18 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/12006/19
категорія 111060000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шуляк Л.А.,
секретар судового засідання Скорик С.В.,
за участю: представника позивача - Бугайчука М.В.,
представника відповідача - Савицької І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС в Житомирській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2019р. №Ф-222680-54.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що дана вимога була винесена в період адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, тому сума податкових зобов'язань на момент винесення оскаржуваної вимоги не була узгодженою.
Ухвалою суду від 06.12.2019 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
26.12.2019 відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому він заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що оспорювана вимога винесена правомірно, оскільки на кінець звітного періоду у позивача був наявний борг зі сплати єдиного внеску (а.с.154-157).
28.12.2019 позивачем подано відповідь на відзив (а.с.166-169).
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала та просила відмовити у їх задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, на підставі наказу № 1391 від 25 липня 2019 року Головного управління ДФС у Житомирській області з 08 серпня 2019 року була проведена документальна планова виїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 тривалістю 10 робочих днів (з 08.08.2019 по 21.08.2019) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.02.2017 року по 31.12.2018 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.02.2017 по 31.12.2018 р., за результатами якої складено акт № 605/06-30-13-04/ 2760623781 від 29.08.2019р. (а.с.14-71).
На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 29.08.2019 року, Головним управлінням ДПС у Житомирській області 27 вересня 2019 року винесено податкові повідомлення-рішення: № 0001993304, № 0002003304, № 0002013304, № 0002023304, № 0002033304, № 0002043304, № 0002083304, рішення № 0002053304, вимога про сплату боргу № 0002063304, рішення № 0002073304 (а.с.118,170).
11.10.2019 року позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся із скаргою до Державної фіскальної служби України та просив скасувати вищезазначені податкові повідомлення- рішення та рішення (а.с.120-136).
Згідно рішення Державної податкової служби України від 13.11.2019 року за вих. №9332/6/93-00-08-06-01 скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення (а.с. 139-141).
21 листопада 2019 року позивач отримав від відповідача вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2019р. №Ф-222680-54 в якій зазначено, що: "станом на 31 жовтня 2019 року існує заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені за ОСОБА_1 і становить - 108 148,91 грн." (а.с.138).
Вважаючи, що дана вимога винесена протиправно, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Пунктом 2 статті 1 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст.25 Закону № 2464-VIу разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Пунктом 1 Розділу 1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 (далі - Інструкція № 449), визначено, що дана Інструкція визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.
У відповідності до вимог пункту 4 Розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника фізичної особи).
Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.
При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога).
В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження.
Абзацами 2 та 6 частини 5 Розділу VI Інструкції № 449 передбачено, що у разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).
Відповідно до частини 6 Розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки).
Абзацом 6 пункту 2 розділу 1 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422 (далі - Порядок №422) встановлено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Згідно з пунктом 1 глави 4 Розділу V Порядку №422 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.
У відповідності з вимогами пункту 1 глави 4 Розділу V Порядку № 422 відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Такими матеріалами є:
скарга (заява) платника податків;
рішення про результати розгляду скарги (заяви);
ухвала суду про відкриття провадження;
рішення суду, прийняте по суті.
На підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Оскаржується в адміністративному порядку»).
У разі внесення вказаної інформації:
до настання граничного строку сплати/зменшення відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участі у розрахунках;
після настання граничного строку сплати/зменшення ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум у зв'язку із запізненням надходження скарги;
Тобто, після подання платником податку скарги на податкові-повідомлення рішення, рішення чи вимогу, вона реєструється у ІКП такого платника податку, а донараховані згідно вказаних рішень суми зобов'язань набувають статусу неузгоджених до закінчення процедури адміністративного оскарження. Тоді як, підставою для направлення платникові вимоги про наявність боргу (недоїмки) є наявність у платника узгоджених грошових зобов'язань з єдиного внеску, не сплачених до бюджету у встановлений законом строк.
Формування та направлення платнику податків нової вимоги про сплату боргу, під час процедури оскарження ним попередньої вимоги, чинним законодавством не передбачено.
Як зазначалось, оспорювану вимогу було винесено 11.11.2019, тоді як рішення за результатами розгляду скарги у процедурі адміністративного оскарження прийнято лише 13.11.2019.
Судом встановлено, що до складу суми заборгованості з єдиного внеску у сумі 108 148,91 грн, визначеної вимогою №Ф-222680-54, увійшла заборгованість, яка була визначена у вимозі від 27.09.2019 року №0002063304 в сумі 93 403,48 грн., і станом на дату винесення другої вимоги вона була неузгодженою через процедуру адміністративного оскарження.
Отже, відповідач не мав права формувати позивачу нову вимогу №Ф-222680-54 від 11.11.2019 року про сплату недоїмки, оскільки визначені у ній зобов'язання не набули статусу узгоджених.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено процедуру формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2019 року №Ф-222680-54, а тому дана вимога є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеній нормі відповідачем не доведено правомірність свого рішення.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється судом відповідно до вимог статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,-
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Житомирській області від 11.11.2019 №Ф-222680-54.
Стягнути з Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Ю.Тютюнника, 7, м. Житомир,10003. РНОКПП / ЄДРПОУ: 43142501) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП / ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) 1081 (тисяча вісімдесят одну) грн 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.А.Шуляк
Повне судове рішення складене 22 червня 2020 року