проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"22" червня 2020 р. Справа № 917/462/20
Суддя - доповідач Білецька А.М.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області, м. Полтава (вх. № 1512 П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.05.2020 (повний текст складено 25.05.2020, суддя Тимощенко О.М.) у справі № 917/492/20
за позовом Полтавського обласного центру зайнятості в особі Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості, м. Полтава
до Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області, м. Полтава
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна фіскальна служба, м. Київ
про стягнення 85 708,75 грн.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.05.2020 у справі № 917/492/20 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області на користь Полтавського обласного центру зайнятості суму виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 85 708,75 грн., а також судовий збір в сумі 2102,00 грн.
Відповідач, не погоджуючись із вказаним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 25.05.2020 у справі № 917/492/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
При дослідженні матеріалів апеляційної скарги судом встановлено, що подана відповідачем апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України,
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Згідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду апеляційних скарг на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Так, предметом судового розгляду справи № 905/492/20 є майнова вимога Полтавського обласного центру зайнятості в особі Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області про стягнення 85 708,75 грн. заборгованості, в зв'язку з чим судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.05.2020 у справі № 917/492/20 має бути сплачений в сумі 3153,00 грн., виходячи зі ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Проте, апелянтом в порушення п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Разом з цим, в апеляційній скарзі відповідач просить відстрочити сплату судового збору за подання цієї апеляційної скарги до прийняття рішення по справі з посиланням на те, що Головне управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області перебуває у процесі припинення, відсутнє фінансування видатків, спрямованих на фінансування витрат зі сплати судового збору (у виписці з рахунку відсутній код бюджетної класифікації 2800, кошти з якого спрямовуються на сплату судового збору, копія якої додається апелянтом).
Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів відхиляє його з огляду на наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк лише за наявності викладених вище умов.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Отже наведеними правовими нормами Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк.
Водночас слід зазначити, що цією статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, із апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Визначений частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких допускається відстрочення сплати судового збору заявнику при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених частиною 1 статті 8 цього Закону; при цьому, зазначених заявником апеляційної скарги підстав для відстрочення сплати судового збору дана норма Закону України "Про судовий збір" не містить.
Оцінивши доводи, наведені апелянтом на обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії. Суд також враховує, що доказів на підтвердження скрутного майнового стану скаржником не надано.
Таким чином, положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливості звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав викладених в клопотанні поданому заявником апеляційної скарги.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення від такої сплати.
Враховуючи даний принцип, а також положення Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні щодо відстрочення сплати судового збору.
Крім того, скаржник не довів суду апеляційної інстанції той факт, що він належить до кола суб'єктів, на яких розповсюджується дія статті 8 Закону України "Про судовий збір" щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Таким чином, у зв'язку з відсутності підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, скаржнику необхідно усунути недоліки апеляційної скарги та надати суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (3153,00 грн.).
Підсумовуючи все вищенаведене, в задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.05.2020 у справі № 917/492/20 з викладених скаржником мотивів слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства та підлягає залишенню без руху на підставі статті 174, частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги, відповідачу належить у строк, визначений цією ухвалою, надати докази сплати судового збору у встановленому відповідним законодавством порядку та розмірі 3153,00 грн.
Керуючись статтями 174, 234, пунктами 2, 3 частини третьої статті 258, статтями 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач Східного апеляційного господарського суду, -
1. Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області, м. Полтава про відстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.05.2020 у справі № 917/492/20.
2. Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області, м. Полтава на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.05.2020 у справі № 917/492/20 залишити без руху.
3. Протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали відповідачу усунути недоліки, а саме подати до Східного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
4. Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач А.М. Білецька