ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
18 червня 2020 року м. Київ №640/12795/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Костенко Д.А., ознайомившись з позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги від 10.05.2019 №Ф-14532-17У,
Позовна заява не відповідає вимогам ч. 6 ст. 161 КАС України, оскільки позивачем не додано заяву про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.
Позовні вимоги стосуються визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.05.2019 №Ф-14532-17У на суму 21030,90 грн., винесеної відповідно до ст. 25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI).
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 3 цієї статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Абзацом 10 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI встановлено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 08.09.2019 у справі №480/106/19 при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону №2464-VI, строк звернення до адміністративного суду визначений приписами п.56.18 ст. 56, ст. 102 ПК України не застосовується, на що також вказував Верховний Суд в постановах від 31.01.2019 у справі №802/983/18-а, від 17.07.2019 у справі №0740/1050/18.
При цьому Верховним Судом зауважено, що правове регулювання, наведене у абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику ЄСВ.
Позовні вимоги стосуються оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-14532-17У, винесеної 10.05.2019р. Водночас у позовній заяві ОСОБА_1 зазначено, що про оскаржувану вимогу їй стало відомо лише у червні 2020 після звернення до податкового органу для отримання даних щодо трудового стажу. Однак доказів на підтвердження зазначеної обставини до суду не надано. При цьому суд наголошує, що додана до позовної заяви копія "роздруківки скріншоту щодо отримання з виконавчої служби постанови та вимоги" є копією неналежної якості, з якої неможливо встановити будь-які фактичні дані.
З цим позовом згідно з відміткою на поштовому конверті у справі позивач звернувся 09.06.2020р., з чого вбачається пропуск позивачем встановленого абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI десятиденного строку на звернення до суду. Заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку позивачем до позовної заяви не додано.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Керуючись ч.ч. 1, 2 ст. 169, п. 3 Прикінцевих положень КАС України, суддя
1. Залишити без руху позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку для звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску або доказів на підтвердження дотримання такого строку.
3. Звернути увагу позивача, що строк, який встановлює суд у цій ухвалі, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Попередити, що якщо позивач не усуне недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява буде повернена йому. Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Суддя Д.А. Костенко