ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
18 червня 2020 року м. Київ№ 640/11170/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доКиївської міської ради
про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
присутні у судовому засіданні:представник відповідача - Покровський Д.С., позивач - відсутній,
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ) (далі - позивач або ОСОБА_1 ) подав на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов до Київської міської ради (адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, ідентифікаційний код - 22883141) (надалі - відповідач або КМР або Київрада), у якому просить суд:
- скасувати рішення Київської міської ради ІV сесії VІІІ скликання від 01.06.2017 "Про перейменування проспекту Генерала Ватутіна у м. Києві на проспект Р. Шухевича";
- зобов'язати Державу, її виконавчі органи, та будь-яку владу України, не знищувати в Україні: історію України; культурну спадщину України; пам'ять народу України; пам'ять ВВВ; пам'ятки воїнам ВВВ; обеліски; вічні вогні; меморіали; історію людства; будь-які пам'ятники; будь-яку пам'ять, будь-що, що несе інформацію про життя України за будь-який період часу.;
- зобов'язати Державу - Верховну Раду України прийняти Закон "Про знесення будь-якого пам'ятника в Україні, тільки у відповідності до Закону, або рішення суду";
- зобов'язати Державу - Верховну Раду України, прийняти спеціальний Закон "Закон пам'яті";
- повернути на вимогу Народу України назву проспекту Генерала Ватутіна в м. Києві, на підставі офіційних підписів - документу-вимоги.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2019 відкрито провадження у адміністративній справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження у підготовчому провадженні на 29 серпня 2019 року.
23.08.2019 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання представника відповідача б/н про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про оскарження рішення Київської міської ради ІV сесії VІІІ скликання від 01.06.2017 "Про перейменування проспекту Генерала Ватутіна у м. Києві на проспект Р. Шухевича" лише 21.06.2019, тобто після спливу 2 років оскаржуваного рішення, що вказує на пропуск позивачем звернення до суду.
Зазначено, що ОСОБА_1 був обізнаний про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича ще у березні 2018 року, про що свідчить надана відповідь на звернення позивача від 14.03.2018 № 059/-ОП/Р-631/11.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2019 зупинено провадження у справі № 640/11170/19 до набрання законної сили рішенням у справі № 826/11910/16 за позовом Громадської організації "Єврейська правозахисна група" та Громадської організації "Антифашистська правозахисна ліга" до Київської міської ради, про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити дії.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2020 у справі № 826/11910/16 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2019 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову громадської організації "Єврейська правозахисна група" та громадської організації "Антифашистська правозахисна ліга" до Київської міської ради відмовлено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2020 поновлено провадження у адміністративній справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні 21 квітня 2020 року об 11:00 год.
21.04.2020 судове засідання відкладено на 18.06.2020.
18.06.2020 позивач у судове засідання не з'явився, представник відповідача був присутній.
Про дату, час та місце проведення судового засідання 18.06.2020 позивача належним чином повідомлено 19.05.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105105105122. Повідомлення про причини неявки відповідача до суду не надходило. Заява позивача про розгляд справи за його присутності у матеріалах справи відсутня.
За таких обставин, у суду відсутні підстави для відкладення підготовчого засідання в порядку п. 1 ч. 2 ст. 180 та п. 1-2 ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до приписів п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У судовому засіданні 18.06.2020 судом розглянуто питання дотримання позивачем строку на звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення Київської міської ради ІV сесії VІІІ скликання від 01.06.2017 "Про перейменування проспекту Генерала Ватутіна у м. Києві на проспект Р. Шухевича" опубліковано на ресурсі «Офіційний портал Києва» 01.06.2017.
Офіційне опублікування рішення здійснено у Газеті Київської міської ради «Хрещатик» 07.06.2017.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 16.02.2018 (вх. ОП/Р-631/11 від 16.02.2018) звертався до Київської міської державної адміністрації з вимогою «Про заборону знищення культурної спадщини України на законодавчому національному державному рівні на віки».
У відповідь на вимогу ОСОБА_1 від 16.02.2018 Департаментом культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направлено листа від 14.03.2018 № 059/-ОП/Р-631/11 з зазначенням обставин перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича відповідно до п. 4 ст. 5 Закону України "Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті".
З наведеного вбачається, що позивач був обізнаний про перейменування проспекту та про можливе порушення своїх прав, свобод та інтересів принаймні з 14.03.2018, разом з тим, з відповідним позовом звернувся лише 21.06.2019, тобто з порушенням строку, передбаченого ст. 122 КАС України.
28.08.2019 позивачем подано «Позовну вимогу-пропозицію» на відзив відповідача від 20.08.2019, клопотання відповідача від 21.08.2019 у якій заявлено вимогу відновити будь-який пропущений строк звернення до суду та забезпечити справедливий суд в розумінні строки позачергово; відновити будь-який пропущений строк, як конституційну гарантію права.
Суд відмічає, що жодних пояснень з приводу порушення строку зазначена вимога-пропозиція не містить.
Як вже зазначалось, відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Крім того, суд вважає за необхідне також зазначити, що при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини (що в силу приписів ч.ч. 1, 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судом як джерело права).
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Проаналізувавши зміст позовної заяви та клопотання відповідача, суд прийшов до висновку про відсутність поважних причин для пропуску позивачем строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 123 КАС України встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, якщо суд після відкриття провадження в адміністративній справі встановить факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду і підстави, зазначені позивачем у заяві про поновлення такого строку, будуть визнані судом неповажними.
Таким чином, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України та відповідно до вимог ч. 3 ст. 123 КАС України.
Керуючись ст. 122, ч. 3 ст. 123, п. 8 ч. 1 ст. 240, ст.ст. 243, 248 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва
1. Клопотання б/н від 13.08.2019 представника Київської міської ради Покровського Д.С. задовольнити.
2. Позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені ст.ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено 18.06.2020.
Суддя К.С. Пащенко