Іменем України
19 червня 2020 року
Київ
справа №161/17902/17
адміністративне провадження №К/9901/53306/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 161/17902/17
за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанови,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 січня 2018 року (суд у складі головуючого судді - Черняка В.В.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2018 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Довгополова О.М., суддів: Большакової О.О., Пліша М.А.)
І. Рух справи
1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - ДВС), Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - УПФ, боржник), в якому просила:
- визнати протиправною та скасувати постанову ВП № 53246052 заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про закінчення виконавчого провадження;
- зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області в триденний строк відновити виконавче провадження за виконавчим документом № 161/3511/15-а, виданого 15 липня 2015 року;
- визнати протиправною бездіяльність Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо невжиття заходів для виконання постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 травня 2015 року у справі №161/3511/15-а;
- зобов'язати Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України у Волинській області вжити заходів щодо виконання постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 травня 2015 року у справі № 161/3511/15-а.
1.1. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що УПФ рішення суду у справі № 161/3511/15-а не виконало, внаслідок чого допустило протиправну бездіяльність. При цьому, 15 листопада 2017 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Волинській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим документом № 161/3511/15-а, виданого Луцьким міськрайонним судом 15 липня 2015 року, але не враховано, що фактично судове рішення не виконано.
1.2. На думку позивачки, вказана постанова є передчасною та незаконною, оскільки при її винесенні державний виконавець не врахував резолютивної частини судового рішення згідно з яким основна пенсія ОСОБА_1 має збільшуватися на 1% заробітку за кожен наступний рік роботи.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. ОСОБА_1 є особою з інвалідністю третьої групи, захворювання пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи.
3. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 травня 2015 року у справі № 161/3511/15-а, залишеного без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 липня 2015 року, визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з урахуванням пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен наступний рік роботи понад установлений стаж з 10 вересня 2014 року.
4. 15 липня 2015 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області видано виконавчий лист у справі № 161/3511/15-а, яким зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з урахуванням пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен наступний рік роботи понад установлений стаж з 10 вересня 2014 року.
5. 17 січня 2017 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Самчуком О.П. (далі - державний виконавець) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53246052 по примусовому виконанню вказаного виконавчого листа.
6. Листами №1524/021016 від 16 травня 2016 року, №9317/02-15 від 06 липня 2017 року УПФ повідомило державного виконавця, що на його вимоги стосовно проведення перевірки пенсійної справи ОСОБА_1 на предмет правильності проведеного перерахунку її пенсії відповідно до виконавчого листа № 161/3511/15-а позивачці нараховано і виплачено доплату за 15 років понаднормового стажу в сумі 154, 83 грн. (по 1% заробітку за кожен рік понаднормового стажу). Після виконання рішення суду загальний розмір пенсійної виплати заявниці не змінився, оскільки ОСОБА_1 являється інвалідом 3 групи, захворювання пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, а порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210.
7. 15 листопада 2017 року державним виконавцем винесено постанову у ВП №53246052 про закінчення виконавчого провадження. У постанові зазначено, що згідно з повідомленнями Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області №4109/02-15 від 16 березня 2017 року та №9317/02-15 від 06 липня 2017 року та наявних в матеріалах виконавчого провадження відомостей рішення суду виконане до відкриття виконавчого провадження.
8. Не погоджуючись із постановою про закінчення виконавчого провадження та вважаючи, що фактично УПФ рішення суду не виконано, позивач звернулась до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2018 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскаржувана постанова про закриття виконавчого провадження винесена на законних підставах, оскільки УПФ на виконання спірного виконавчого листа здійснило нарахування і виплатило ОСОБА_1 доплату за 15 років понаднормативного стажу в сумі 154,83 грн. (по 1% заробітку за кожен рік понаднормового стажу).
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
16 Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просила в скасувати оскаржувані судові рішення, прийняти нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Також позивачка просила звернутись до науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса для виготовлення висновку щодо правильності нарахування доплати та визначення її розміру при виконанні виконавчого документа у справі №161/3511/15-а.
17 У касаційній скарзі зазначено, що судами першої та апеляційної інстанції не враховано, що державним виконавцем рішення суду не виконано, розмір пенсії після перерахунку взагалі не збільшився, хоча її пенсія по інвалідності відповідно до статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна збільшитись з 10 вересня 2014 року на 1% заробітку за кожен наступний рік роботи понад установлений стаж. Однак, УПФ здійснив розрахунок доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210, а не за судовим рішенням. Позивачка вважає, що УПФ незаконно, без її згоди, під час виконання судового рішення здійснило переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та розрахував доплату у розмірі 154,84 грн. не за рішенням суду (згідно зі статтею 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»), а відповідно до статтей 27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком.
18 На думку ОСОБА_1 , в результаті виконання судового рішення доплата за рішення суду (1% заробітку за кожен наступний рік роботи понад установлений стаж) повинна здійснюватися щороку у спірний період більше як на 200 грн., оскільки її середній заробіток у 2013-2015 роках складав в середньому 2200 грн на місяць.
