Іменем України
19 червня 2020 року
Київ
справа №815/3178/15
адміністративне провадження №К/9901/33190/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №815/3178/15
за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Одеської митниці ДФС, за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства юстиції України та державного інспектора митного поста Одеса - Аеропорт Одеської митниці ДФС - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування висновків наказу, поновлення на посаді, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року (прийняту у складі головуючого судді - Танцюри К.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді- Вербицької Н.В., суддів: Джабурії О.В., Крусяна А.В.)
І. Суть спору
1. 04 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування висновків від 14 лютого 2015 року №105/9/15-54-17-03 та від 27 березня 2015 року №180/9/15-54-17-03 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", визнання протиправним та скасування наказу №468-0 від 30 квітня 2015 року Одеської митниці ДФС України про його звільнення, поновлення на посаді державного інспектора митного поста "Одеса-аеропорт" Одеської митниці ДФС України.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що його звільнення з посади на підставі частини 3 статті 1 та частини 8 статті 3 Закону України "Про очищення влади" за неповне декларування майна (майнових прав), що належать йому, не може бути підставою для звільнення, оскільки таке майно набуто ним на законних підставах та за рахунок коштів, отриманих із законних джерел.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. ОСОБА_1 з 1992 року працював у митних органах на різних посадах. 15 грудня 2014 року його переведено на посаду державного інспектора митного поста "Одеса-аеропорт" Одеської митниці ДФС України.
3.1. Відповідно до наказу Державної фіскальної служби України №270 від 14 листопада 2014 року розпочато перевірку працівників фіскальної служби відповідно до Закону України "Про очищення влади".
3.2. 17 листопада 2014 року Одеською митницею ДФС прийнято наказ №15 про здійснення заходів щодо виконання Закону України "Про очищення влади".
3.3. 24 листопада 2014 року Одеською митницею ДФС прийнято наказ №16 про затвердження заходів щодо виконання Закону України "Про очищення влади" в Одеській митниці ДФС.
3.4. 10 грудня 2014 року ОСОБА_1 надав в.о. начальника Одеської митниці ДФС заяву про надання згоди на проведення перевірки відповідно до вимог Закону України "Про очищення влади" та копію декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, у зв'язку з чим Одеською митницею ДФС направлено до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Міндоходів в Одеській області запит про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" щодо ОСОБА_1
3.5. За результатами перевірки ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Міндоходів в Одеській області складений висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" від 14 лютого 2015 року №105/9/15-54-17-03, з якого вбачається, що у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік ОСОБА_1 вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-11 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наданим поясненням та підтверджуючим документам про майно (майнові права) ОСОБА_1 . Так, у графі 27 "Гаражі" розділу ІІІ "Відомості про нерухоме майно" декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік ОСОБА_1 не було вказано гараж за адресою: м.Київ, вул. Кулібіна, гаражний кооператив ГК-3, гаражний бокс НОМЕР_1 , який було отримано на підставі договору дарування серії ВТ №921995 від 24 жовтня 2013 року; в графі 35 "Автомобілі легкові" розділу IV "Відомості про транспортні засоби" декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік ОСОБА_1 не вказано автомобіль ГАЗ 31105, 2004 року випуску. Також, у висновку зазначено, що податкова інформація щодо рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 відсутня. Крім цього, встановлено, що вартість майна, вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел.
3.6. Отримавши зазначений висновок, Одеською митницею ДФС 11 березня 2015 року направлено до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області лист за №697/12/15-70-04 з проханням у зв'язку з наявністю у ньому суперечливої інформації провести додаткову перевірку щодо ОСОБА_1
3.7. Листом від 27 березня 2015 року за №1212/9/15-54-17-03 ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області надана Одеській митниці ДФС відповідь про те, що перевірка щодо ОСОБА_1 проводилась відповідно до даних зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, яка була надіслана разом із заявою про проведення перевірки передбаченої Законом України "Про очищення влади". Також зазначено, що при отриманні відповіді на надіслані запити, та у разі встановлення недостовірностей, ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області буде додатково надано інформацію.
