Єдиний унікальний номер 235/2417/20
Номер провадження 33/804/328/20
15 червня 2020 року м. Бахмут
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Савкова С.В., за участю секретаря судового засідання Ямчук О.М., особи, що притягнутий до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Безрука В.Л., який діє в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за апеляційною скаргою захисника Безрука В.Л. на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 травня 2020 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в Донецькій області, громадянина України, який працює на уч. УПР-1 ш-ти «Краснолиманська», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому вимірі становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,-
Судом встановлено, що 11.04.2020 року о 17 годині 21 хвилин в м. Родинське, по вул..Пушкіна, водій ОСОБА_1 , керував ЗАЗ Lanos д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), відмовився від продуття газоаналізатора «Драгер» та від проходження в законному порядку медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
З таким рішенням не погодився захисник Безрук В.Л. та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Так, в апеляційній скарзі захисник вказує, що під час розгляду справи стосовно ОСОБА_1 в суді першої інстанції, ним було заявлено клопотання про проведення аудіофіксації судового засідання, але суддя безпідставно відмовив у задоволенні цього клопотання та проводив засідання без будь якої фіксації.
Захисник звертає увагу, що ОСОБА_1 в суді пояснив, що працівники поліції ОСОБА_1 не зупиняли, так як він не керував транспортним засобом, не пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння і жодних порушень ПДР з його боку не фіксували та протокол в його присутності не складали. В той час, коли до нього підійшли працівники поліції, він знаходився на вулиці неподалік від місця, де стояв автомобіль. запропонували надати їм свідоцтво про реєстрацію його транспортного засобу та водійське посвідчення. Впевнившись, що транспортний засіб належить саме йому, працівники поліції повернули ОСОБА_1 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а водійське посвідчення вилучили, пояснив свої дії тим, що у них є підозри щодо дійсності посвідчення.
Вказані покази підтвердив свідок перебував ОСОБА_2 та частково свідок ОСОБА_3 , яка показала, що коли вони з сином підійшли до ОСОБА_1 , то він стояв неподалік автомобілю, а працівники поліції до них під'їхали через 5-10 хвилин. Хто саме був за кермом автомобіля вона не бачила.
Допитані в судовому засіданні поліцейські ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також пояснили, що коли вони під'їхали, то ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, а двигун в автомобіля не працював.
Захисник звертає увагу, що особи, які вказані свідками в протоколі про адміністративне правопорушення, та пояснення яких додані до протоколу, а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , взагалі не були присутні на місці спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції.
Крім того, захисник звертає увагу на запис з відео реєстратору свідка ОСОБА_6 та вказує, що з вказаного відео вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 виникли неприязні стосунки з приводу того, що ОСОБА_6 вважав, що ОСОБА_1 майже його не збив коли рухався заднім ходом, і тому він деякий час їздив за ним по місту Родинське.
Крім того, з відеозапису видно, що коли автомобіль, схожий на автомобіль ОСОБА_1 , зупинився біля магазину, то ОСОБА_6 проїхав на своєму автомобілі значно дальше, а потім зупинився і після цього запис закінчується.
Цей факт спростовує покази ОСОБА_6 , що він зупинився біля автомобіля ОСОБА_7 та що він бачив хто саме керував автомобілем.
Таким чином, на думку захисника, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 взагалі не можуть бути свідками факту відмови ОСОБА_1 від проходження медогляду, а оскільки між Рибкою та свідками виникли неприязне ні відношення, свідки є зацікавленими особами у покаранні ОСОБА_1 .
Все вищевказане свідчить, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст.251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Ця норма правового акту є імперативною, не допускає жодних виключень.
Як правильно встановив суд першої інстанції, порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху і, як наслідок, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 450680 від 11.04.2020 року, поясненнями свідків, які в судовому засіданні пояснили, що впізнали громадянина ОСОБА_1 як ту особу, що керував автомобілем Ланос та відмовився проходити огляд на стан сп'яніння, письмовими пояснення свідків, що містяться в матеріалах справи, а також відеозаписом з відеореєстратора свідка ОСОБА_6 .
Згідно до протоколу ДПР18 № 450680 від 11.04.2020 року 11.04.2020 року о 17 годині 21 хвилин в м. Родинське, по вул..Пушкіна, водій ОСОБА_1 , керував ЗАЗ Lanos д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), відмовився від продуття газоаналізатора «Драгер» та від проходження в законному порядку медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні апеляційного суду переглянуто відеозапис від 11.04.2020 року з відеореєстратора свідка ОСОБА_8 з якого достеменно вбачається, що автомобіль марки ЗАЗ Lanos з державним номером НОМЕР_1 , що належить громадянину ОСОБА_1 , в період часу з 17год. 14хв. під час їзди постійно змінював траєкторію руху, що має зигзагоподібний вигляд, чим створював загрозу безпеці учасників дорожнього руху, в тому числі пішоходам.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував того факту, що автомобіль, який зафіксовано на відеозаписі, належить саме йому та пояснив суду, що в той день автомобіль мав технічні несправності з коробкою передач, саме тому транспортний засіб змінював траєкторію руху. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що він дійсно керував автомобілем, коли приїхав до магазину і стояв на вулиці зі своїм знайомим - свідком ОСОБА_9 , до нього під'їхали працівники поліції, які спочатку перевірили його документи, а потім склали протокол про адміністративне правопорушення, при цьому ОСОБА_1 наполягає, що він був у тверезому стані, йому не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння, також звернув увагу суду, що працівники поліції не зупиняли його, він знаходився на вулиці, а двигун був вимкнутий.
