Постанова
17 червня 2020 року
м. Київ
справа № 542/1814/17
провадження № 51-744 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
у режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року щодо ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017170270000445, за обвинуваченням
ОСОБА_6 ,громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Коновалівка, Машівського району, Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 25 червня 2018 року ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 286 КК з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 визначено рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року вирок Новосанжарського районного суду Полтавської області від 25 червня 2018 року щодо ОСОБА_6 залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винним і засуджено за те, що він 12 серпня 2017 року близько 21 год, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 , порушуючи вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху, не переконався в безпечності виконуваного ним маневру, змінив напрямок свого руху, виїхавши при цьому на зустрічну смугу для руху та допустив зіткнення зі скутером «Viper R3», внаслідок чого водію скутера ОСОБА_8 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Захисник вважає, що суд першої та апеляційної інстанцій, призначаючи засудженому ОСОБА_6 покарання безпідставно послались на обставину, яка обтяжує покарання, а саме вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, оскільки, на його думку, у матеріалах кримінального провадження відсутні належні докази перебування засудженого у стані алкогольного сп'яніння. Вказана обставина позбавила засудженого ОСОБА_6 підстав застосувати до нього закон про амністію.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 вважав касаційну скаргу захисника необґрунтованою та просив відмовити у її задоволенні.
Засуджений ОСОБА_6 підтримав подану його захисником касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За приписами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як передбачено ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
За матеріалами кримінального провадження встановлено, що постановою Верховного Суду від 26 вересня 2019 року скасовано ухвалу Полтавського апеляційного суду від 4 грудня 2018 року щодо ОСОБА_6 , якою виключено з вироку Новосанжарського районного суду Полтавської області від 25 червня 2018 року щодо ОСОБА_6 обставину, яка обтяжує покарання згідно ст. 67 КК - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та на підставі п. ґ ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнено ОСОБА_6 від відбування показання у виді позбавлення волі, призначеного вказаним вироком.
Доводи захисника щодо фактичних обставин справи, що медичний висновок № 20 від 13 серпня 2017 року щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння не підтверджує перебування засудженого у стані алкогольного сп'яніння є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.
Пунктом 8 розділу І та п. 99 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 9 листопада 2015 року № 1452/735, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, передбачено, що у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів Верховного Суду, що зазначеними вимогами передбачено забезпечення доставки осіб до закладу охорони здоров'я для проведення огляду на стан сп'яніння не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, а не двох годин з моменту вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
За матеріалами кримінального провадження встановлено, що засуджений ОСОБА_6 зник з місця ДТП, а його особу було встановлено та виявлено о 1 год 13 серпня 2017 року, тобто через 4 години після ДТП, тому саме цей час необхідно вважати моментом виявлення підстав для проведення огляду на стан сп'яніння.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що твердження засудженого, що він вживав спиртні напої після ДТП вже вдома свідчать про бажання останнього уникнути більш тяжкого покарання.
З огляду на наведене та з урахуванням мети покарання, колегія суддів Верховного Суду вважає, що призначене ОСОБА_6 покарання є справедливим і відповідає вимогам ст. 65 КК.
Апеляційний суд, переглянувши кримінальне провадження в межах, визначених ст. 404 КПК, у порядку, встановленому ст. 405 КПК, ретельно перевірив усі доводи, наведені в апеляційних скаргах прокурора та потерпілого, визнав їх безпідставними, навівши в ухвалі відповідні мотиви та обґрунтовано погодився з висновком суду першої інстанції про встановлення стану алкогольного сп'яніння засудженого ОСОБА_6 при кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК, залишивши вирок суду першої інстанції без змін.
Ухвала апеляційного суду є вмотивованою та обґрунтованою і за змістом відповідає вимогам статей 370, 419 КПК, у ній наведено мотиви, з яких виходив суд, та положення закону, якими він керувався при постановленні рішення.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставами для скасування оскаржуваної ухвали, про що йдеться у касаційній скарзі захисника, не встановлено.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3