Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/518/20
Провадження №: 2/332/646/20
22 червня 2020 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Яцуна О.С., за участю секретаря Коваль В.А., розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 06.07.2012 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У зв'язку із порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 10.01.2020 має заборгованість перед АТ КБ «Приватбанк» у розмірі 38188,40 грн., яку позивач АТ КБ «Приватбанк» просить стягнути з відповідача на їх користь, а також судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 2102,00 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи, однак до судового засідання повторно не з'явилася, причину своєї неявки суду не повідомила, відзиву не подала, а тому суд прийшов до переконання про можливість розгляду справи за її відсутності.
На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Судом встановлено, що відповідно до анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 06.07.2012, ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Позивачем надано розрахунок заборгованості, в якому зазначено, що станом на 10.01.2020 заборгованість відповідача становить 38188,40 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 24173,49 грн., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України - 5672,76 грн., заборгованість за пенею - 6047,46 грн., штраф (фіксована складова) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 1794,69 грн.
Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч.1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У даному випадку умови договору приєднання розроблені позивачем, АТ КБ «Приватбанк», тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Як доказ укладення договору з відповідачем банк надав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, витяг з Тарифів та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку.
Правовим висновком Великої Палати Верховного Суду (постанова Палати від 03.07.2019, справа №342/180/17, провадження № 14-131цс19) визначено, що роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 06.07.2012 не містить даних щодо домовленості сторін договору про сплату конкретних відсотків за користування кредитними коштами, сплати пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту.
Також, матеріали справи не містять доказів про те, що Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, які містяться в матеріалах справи, визнавались відповідачем як беззаперечні умови кредитного договору, більш того зазначені документи не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 06.07.2012 шляхом підписання анкети-заяви.
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Беручи до уваги вищевказаний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, слід дійди до висновку про те, що відповідач фактично отримала та використовувала кошти надані банком на кредитну картку, але не повернула їх, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача фактично отриманої суми кредитних коштів, яка на час розгляду справи не повернута відповідачем.
Крім цього, підписана сторонами анкета-заява від 06.07.2012 не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому суд приходить до переконання, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит у сумі 5672,76 грн., в порядку ч.2 ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідачем у справі не спростовано доводів позивача щодо отримання, використання, в тому числі і погашення кредитних коштів.
Таким чином, наявні правові підстави для стягнення з відповідача суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 24173,49 грн. та заборгованості за відсотками нарахованими в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України в розмірі 5672,76 грн., що разом складає 29846,25 грн.
У задоволені решти позовних вимог слід відмовити у зв'язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов'язку відповідача по їх сплаті позивачу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача АТ КБ «Приватбанк» витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1642,82 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265,280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ «Приватбанк» (місцезнаходження: м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570, рах.№ НОМЕР_2 ) заборгованість у розмірі 29846,25 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ «Приватбанк» (місцезнаходження: м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570, рах.№ НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1642,82 грн.
В іншій частині позову Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: О.С. Яцун