3.8. Також, за результатами проведеної додаткової перевірки ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області складений висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" від 27 березня 2015 року №180/9/15-54-17-03.
3.9. У вказаному висновку крім недостовірностей встановлених висновком від 14 лютого 2015 року №105/9/15-54-17-03 в графі 27 "Гаражі" та в графі 35 "Автомобілі легкові", встановлено що у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий 2013 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-11 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наданим поясненням ОСОБА_1 та підтверджуючим документам про майно (майнові права) ОСОБА_1 , а саме: в графі 23 "Земельні ділянки" розділу ІІІ "Відомості про нерухоме майно" декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік ОСОБА_1 не було вказано земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , яку було отримано на підставі договору суборенди частини земельної ділянки, б/н , виданого 05 вересня 2013 року, видавник Спілка рибалок любителів "Сичавка", цільове призначення: для експлуатації та обслуговування причалу №257. При цьому, зазначено, що вартість майна, вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел.
3.10. 29 квітня 2015 року за №23/15-70-04-л в.о. начальника Одеської митниці ДФС затверджено довідку про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" щодо наявності, за результатами проведеної перевірки, підстав для застосування до ОСОБА_1 заборон визначених частиною 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади" відповідно до критерію, визначеному частиною 8 статті 3 Закону України "Про очищення влади".
3.11. На підставі вказаної довідки від 29 квітня 2015 року за №23/15-70-04-л про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" щодо ОСОБА_1 , висновку ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 14 лютого 2015 року №105/9/15-54-17-03 та листа від 27 березня 2015 року за №1212/9/15-54-17-03 Одеською митницею ДФС наказом №468-0 від 30 квітня 2015 року ОСОБА_1 звільнено з посади державного інспектора митного поста "Одеса-аеропорт" Одеської митниці ДФС України відповідно до частини 3 статті 1 та частини 8 статті 3 Закону України "Про очищення влади" та пункту 7-2 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року, позов задоволено частково.
4.1. Скасовано наказ Одеської митниці Державної фіскальної служби №468-0 від 30 квітня 2015 року про звільнення ОСОБА_1 з посади державного інспектора митного поста "Одеса-аеропорт" Одеської митниці ДФС України.
4.2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді державного інспектора митного поста "Одеса-аеропорт" Одеської митниці Державної фіскальної служби України.
4.3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4.4. Задовольняючи позов частково, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у декларації, не є самостійним критерієм для заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону. Ця обставина обов'язково повинна бути поєднана із висновком про невідповідність вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел. За висновками ДПІ не встановлено, що вартість майна (майнових прав), що було набуте ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", не відповідає доходам, отриманим із законних джерел, як необхідним критерієм для застосування до позивача положень частини 3 статті 1 та частини 8 статті 3 Закону України "Про очищення влади".
IV. Касаційне оскарження
5. У касаційній скарзі Одеська митниця ДФС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
5.1. В обґрунтування касаційної скарги вказує на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про те, що сама інформація про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаних у декларації, або виявлених органами державної фіскальної служби у процесі проведення перевірки, не може бути підставою для застосування заборони без врахування обов'язкових умов, що таке майно (майнові права) було набуте за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", і його вартість не відповідає доходам, отриманим із законних джерел.
5.2. Вживання у тексті частини восьмої статті 3 Закону України "Про очищення влади" єднального і розділового сполучника «та/або» дозволяє дійти висновку, що вказана заборона застосовується до осіб за наявності одного з двох критеріїв: або встановлення недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»; або встановлення невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
6. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
7. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 вересня 2014 року №1682-VII «Про очищення влади» очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
8.1. Протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону (частина 3 статті 1 Закону № 1682-VII).
9. Відповідно до частини 8 статті 3 Закону № 1682-VII заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України ,,Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
10. Згідно з частиною 1 статті 6 Закону № 1682-VII особа, яка претендує на зайняття посади, визначеної пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону (крім громадян, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу та на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або залучаються до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на території проведення антитерористичної операції), подає власноручно написану письмову заяву, якою повідомляє про те, що до неї не застосовуються заборони, визначені частинами третьою або четвертою статті 1 цього Закону, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до цього Закону.
