Ухвала від 17.06.2020 по справі

Ухвала

17 червня 2020року

м. Київ

справа № 2033/2-1649/2011

провадження № 61-48974св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2014 року та постанову Харківського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Справа розглядалась неодноразово.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2014 року позов задоволено.

На підставі договору іпотеки від 16 березня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гончаренко Н. Ю. за реєстровим № 1204, звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 16 березня 2007 року № НАН2GК01270023 у розмірі 60 792,61 доларів США, із застосуванням процедури продажу, встановленої статті 38 Закону України «Про іпотеку», для чого ПАТ КБ «ПриватБанк» надано право від імені ОСОБА_1 укласти договір купівлі-продажу вказаної квартири будь-яким способом з іншою особою-покупцем за початковою ціною реалізації, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеною суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки квартири.

Виселено ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 , зі зняттям її з реєстрації за вказаною адресою.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2014 року змінено.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HAH2GK01270023, укладеним 16 березня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 станом на 16 травня 2011 року у розмірі 57 867, 85 доларів США, що за курсом НБУ складає 461 206,76 грн, яка складається з: 46 491,48 доларів США заборгованість за кредитом, 7 362,52 доларів США заборгованість за відсотками, 1 455,00 доларів США заборгованість за комісією, 2 558,85 доларів США пеня за порушення виконання зобов'язань за договором, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 із застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку», шляхом продажу предмета іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» від свого імені будь-якій особі-покупцеві за ціною, встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, з наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» усіх повноважень продавця.

В частині виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 та зняття її з реєстраційного обліку за вказаною адресою рішення суду першої інстанції скасовано і в цій частині позову відмовлено.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У грудні 2018 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2014 року та постанову Харківського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно з частиною 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї ухвали норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Статтею 388 ЦПК України визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із Фрунзенського районного суду м. Харкова.

06 лютого 2019 року справа № 2033/2-1649/2011 надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, (з наступними змінами та доповненнями) та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 «Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя», у справі призначено повторний автоматизований розподіл.

Доповідачем у цій справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Литвиненко І. В., у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Висоцької В. С., Фаловської І. М.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-ІХ) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною п'ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, справу слід призначити до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Враховуючи категорію і складність справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду колегією у складі п'яти суддів.

Керуючись статтями 34, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 лютого 2014 року та постанову Харківського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року призначити до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддівТретьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко

В. С. Висоцька

І. М. Фаловська