ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 червня 2020 року м. Київ № 640/23132/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські новітні технології»
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації
про визнання протиправними та скасування рішень,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські новітні технології» (далі також - позивач) з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (далі також - відповідач, НКРЗІ) про визнання протиправними та скасування рішень.
Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що відповідачем передчасно прийняті оспорювані рішення, оскільки було подано касаційну скаргу на рішення про анулювання ліцензії, та дію такого рішення було призупинено.
Ухвалою суду від 26.11.2019 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані рішення прийняті ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вказує, що строки прийняття рішень було дотримано, оскільки рішення про анулювання ліцензії набрало законної сили після апеляційного провадження.
Відповідно до ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації №82 від 19.02.2019 «Про анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України № 5241, виданої ТОВ «Українські новітні технології»» позивачу анульовано ліцензію від 01.11.2006 №5241 на користування радіочастотним ресурсом України для широкосмугового радіодоступу стандарту IEEE 802.16 (радіозв'язку у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації) на території України (27 регіонів).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2019 у справі № 640/3535/19 визнано протиправним та скасовано рішення НКРЗІ № 82 від 19.02.2019 «Про анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України № 5241, виданої ТОВ «Українські новітні технології»».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 № 640/3535/19 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2019 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Рішенням НКРЗІ № 526 від 12.11.2019 «Про анулювання дозволів на експлуатацію РЕЗ, виданих ТОВ «Українські новітні технології»» Позивачу анульовано дозволи, видані на експлуатацію РЕЗ у зв'язку з анулюванням ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України № 5241 від 01.11.2006.
Рішенням НКРЗІ № 529 від 12.11.2019 «Про видачу ліцензії на користування радіочастотним ресурсом на конкурсних або тендерних засадах» ліцензію на користування радіочастотним ресурсом на території України, 27 регіонів (смуги радіочастот 3400…3600 МГц) вирішено видати на конкурсних або тендерних засадах відповідно до Закону України «Про радіочастотний ресурс України» та інших нормативно-правових актів.
Вважаючи вищевказані рішення НКРЗІ від 12.11.2019 протиправними, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правову основу користування радіочастотним ресурсом України визначає Закон України «Про радіочастотний ресурс України» № 1770-ІІІ (далі за текстом Закон), який визначає повноваження держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом України, права, обов'язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання в цій сфері, та фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України.
Відповідно до статті 45 Закону №1770-ІІІ анулювання дозволу на експлуатацію здійснюється Українським державним центром радіочастот (далі - УДЦР) самостійно або за рішенням національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Підставами для прийняття національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, рішення про анулювання дозволу на експлуатацію є:
1) анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;
2) анулювання ліцензії на мовлення або відповідного подання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо багатоканальних телесистем, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України;
3) акт про невиконання користувачем радіочастотного ресурсу України законних вимог національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, або приписів та розпоряджень уповноважених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, посадових осіб;
4) акт про повторну відмову користувача радіочастотного ресурсу в допуску представників національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, для проведення перевірки, а також про вчинення інших перешкод, які не дозволяють здійснювати перевірку в повному обсязі;
5) акт про те, що користувач з власної вини не розпочав експлуатацію радіоелектронного засобу у визначені дозволом терміни;
6) невикористання радіоелектронного засобу більше одного року;
7) виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих користувачем радіочастотного ресурсу України для отримання дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою.
УДЦР приймає рішення про анулювання дозволу на експлуатацію на підставі:
1) заяви користувача радіочастотного ресурсу України про анулювання дозволу;
2) скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання - користувача радіочастотного ресурсу України;
3) нотаріально засвідченої копії свідоцтва про смерть фізичної особи - користувача радіочастотного ресурсу України.
Відповідно до імперативних приписів частини четвертої статті 45 Закону, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, або УДЦР має прийняти рішення про анулювання дозволу на експлуатацію протягом 20 робочих днів від дати прийняття рішення про анулювання ліцензії, складення акта про порушення, надходження заяви, копії свідоцтва про смерть, довідки про скасування державної реєстрації, встановлення інших підстав для анулювання дозволу, передбачених цим Законом. Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, передається до УДЦР та вручається або надсилається рекомендованим листом користувачу радіочастотного ресурсу України із зазначенням підстав анулювання дозволу не пізніше трьох робочих днів від дати прийняття рішення.