Крім того, ОСОБА_1 та його захисник Безрук В.Л. стверджували, що свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_8 не було у той час, коли поліцейські складали протокол, більш того вказали, що у свідка ОСОБА_8 неприязне ставлення до ОСОБА_1 , у зв'язку з чим його покази не можна брати до уваги.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили таке.
Свідок ОСОБА_8 зазначив, що у той день їхав разом зі своєї матір'ю та побачив автомобіль ЗАЗ Lanos д/н НОМЕР_1 , який рухався таким чином, що створював небезпеку для оточуючих, у зв'язку з цим він вирішив викликати поліцію, оскільки мав підозру, що водій вказаного автомобіля перебуває у нетверезому стані. Свідок пояснив, що поліція приїхала приблизно через 10 хв., у цей час водій ОСОБА_1 стояв на вулиці, неподалік від свого автомобілю. ОСОБА_8 підтвердив той факт, що в його присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, крім того стверджував, що на місці події громадянина ОСОБА_9 не було.
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що в день події спілкувався біля магазину зі своїм знайомим ОСОБА_1 , саме в цей час до останнього під'їхали працівники поліції і почали перевіряти документи. Свідок вказав, що під час спілкування з ОСОБА_1 не помітив будь-яких ознак, що свідчили про перебування особи в стані алкогольного сп'яніння. Крім того, ОСОБА_9 зазначив, що в його присутності ОСОБА_1 не керував автомобілем, поліцейські не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, а громадянина ОСОБА_8 взагалі не було на місці події.
Відповідно ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Аналізуючи вказану норму права, конкретні обставини справи, докази, що містяться в матеріалах справи, пояснення свідків, а також особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у повному обсязі підтверджена, а протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до вимог.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що покази свідка ОСОБА_8 є послідовними та відповідають його письмовим поясненням, що долучені до матеріалів справи, а також тим поясненням, які останній надавав в суді першої інстанції. Свідчення ОСОБА_8 у повному обсязі узгоджуються з іншими доказами у справі, в тому числі з поясненнями свідка ОСОБА_3 , які вона надала як в письмовому вигляді працівникам поліції, так і в суді першої інстанції.
При цьому, апеляційний суд ставить під сумнів пояснення свідка ОСОБА_9 , оскільки вони суперечать тим обставинам справи, що достеменно встановлено судом та підтверджуються доказами.
Так, свідок ОСОБА_9 не зміг відповісти на питання щодо місця розташування автомобіля поліцейських відносно автомобіля ОСОБА_1 , стверджував, що у останнього були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, хоча всі свідки наполягали на іншому, крім того, в судовому засіданні суду першої інстанції працівники поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що на робочий планшет з кол.центру поступило повідомлення про те, що по місту Родинське їздить автомобіль Део Ланос з нетверезим водієм, після цього вони приїхали на місце події, запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, однак останній відмовився. Працівники поліції також пояснювали, що візуально особа перебувала в стані сильного алкогольного сп'яніння, оскільки ледве тримався на ногах, саме з цих підстав водія було усунуто віл керування автомобілем. Також з відеозапису відеореєстратору явно вбачається неадекватний рух у автомобіля на дорозі. Більш того, свідок ОСОБА_9 перебуває у дружніх стосунках з ОСОБА_1 та може давати свідчення, що виправдовують правопорушника, з метою допомоги останньому уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.
Апеляційний суд не погоджується з доводами апеляцій стосовно того, що покази свідка ОСОБА_8 не можна брати до уваги, оскільки у останнього неприязне ставлення до ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що вказані твердження не знайшли свого підтвердження. Натомість, в судовому засіданні встановлено, що вказаний свідок раніше не був знайомий з ОСОБА_1 , і викликав поліцію лише для того, щоб забезпечити безпеку оточення.
Також апеляційна інстанція не бере до уваги доводи апеляції з приводу того факту, що ОСОБА_1 працівники поліції не зупиняли, тобто він не керував автомобілем, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Так, пункт 1 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція) визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
У пункті 2 та 3 Розділу І Інструкції вказано, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за вказане правопорушення настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналізуючи вказані норми права, апеляційний суд доходить висновку, що для складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП особа, що керує транспортним засобом повинна або перебувати в стані сп'яніння, або відмовитись від проходження огляду на відповідний стан сп'яніння.
Апеляційний суд зазначає, що у працівників поліції були всі законні підстави вважати, що громадянин ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, оскільки у останнього малися ознаки такого сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, що відповідає приписам п. 3 Розділу І Інструкції.
При цьому слід зауважити, що факт керування ОСОБА_1 автомобілем у день та час подій, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, достеменно встановлено та підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в тому числі поясненнями особисто ОСОБА_1 , який вказував, що дійсно керував автомобілем, але саме у зв'язку з технічними неполадками транспортний засіб рухався зигзагоподібно.
Таким чином, для того, щоб в діях особи вбачався склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, законодавець не встановлює вимоги до працівників поліції у виді обов'язкової зупинки автомобіля, яким керує особа, що має ознаки алкогольного сп'яніння.
Також апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що той факт, що суддя першої інстанції відмовив захиснику в задоволенні клопотання про здійснення фіксування процесу, не може бути визнано підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки чинний КУпАП не передбачає обов'язкової аудіофіксації процесу, крім того, під час апеляційного перегляду справи стосовно ОСОБА_1 , суд здійснював повне аудіофіксування судового засідання, в якому вислухано особу, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , та його захисника, повторно допитано свідків, вивчено письмові докази, переглянуто відеозапис з відеореєстратору свідка ОСОБА_8 , тобто у повній мірі поновлені права ОСОБА_1 на гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що істотних порушень законодавства, що тягнуть беззаперечне скасування постанови суду першої інстанції, не встановлено, тому постанову необхідно залишити без змін як законну та обґрунтовану, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу захисника Безрука В.Л., який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 травня 2020 року без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя