540 від 16.02.2020 вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що 16.02.2020 о 01:26:39 (згідно з рапортом інспектора ВМАЗ УПП в Закарпатській області ДПП Готри Е.М. від 16.02.2020 вважати правильний час о 23.35 год.), у м. Ужгород по вул. Гагаріна, водійка ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Peugeot 306», номерний знак НОМЕР_1 , увімкнула покажчик повороту, який не відповідав напрямку руху, чим порушила вимоги передбачені п. 9.2. «б» Правил дорожнього руху (а. с. 5-6).
Наявним у матеріалах справи відеозаписом із місця події, що міститься на DVD-диску, підтверджуються вищевказані обставини, а саме, факт не зупинення водійки ОСОБА_1 на вимогу поліцейського, яка подана за допомогою проблискових маячків червоного кольору, спеціальним звуковим сигналом та через гучномовець, за допомогою якого було висловлено вимогу зупинитися, однак на зазначені вимоги поліцейського водій ОСОБА_1 не реагувала, а продовжувала рух та зупинилися лише біля під'їзду будинку (відеозапис: 20200216104004000561) - ( а. с. 15).
Вищенаведені докази, які є належними й допустимими, і зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні в ході розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2.4 Правил та її винуватість у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим, висновок суду першої інстанції в цій частині визнається законним та обґрунтованим.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що інспектор ВМАЗ УПП в Закарпатській області Готра Е. М. був упереджений при складанні щодо ОСОБА_1 протоколу за ознаками передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП адміністративного правопорушення, що в нього були підстави для фальсифікації протоколу чи обмови ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, - у підтвердження таких даних відсутні які-небудь докази як у матеріалах справи, так їх і не додано до апеляційної скарги, і на такі не вказувала ОСОБА_1 під час розгляду апеляційної скарги.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення також відсутні будь-які дані, які би свідчили про зацікавленість інспектора Готри Е. М. у результатах розгляду справи, - у підтвердження таких даних також відсутні які-небудь докази як у матеріалах справи, так їх і не додано до апеляційної скарги, і на такі не вказувала ОСОБА_1 під час розгляду апеляційної скарги.
Тому, апеляційний суд приходить до висновку, що інспектор Готра Е. М. при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв у межах наданих йому повноважень.
У ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 пояснила, що до зупинки поліцейським керованого нею транспортного засобу, від'їхала від ресторану, після чого чула неодноразові вимоги про зупинку транспортного засобу від патрульних поліцейських, які їхали за нею приблизно 500 метрів, однак не зупинялась тому, що не зрозуміла, що відбувається. Після зупинки транспортного засобу, поліцейський пояснив їй підстави зупинки автомобіля.
З урахуванням вищенаведених доказів та обставин, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що на вимогу поліцейського зупинилась одразу ж, як знайшла відповідне місце для зупинки, після чого до неї підійшов працівник поліції, який не представившись, не пояснив чітко причину зупинку, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи та спростовуються наявними в матеріалах справи та наведеними вище доказами, у тому числі й вищенаведеними поясненнями ОСОБА_1 ..
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про нанесення поліцейським їй та її чоловікові тілесних ушкоджень, апеляційний суд вважає такими, що не впливають на факт порушення ОСОБА_1 вимог передбачених п. 2. 4 ПДР, за що ОСОБА_1 обґрунтовано притягнуто судом першої інстанції до адміністративної відповідальності. При оцінці цих доводів та прийнятті судового рішення враховується і те, що такі не є предметом перевірки у даному судовому провадженні.
Тому, як такі, що не знайшли свого підтвердження, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що в її діях відсутня подія правопорушення та суд помилково дійшов висновку про наявність у її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що її не було повідомлено про час та дату розгляду справи судом першої інстанції, апеляційний суд, з урахуванням наведеного вище, визнає такими, що також не спростовують факту порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2.4 Правил і доведеності її вини в учиненні передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП адміністративного правопорушення, а також не являються підставами для зміни чи скасування прийнятого щодо ОСОБА_1 судового рішення. При цьому, апеляційний суд враховує те, що факт розгляду судом першої інстанції справи без участі ОСОБА_1 враховано апеляційним судом як одну з підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження, і що ОСОБА_1 не була позбавлена можливості прийняти участь у розгляді справи апеляційним судом, надати пояснення чи докази, заявити будь-які клопотання, тощо.
При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення враховується і те, що ОСОБА_1 не оскаржена постанова серії ЕАК № 2114540 від 16.02.2020, винесена інспектором УПП в м. Ужгород Готрою Е .М., відповідно до якої її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень, за те, що о 23.35 год. 15.02.2020, у м. Ужгород по вул. Гагаріна, водійка ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Peugeot 306», номерний знак НОМЕР_1 , увімкнула покажчик повороту, який не відповідав напрямку руху, чим порушила вимоги передбачені п. 9.2. «б» Правил дорожнього руху України. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 , маючи можливість оскаржити зазначену постанову, не оскарживши її, погодилась з прийнятим інспектором УПП в м. Ужгороді Готрою Е.М. рішенням про накладенням на неї адміністративного стягнення.
На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.
Тому, доводи апеляційної скарги про незаконність оскаржуваної постанови, апеляційний суд визнає такими, що спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене нею адміністративне правопорушення.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що суддею місцевого суду ОСОБА_1 обґрунтовано визнана винною у порушенні вимог, передбачених пунктом 2.4 ПДР та скоєнні передбаченого ч. 1 ст. 12-2 КУпАП адміністративного правопорушення; що адміністративне стягнення накладено на неї в межах санкції вищевказаної статті, у зв'язку із чим, є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення. При цьому, апеляційний суд враховує і те, що ОСОБА_1 вину в учиненні адміністративного правопорушення не визнає, не кається у вчиненному, а також те, що відповідно до ч. 9 ст. 294 КУпАП у разі зміни апеляційним судом постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.
Тому, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а подана ОСОБА_1 апеляційна скарга - без задоволення.
При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, тощо; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що ОСОБА_1 не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, і будь-яких обґрунтованих клопотань, у тому числі й про виклик свідків, витребування доказів, тощо, не заявлялось.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Апеляційну скаргу, яку подала ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 травня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Стан