У разі виникнення підстав для анулювання дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів мовлення національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, звертається до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за погодженням рішення про анулювання відповідного дозволу. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення повинна прийняти відповідне рішення протягом місяця. У разі відмови в погодженні або недотримання зазначеного терміну дозвіл може бути анульований за рішенням суду.
Відповідно до матеріалів справи, позивачу було анульовано дозвіл на експлуатацію у зв'язку з анулюванням ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України.
Як вбачається з позовної заяви, позивач посилається на передчасне анулювання дозволу на експлуатацію, оскільки позивачем було подано касаційну скаргу у справі № 640/3535/19.
Позивач вважає, що оскільки судовий розгляд не є завершеним, то відповідачем протиправно передчасно винесено оскаржувані рішення.
Водночас, суд не може погодитися з твердженням позивача з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено зокрема обов'язковість судового рішення. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно частини першої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Відповідно частини другої статті 13 вказаного Закону судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Відповідно частини четвертої до статті 13 даного Закону невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Відповідно частини сьомої статті 13 вказаного Закону судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Відповідно до частини сьомої статті 38 Закону, рішення про анулювання ліцензії, крім випадків, передбачених пунктами 7 і 8 частини першої цієї статті, набирає чинності через десять днів від дня його прийняття. Якщо ліцензіат протягом цього часу оскаржує дане рішення в судовому порядку, дія цього рішення призупиняється до завершення судового розгляду.
Таким чином, оскільки ані Закон України «Про судоустрій і статус суддів», ані Кодекс адміністративного судочинства (далі - КАСУ), ні Закон не визначають момент завершення судового розгляду у разі, коли рішення про анулювання ліцензії ліцензіат оскаржує в судовому порядку, то таким моментом є дата набрання судовим рішенням законної сили, оскільки з цієї дати воно є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
З урахуванням викладеного, датою завершення судового розгляду у справі № 640/3535/19 за позовом TOB «Українські новітні технології» до НКРЗІ про визнання протиправним та скасування рішення НКРЗІ №82 від 19.02.2019 є згідно статті 325 КАС України 16.10.2019, тобто дата прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом постанови від 16.10.2019, якою апеляційну скаргу НКРЗІ на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2019 у справі № 640/3535/19 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, постановлено нове рішення, яким у позові TOB «Українські новітні технології» відмовлено повністю.
До того ж, судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 26.02.2020 відмовлено у задоволенні клопотанні клопотання позивача про зупинення дії постанови Шостого апеляційного суду від 16.10.2019 у справі №640/3535/19.
Таким чином, помилковим є твердження позивача, що дію рішення про анулювання ліцензії було призупинено з моменту відкриття касаційного провадження.
Отже, з 16.10.2019 позивач не володіє ліцензією та не має права на користування радіочастотним ресурсом в смугах радіочастот, що вказані в ліцензії, тому рішенням №529 відповідачем не порушено права та законні інтереси позивача.
Відповідно до імперативних приписів частини другої статті 45 Закону підставами для прийняття національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, рішення про анулювання дозволу на експлуатацію є, зокрема, анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України.
Відповідно до імперативних приписів частини четвертої статті 45 Закону національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, або УДЦР має прийняти рішення про анулювання дозволу на експлуатацію протягом 20 робочих днів від дати прийняття рішення про анулювання ліцензії, складення акта про порушення, надходження заяви, копії свідоцтва про смерть, довідки про скасування державної реєстрації, встановлення інших підстав для анулювання дозволу, передбачених цим Законом. Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, передається до УДЦР та вручається або надсилається рекомендованим листом користувачу радіочастотного ресурсу України із зазначенням підстав анулювання дозволу не пізніше трьох робочих днів від дати прийняття рішення.
Отже, із закону вбачається протягом якого періоду НКРЗІ має прийняти рішення про анулювання дозволу на експлуатацію.
Таким чином, НКРЗІ в межах повноважень та у строк, визначений Законом, прийняла 12.11.2019 рішення №526, тобто в межах 20 робочих днів від дати прийняття (набрання чинності 16.10.2019) рішення №82 про анулювання ліцензії.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідачем правомірно та в межах повноважень прийняті рішення №529 та №526 від 12.11.2019 року.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські новітні технології» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації про визнання протиправними та скасування рішень відмовити повністю.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські новітні технології» (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 5/1, літ.А, код ЄДРПОУ 30753866)
Відповідач: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, код ЄДРПОУ 37994258)
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.В. Смолій