10 червня 2020 року
м. Київ
справа №522/9209/16-ц
провадження № 61-8391ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Калараша А. А. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Штелик С. П., розглянувши касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Одеського апеляційного суду від 07 квітня 2020 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Моторного (транспортного) страхового бюро України, Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Галицька» про солідарне стягнення шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,
У травні 2019 року позивачі звернулися до суду з позовом про солідарне стягнення шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в якому просили стягнути з відповідачів грошові кошти у загальному розмірі 69 203,32 грн.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 червня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь позивачів матеріальну шкоду у розміру 64 203, 32 гривень та моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати та оплату правової допомоги у розмірі 10 000 гривень. У решті позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 07 квітня 2020 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 червня 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з М(Т)СБУ на користь позивачів 50000 грн матеріальної шкоди, а з ОСОБА_3 - 14 203,32 грн матеріальної шкоди та 5 000 грн моральної шкоди.
25 травня 2020 року М(Т)СБУ подало засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 07 квітня 2020 року, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог до М(Т)СБУ відмовити у повному обсязі.
Вивчивши касаційну скаргу, подані матеріали, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, яке не підлягає касаційному оскарженню.
В пункті 8 статті 129 Конституції України зазначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 грн.
Зі змісту постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що у даній справі позивачем заявлена ціна позову у розмірі 69 203,32 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102*100=210 200).
Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Однак, таких доводів касаційна скарга не містить.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Зазначена справа є малозначною в силу закону та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Оскільки М(Т)СБУ подало касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, яке не підлягає касаційному оскарженню, випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не встановлено, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись пунктом 1 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Одеського апеляційного суду від 07 квітня 2020 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Моторного (транспортного) страхового бюро України, Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Галицька» про солідарне стягнення шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді А. А. Калараш
В. М. Сімоненко
С. П. Штелик