Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/324/20
Провадження №: 1-кп/332/168/20
22 червня 2020 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1, 2 ст. 307 КК України,
В проваджені суду перебуває вказане вище кримінальне провадження.
Прокурором було заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченої під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор посилається на обґрунтованість пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, які кваліфікуються як тяжкі злочини. Також прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченої переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Прокурор зазначає, що менш суворі запобіжні заходи не є достатніми для запобігання зазначеним ризикам.
Сторона захисту про продовження строку тримання обвинуваченої під вартою заперечувала, мотивуючи тим, що ризики, на які посилається прокурор не є такими об'єктивними. ОСОБА_5 більше п'яти місяців перебуває під вартою, активно сприяла розкриттю цього злочину і співпрацювала із правоохоронним органом. На теперішній час всі особи допитані, крім понятих, всі докази судом досліджено. Наміру переховуватись обвинувачена не має. З урахуванням викладеного, захисник просив змінити обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.
Обвинувачена підтримала думку свого захисника.
Вислухавши думки учасників процесу, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Положеннями ч. 1 ст. 183 та ч. 4 ст. 199 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Суд повинен розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали.
Під час перебування справи в проваджені суду, за клопотанням прокурора двічі строк тримання обвинуваченої продовжувався. Так, ухвалою суду від 29.04.2020 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраний обвинуваченій ОСОБА_5 , було продовжено на 60 днів, до 28.06.2020.
Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначених прокурором в обвинувальному акті кримінальних правопорушеннях за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом.
На теперішній час судом проведено допит обвинуваченої, свідка сторони захисту - ОСОБА_6 , досліджено письмові докази та відтворено відеозаписи окремих слідчих дій. По справі оголошувались перерви для виклику та допиту свідків сторони обвинувачення, які, за повідомленням прокурора, відмовляються прибути до суду у зв'язку із запровадженням карантину через коронавірус COVID-19.
Ухвалою суду від 17.06.2020 стороні обвинувачення в особі групи прокурорів в цьому кримінальному провадженні було встановлено строк для подання доказів, а саме - забезпечення присутності свідків обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 для їх допиту судом.
Однак, до судового засідання 22.06.2020 явка вказаних свідків прокурором забезпечена не була.
Допитаний судом за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_6 пояснив, що він є працівником правоохоронного органу, брав участь у слідчих діях у цьому кримінальному проваджені щодо ОСОБА_5 . Остання погодилась співпрацювати із поліцією щодо розкриття додаткової інформації, пов'язаної із збутом наркотичних засобів, зокрема - щодо оптових продавців наркотиків. На підставі інформації, повідомленої ОСОБА_5 до ЄРДР були внесені відомості про кримінальне правопорушення, тому перебування ОСОБА_5 на волі, на думку свідка, забезпечить оперативне та якісне розкриття інших злочинів.
Суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, які відносяться до категорії тяжких злочинів відповідно до вимог ст. 12 КК України.
З урахуванням інформації, повідомленої свідком ОСОБА_6 щодо співпраці ОСОБА_5 із правоохоронними органами, розкриття неюданих щодо оптових продавців наркотиків та поведінки обвинуваченої під час розгляду справи в суді, часткове визнання вини у вчинені кримінальних правопорушень, критичне відношення до скоєного, суд дійшов висновку про недоведеність прокурором існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Така співпраця із правоохоронними органами у сукупності із наявністю міцних соціальних зв'язків, а саме - наявність зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання, двох неповнолітніх дітей та матері похилого віку, спростовують доводи прокурора щодо наявності ризику переховування обвинуваченої від суду.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, на наявність якого посилається прокурор, також не знайшов свого відображення під час судового розгляду, оскільки судом досліджено усі докази, надані сторонами кримінального провадження, крім допиту свідків, явка яких до суду не забезпечується саме прокурором.
Крім того, сторони кримінального провадження заявили про намір укладення угоди про визнання винуватості у цій справі.
Наявність лише ризику незаконного впливу обвинуваченої на свідків, не може бути підставою для продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою, тобто застосування виняткового запобіжного заходу.
З цього приводу суд також зауважує на процесуальну поведінку сторони обвинувачення в частині незабезпечення явки свідків протягом тривалого часу.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про можливість зміни запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченої у вигляді тримання під вартою, шляхом обрання більш м'якого запобіжного заходу, а саме - у вигляді домашнього арешту, що, на думку суду, буде достатнім й необхідним заходом забезпечення судового розгляду на цій стадії кримінального провадження для забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, запобіганню ризику незаконного впливу на свідків. Таким чином, клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, яке підтримала обвинувачена, підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 181 КПК України - домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. Разом з тим обвинуваченій підлягають роз'ясненню її обов'язки не залишати житло в нічний час доби, а також прибувати до суду за першою вимогою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд
У задоволені клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченої під вартою - відмовити.
Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу - задовольнити.
Змінити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 строком на два місяці, а саме - до 22.08.2020 включно з покладанням обов'язків:
- заборонити ОСОБА_5 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 з 22.00 год. до 06.00 год. наступного дня.
- прибувати до суду за першою вимогою.
У разі невиконання покладених обов'язків, до обвинуваченої може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Звільнити ОСОБА_5 з-під варти в залі суду.
Контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченою покласти на орган національної поліції за місцем її проживання.
Працівники органу національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченої, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений і проголошений учасникам судового провадження в залі судових засідань 22.06.2020.
Суддя ОСОБА_1