11. Відомості, зазначені у заяві, передбаченій частиною першою цієї статті, перевіряються під час проведення спеціальної перевірки відповідно до статті 11 Закону України ,,Про засади запобігання і протидії корупції" у порядку та строки, визначені цим Законом (частина 2 статті 6 Закону № 1682-VII).
12. Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 2 Закону № 1682-VII заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються, зокрема, щодо інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.
13. Питання застосування Закону України "Про очищення влади" регламентовані Порядком проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №563 (далі - Порядок №563), Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 листопада 2014 року №1100 (далі - Порядок №1100).
14. Пунктом 3 Порядку №1100 визначено загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки, який включає такі складові:
1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;
2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки особи, стосовно якої проводиться перевірка;
3) проведення перевірки, що фактично полягає в:
- аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;
- порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особо, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1- 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;
- порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;
4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;
5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;
6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.
15. Пункт 4 Порядку №1100 передбачає, що при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів.
16. При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.
17. Згідно з пунктом 6 Порядку №1100 для перевірки використовуються дані, що зазначені у відповідних розділах декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також дані про фізичних осіб, які включаються до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інформаційної системи «Податковий блок», зокрема про: джерела отримання доходів; об'єкти оподаткування; суму нарахованих та/або виплачених доходів.
18. Отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.
19. За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
20. Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.
21. Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.
22. Про встановлення недостовірності відомостей, які підлягали перевірці згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону, вказується у висновку про результати перевірки у разі, якщо вартість майна (майнових прав), набутого (набутих) особою, стосовно якої проводилася перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.
VI. Позиція Верховного Суду
23. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).
24. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
25. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
26. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
27. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
28. Згідно з частиною 10 статті 5 Закону № 1682-VII у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.
29. Частиною 11 статті 5 Закону № 1682-VII передбачено, що орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки. Такий висновок може бути оскаржений особою в судовому порядку.
30. З урахуванням наведеного, колегія суддів Верховного Суду вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій про правомірність Висновків ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Міндоходів в Одеській області від 14 лютого 2015 року №105/9/15-54-17-03 та від 27 березня 2015 року №180/9/15-54-17-03 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", оскільки вказана перевірка була проведена з дотриманням положень Закону № 1682-VII та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», на підставі отриманої інформації відповідно до направлених запитів, з урахуванням пояснень ОСОБА_1 . Також, позивачем не заперечувались висновки податкового органу, а лише пояснювались причини помилкового декларування.
31. З системного аналізу правових норм у цій справі вбачається, що під час проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", контролюючим органом має бути встановлена не лише невідповідність відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, а й також врахований час набуття майна та незаконність джерел таких доходів.
32. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у висновках ДПІ від 14 лютого 2015 року та від 27 березня 2015 року, крім даних про недостовірність відомостей щодо наявності майна позивача (не зазначення у графі 27 "Гаражі" гаражного боксу № НОМЕР_1 за адресою: м.Київ, вул. Кулібіна, гаражний кооператив ГК-3 , в графі 35 "Автомобілі легкові" автомобілю ГАЗ 31105, 2004 року випуску, в графі 23 "Земельні ділянки" земельної ділянки АДРЕСА_2, яку було отримано на підставі договору суборенди частини земельної ділянки, б/н , виданого 05 вересня 2013 року, видавник Спілка рибалок любителів "Сичавка", цільове призначення: для експлуатації та обслуговування причалу №257), також зазначено, що майно набуте за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10, відповідає доходам, отриманим позивачем із законних джерел.
33. Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що інформація про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаних у декларації, або виявлених органами державної фіскальної служби у процесі проведення перевірки, не може бути підставою для застосування заборони, без врахування обов'язкових умов, що таке майно (майнові права) було набуте за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", і його вартість не відповідає доходам, отриманим із законних джерел.
34. Отже, лише незазначення у декларації майна не тягне за собою настання відповідальності за Законом України "Про очищення влади".
35. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 31 березня 2020 року (справа №807/1/17).
36. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.
37. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
38. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
39. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
VIІ. Судові витрати
40. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС - залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська ,
Судді Верховного Суду