Ухвала
18 червня 2020року
м. Київ
справа № 756/11844/14-к
провадження № 51-2824ск20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 травня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,
встановив:
Як убачається із змісту касаційної скарги, засуджений порушує питання про перегляд указаного судового рішення у касаційному порядку.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог пунктів 1, 4, 5 ч. 2 та частини 5 цієї статті.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначається найменування суду касаційної інстанції.
Однак, засуджений ОСОБА_4 , направляючи до суду свою касаційну скаргу, вказав, що скарга подається до Верховного Суду України, що не відповідає приписам п. 21 ч. 1 ст. 3 КПК (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147 - VIII), згідно з якою судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга має містити обґрунтування заявлених скаржником вимог, із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Однак, всупереч наведеним положенням процесуального закону, у поданій скарзі засуджений ОСОБА_4 не зазначає, яких саме порушень допустився суд апеляційної інстанцій та не конкретизує, у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановленого судом судового рішення, і чому ці порушення слід відносити до підстав для зміни чи скасування касаційним судом ухвали апеляційного суду, згідно з ч. 1 ст. 438 КПК та з огляду на положення статей 370, 404, 412-413, 419 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до ст. 436 КПК, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Натомість, у поданій касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 просить зобов'язати Оболонський районний суд м. Києва прийняти до розгляду його заяву про перегляд вироку Оболонського районного суду м. Києва від 02 березня 2015 року за нововиявленими обставинами.
За таких обставин, прохальна частина касаційної скарги засудженим викладена без урахування вимог ст. 436 КПК, яка визначає повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
Окрім того, подана касаційна скарга засудженого містить суперечності, оскільки з вступної її частини вбачається, що скаргу ним подано на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 травня 2020 року, проте в мотивувальній частині касаційної скарги засуджений обґрунтовує незаконність судового рішення суду першої інстанції.
Крім цього, згідно з ч. 5 ст. 427 КПК, до касаційної скарги додаються копії судових рішень, що оскаржуються, проте засуджений не долучив до касаційної скарги копії судових рішень, а лише їх ксерокопію.
Наявність цих недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 429 КПК, залишити касаційну скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 14 травня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження, залишити без руху та надати йому десятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання копії ухвали.
У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3