19 Позивачка також зазначила, що суди попередніх інстанцій не врахували, що спірний виконавчий лист в ході виконання вже повертався державним виконавцем стягувачу, постанову державного виконавця про повернення виконавчого листа ОСОБА_1 оскаржила до суду. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 грудня 2016 року у справі №161/11036/16-а скасовано постанову про повернення виконавчого документа.
20 Окрім того, у касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначила, що у випадку розбіжностей в розмірах при нарахуванні доплати за рішенням суду, питання правильності нарахування доплати та її розмір може бути віднесено до компетенції науково-дослідного інституту судових експертиз . Тому Верховний Суд може звернутись до інституту для отримання висновку щодо правильності нарахування доплати та її розміру на виконання рішення суду.
21 Відзивів на касаційну скаргу позивача подано не було.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
22 Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
24. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України від 28 лютого 1991 року N796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон N796-XII).
25. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 2 червня 2016 року N1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон N 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
26. Згідно з пунктом 9 частини першої, частиною третьою статті 39 Закону N1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
У випадках, передбачених пунктами 1 - 3, 5 - 7, 9 - 12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
27. Частиною першою статті 18 Закону N 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
28. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону N 1404-VIII виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
29. Пунктом 1 частини третьої Закону N 1404-VIII регламентовано, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
30. Відповідно до частини першої статті 40 Закону N 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
31. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).
32. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 460-IX, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
33. Керуючись частинами першою, другою статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
34. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав у державного виконавця для закінчення виконавчого провадження у зв'язку із виконанням рішення суду.
35. Проте, колегія суддів Верховного Суду із даним висновком не погоджується з огляду на наступне.
36. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
37. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням суду, на підставі якого видано виконавчий лист, зобов'язано УПФ здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці зі збільшенням на 1 відсоток заробітку за кожен наступний рік роботи понад установлений стаж з 10 вересня 2014 року. Даний перерахунок необхідно було здійснити відповідно до Закону N796-XII.
38. З повідомлень УПФ №4109/02-15 від 16 березня 2017 року, №9317/02-15 від 06 липня 2017 року, на які посилається також державний виконавець у спірній постанові, вбачається, що після виконання рішення суду загальний розмір пенсійної виплати не змінився, а при наданні відповідей боржник посилався на постанову Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
39. Отже, із наведеного вбачається, що ОСОБА_1 перерахунку пенсії відповідно до Закону N796-XII із збільшенням розміру пенсійної виплати на 1 % заробітку за кожний наступний рік роботи понад установлений стаж з 10 вересня 2014 року здійснено не було.
40. Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
41. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 грудня 2016 року у справі №161/11036/16-а (за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про скасування постанови щодо повернення виконавчого документа стягувачеві) встановлено, що виплата доплати за 15 років понад нормованого стажу в сумі 154 грн.83 коп. не свідчить про здійснення перерахунку, передбаченого постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 травня 2015 року у справі № 161/3511/15-а. Дане судове рішення набрало законної сили 20 грудня 2016 року.
42. Враховуючи обставини, які не потребують доказування та те, що, відповідно до матеріалів справи, фактично постанову Луцького міського суду Волинської області від 13 травня 2015 року у справі № 161/3511/15-а УПФ виконано не було, колегія суддів доходить висновку, що постанова про закінчення ВП № 53246052 підлягає скасуванню, оскільки прийнята за відсутності підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 39 Закону N 1404-VIII.
43. Згідно з частиною першою статті 41 Закону N 1404-VIII у разі, якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
44. Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправною, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та в частині зобов'язання поновлення виконавче провадження, підлягають задоволенню.
45. Щодо позовних вимог до УПФ, Верховний Суд зазначає наступне.
46. Здійснити відповідний перерахунок пенсії боржника зобов'язано рішенням суду, яке вступило в законну силу. Відповідно до приписів Закону N 1404-VIII примусове виконання рішень покладено на органи виконавчої служби. А тому, зобов'язуючи УПФ здійснити певні дії для виконання рішення суду, суд підміняє державний орган, що є протиправним. Таким чином, не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо невжиття заходів для виконання постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 травня 2015 року у справі №161/3511/15-а та щодо зобов'язання вжити такі заходи.
47. Також Верховний Суд вказує на необґрунтованість клопотання позивачки про звернення Верховного Суду до науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса для виготовлення висновку щодо правильності нарахування доплати та визначення її розміру при виконанні виконавчого документа у справі №161/3511/15-а.
48. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 72 КАС України докази, встановлюються, зокрема, висновками експертів. Однак, суд касаційної інстанції позбавлений права витребовувати, досліджувати, перевіряти нові докази.
49. Таким чином, Верховний Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
50. Відповідно до статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
51. Статтею 351 КАС України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
52. З огляду на те, що судами попередніх інстанцій повно встановлено фактичні обставини справи, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, Верховний Суд на підставі статті 351 КАС України вважає, що судові рішення попередніх інстанцій у цій справі необхідно скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1
81. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 січня 2018 року, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2018 року - скасувати.
3. Прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог частково.
4. Визнати протиправною і скасувати постанову у ВП № 53246052 заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про закінчення виконавчого провадження.
5. Зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області відновити виконавче провадження за виконавчим документом № 161/3511/15-а, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області від 15 липня 2015 року, не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем цієї постанови.
6. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська
Судді Верховного Суду